Справа № 560/1773/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
02 грудня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог.
В червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (рішення від 10.01.2019 №2822/П-8) щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні спеціального стажу, який дає право на пенсійне забезпечення за вислугу років згідно з п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 01.08.1986 по 19.07.1988, з 15.12.1988 по 01.03.1989 завідуючою, старшим бібліотекарем філії районної центральної бібліотеки, з 06.09.1993 по 30.08.1998 на посаді бібліотекаря школи до спеціального стажу, який дає право на пенсійне забезпечення за вислугою років згідно з п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та призначити пенсію за вислугою років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за вислугою років з згідно п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №2822/П-8 від 10.01.2019 відповідач повідомив позивачу, що до спеціального стажу роботи не зараховані періоди роботи з 01.08.1986 по 19.07.1988, з 15.12.1988 по 01.03.1989 завідуючою, старшим бібліотекарем філії районної центральної бібліотеки, оскільки це посада закладу культури, з 06.09.1993 по 30.08.1998, оскільки згідно з трудовою книжкою та наданими копіями наказів позивач працювала бібліотекарем в школі, тобто на посаді, яка не дає права на призначення пенсії за вислугу років.
З таким рішенням відповідача позивач не погодилася, тому звернулася до суду за захистом свою права з цим позовом.
Мотивувальна частина.
Позиція Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Так, відповідно до абз.абз. 1, 2 п. «е» ст. 55 Закону України «Пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати, з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців, з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.
Згідно з абз.абз. 12, 13 п. «е» ст. 55 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення, які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту.
Відповідно до Закону України "Про бібліотеки та бібліотечну справу" від 27.01.1995 № 32/95-ВР (далі - Закон № 32/95-ВР) визначено, що бібліотека - інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.
Згідно з ст.6 Закону № 32/95-ВР визначено види бібліотек, які зокрема, поділяються за призначенням бібліотеки на: публічні (загальнодоступні), у тому числі спеціалізовані для дітей, юнацтва, осіб з фізичними вадами; спеціальні (академій наук, науково-дослідних установ, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій).
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону № 32/95-ВР бібліотека може не мати статусу юридичної особи та перебувати у складі підприємства, установи або організації.
Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону № 32/95-ВР на працівників бібліотек, незалежно від форм власності та статусу бібліотеки, поширюються гарантії, встановлені законодавством про працю, соціальне страхування, пенсійне забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 затверджено "Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років", яким передбачено завідуючих та бібліотекарів бібліотек.
При цьому, пунктом 2 приміток до Постанови №909 вказано, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Отже, з наведених норм слідує, що позивач відповідно до Постанови №909 має право на пенсію за вислугою років, а переліком зазначеної Постанови передбачена пенсія завідуючих та бібліотекарів бібліотек незалежно від форм власності або відомчої належності закладів і установ або статусу.
Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 16.04.2013 у справі №К/9991/42580/12, у постанові від 27.04.2017 у справі №К/800/10661/16 та в ухвалі від 12.06.2017 у справі №К/800/18975/17.
Таким чином, враховуючи, що у позивача наявний необхідний стаж, а також посади, на яких вона працювала, дають право на пільгову пенсію, передбачену чинним законодавством України, апеляційний суд вважає, що період роботи позивача з 01.08.1986 по 19.07.1988, з 15.12.1988 по 01.03.1989 завідуючою, старшим бібліотекарем філії районної центральної бібліотеки, з 06.09.1993 по 30.08.1998 на посаді бібліотекаря школи підлягають зарахуванню до спеціального стажу, які дають право на пенсійне забезпечення за вислугою років згідно з п."е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому висновок суду першої інстанції про задоволення позовних є обґрунтованим.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем в порушення вимог пункту «е» статті 55 Закону № 1788 та постанови КМУ від 04.11.1993 року № 909 прийнято оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Боровицький О. А.