Іменем України
05 грудня 2019 року
м. Київ
справа №185/8539/16-а
провадження №К/9901/22520/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області
на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.06.2017 (головуючий суддя Гаврилов В.А.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Шальєвої В.А., суддів Білак С.В., Юрко І.В.)
у справі №185/8539/16
за позовом ОСОБА_1
до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання протиправними дій щодо нарахування пенсії за віком відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з дати її призначення, включивши до пільгового стажу період перебування на інвалідності з 27 липня 1999 року по 03 березня 2001 року, та з урахуванням періоду роботи охоронцем з 05 листопада 1999 року по 03 березня 2001 року та підземним гірничим робітником з 14 травня 2001 року по дату зняття інвалідності - 01 серпня 2001 року.
2. Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.06.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017, позов задоволено частково:
визнано неправомірними дії Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо розрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
зобов'язано Павлоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , призначеної відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення, включивши до пільгового стажу період перебування на інвалідності з 27 липня 1999 року по 01 серпня 2001 року, починаючи з 21 квітня 2016 року.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в частині вимог про перерахунок пенсії з часу призначення пенсії 20 листопада 2009 року по 20 квітня 2016 року - залишено без розгляду.
3. У поданій касаційній скарзі Павлоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 24 вересня 1999 року по 31 липня 2001 року позивач отримував пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, а з 20 листопада 2009 року отримує пенсію за віком відповідно до ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
5. Вважаючи, що він має право на перерахунок пенсії з включенням до страхового стажу періодів:
перебування позивача на інвалідності у зв'язку з виробничою травмою, а саме: з 27 липня 1999 року по 01 серпня 2001 року;
період роботи охоронцем з 05 листопада 1999 року по 03 березня 2001 року задоволенню не підлягають, оскільки вказаний період охоплюється часом перебування на інвалідності та зараховується як до загального, так і до пільгового стажу з підстав, зазначених вище;
період роботи підземним гірничим робітником з 14 травня 2001 року по дату зняття інвалідності - 01 серпня 2001 року, позивач звернувся до Пенсійного фонду з відповідною заявою.
6. Листом відповідача від 01.08.2016 №4803/07/18 відмовлено позивачу в перерахунку пенсії; повідомлено останнього, що пенсія йому виплачується у розмірах, визначених чинним законодавством.
7. Вважаючи дії відповідача щодо розрахунку страхового стажу позивача неправомірними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що період перебування позивача на інвалідності у зв'язку з виробничою травмою, а саме: з 27 липня 1999 року по 01 серпня 2001 року, повинен зараховуватися при призначенні та визначенні позивачу розміру пенсії як пільговий стаж до стажу роботи, оскільки законодавець прямо вказує на зарахування даного стажу як на стаж роботи із шкідливими умовами для призначення пенсії не просто на пільгових умовах, а й в пільгових розмірах. Отже в цій частині позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.
9. Вимоги позивача про зобов'язання відповідача врахувати період роботи охоронцем з 05 листопада 1999 року по 03 березня 2001 року задоволенню не підлягають, оскільки вказаний період охоплюється часом перебування на інвалідності та зараховується як до загального, так і до пільгового стажу з підстав, зазначених вище.
10. Також не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов'язання відповідача врахувати період роботи підземним гірничим робітником з 14 травня 2001 року по дату зняття інвалідності - 01 серпня 2001 року з аналогічних наведеному вище підстав.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. Відповідач у своїй касаційній скарзі звертає увагу, що судами невірно визначено дату встановлення позивачем інвалідності, що мало наслідком ухвалення незаконних рішень. Також відповідач наводить розрахунок пенсії позивача та стверджує, що виплачує позивачу пенсію у розмірах, визначених чинним законодавством.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
13. Оскільки судові рішення оскаржуються відповідачем лише в частині, якою позов задоволено, Верховний Суд переглядає зазначені рішення в межах доводів касаційної скарги.
14. Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про охорону праці» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.
15. Зазначені приписи кореспондуються з положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
16. Так, згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).
17. За приписами п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
18. Період перебування позивача на інвалідності у зв'язку із нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням підтверджено виписками з акту огляду медико-соціальної експертної комісії.
19. З огляду на викладене, правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для зарахування часу перебування позивача на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до страхового стажу та до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
20. Посилання відповідача на те, що позивачу встановлена інвалідність з 24.09.1999, обґрунтовано відхилено судами, оскільки випискою з акту МСЕК підтверджено встановлення втрати позивачу працездатності саме з 27.07.1999.
21. Наведений у касаційній скарзі розрахунок пенсії позивача по роках висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для перерахунку пенсії не спростовує.
22. Жодних доречних аргументів по суті спору (щодо порушення норм матеріального права) заявник касаційної скарги не наводить.
23. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
24. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
25. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
26. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
27. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
28. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
29. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.06.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 у справі №185/8539/16 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Л.В. Тацій
Суддя С.М. Чиркін