Справа № н/822/1825/18
Головуючий у 1-й інстанції: Гнап Д.Д.
Суддя-доповідач: Кузьменко Л.В.
03 грудня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьменко Л.В.
суддів: Совгири Д. І. Франовської К.С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року (рішення ухвалене суддею Гнап Д.Д. в м.Хмельницький, повний текст судового рішення складено 11 липня 2019 року) про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року за виключними обставинами.
Заява обґрунтована тим, що Конституційний Суд України рішенням від 25.04.2019 справі №1-р(ІІ)/2019 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у частині 3 статті 59 закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII, відповідно до якої визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, внаслідок цього стали особами з інвалідністю. При цьому, заявник вважає, що такі висновки Конституційного Суду України є визначальними, викладені обставини є виключними, мають істотне значення для правильного розгляду справи, є підставою для перегляду рішення суду та задоволення позову в повному обсязі.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами задоволено частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.08.2018 у справі №822/1825/18 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 з 25.04.2019 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності відповідно до частини 3 стаття 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог - суд першої інстанції відмовив.
З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні заяви позивача про перегляд за виключними обставинами рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року.
На обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що право на перерахунок пенсії у позивача виникло 25.04.2019 року у зв'язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду №1-р(II)/2019 від 25.04.2019 року. Відтак, відповідачем в межах спірних відносин не порушено вказаного права позивача, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року на момент його ухвалення є законним та обґрунтованим.
В судове засідання сторони не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Особиста участь сторін та їх представників в судовому засіданні суду апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась.
Відповідно до приписів п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (І категорія), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ та є особою з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
З 19 листопада 1976 року по 11 грудня 1978 року позивач проходив дійсну строкову службу, що підтверджується записами у військовому квитку позивача серії НК №3986448.
На підставі довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 22.06.2007 № 37605 встановлено, що ОСОБА_1 дійсно приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 05.10.1986 року по 31.12.1987 року (а.с. 16).
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 23.01.2009 року позивач є особою з інвалідністю третьої групи (а.с.23). Посвідчення видано безстроково.
Так, у квітні 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення йому перерахунку пенсії відповідно до ч.3 ст. 59 Закону №796 XII. У поданій заяві позивач просив провести перерахунок його пенсії, виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України №796-ХІІ починаючи з 01.10.2017 року.
Листом від 07.05.2018 року №1101/Ф-8 відповідач відмовив позивачу у здійсненні такого перерахунку. Підставою для відмови вказано те, позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не в період проходження строкової військової служби, тому підстави для перерахунку пенсії з врахуванням абзацу 3 статті 59 Закону відсутні.
У зв'язку з чим у червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку державної пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплачувати державну пенсію із п'ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 01 жовтня 2017 року»;
- постанову в межах суми платежу за один місяць звернути до негайного виконання;
- покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області обов'язок подати до суду звіт про виконання рішення.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Підставою для відмови у задоволенні позовних вимог слугував висновок суду про те, що оскільки ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не під час проходження дійсної строкової служби, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області правомірно відмовило йому у перерахуванні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Конституційного Суду №1-р(II)/2019 від 25.04.2019 року положення ч.3 ст.59 Закону №796-XII в частині "дійсної строкової" визнано неконституційним у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.08.2018 року за виключними обставинами.
Задовольняючи частково заяву позивача про перегляд за виключними обставинами рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року суд першої інстанції виходив з того, що оскільки положення ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби втратили чинність з 25.04.2019, тому позивач отримав право на перерахунок пенсії по інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, з 25.04.2019 року.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Пунктом 1 ч. 5 ст. 361 КАС України встановлено, що підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є, зокрема, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Згідно з ч.6 ст.361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 59 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII) в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Верховний Суд в ухвалах від 08.05.2018 у справі №820/1148/18 та від 21.05.2018 у справі №816/1159/18 дійшов висновку про те, що право на обчислення пенсії по інвалідності згідно з ч.3 ст.59 Закону № 796-XII виникає у особи лише за наявності у сукупності трьох умов:
1) особа має статус особи з інвалідністю;
2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;
3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
У відповідності до вказаної правової позиції рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.10.2018 відмовлено у задоволенні позову з огляду те, що згідно зі встановленими у справі обставинами позивач не відповідає умові, зокрема, щодо участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби.
Рішенням Конституційного Суду №1-р(II)/2019 від 25.04.2019 визнано неконституційним положення ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII в частині "дійсної строкової", за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди під час обчислення пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Частиною 2 ст. 152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13 липня 2017 року №2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 24.12.1997 №8-зп у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) розпоряджень Президента України про призначення перших заступників, заступників голів обласних, Київської міської державних адміністрацій, виданих протягом липня - грудня 1996 року, січня 1997 року (справа щодо призначення заступників голів місцевих державних адміністрацій) зазначив, що частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.
Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
При цьому, у рішенні від 09.02.1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
У резолютивній частині рішення №1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 зазначено, що словосполучення "дійсної строкової служби", яке міститься в положеннях ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII, визнано неконституційним та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 25.04.2019 . При цьому вказане рішення не має зворотної сили.
У період з 01.10.2017 до 25.04.2019 словосполучення "дійсної строкової служби", що містилося в положеннях ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII, було чинним.
Таким чином, висновки Конституційного Суду України, викладені в рішенні №1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 не можуть бути підставою для перерахунку та виплати пенсії позивачу в період з 01.10.2017 до 25.04.2019 відповідно до заявлених позовних вимог.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19 листопада 2018 року в справі №755/4893/18 (755/18431/15-а) щодо перегляду судового рішення за виключними обставинами на підставі п.1 ч.5 ст.361 КАС України. Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин правової норми, яка визнана неконституційною, оскільки вона втрачає силу з моменту ухвалення рішення Конституційного Суду України та не має зворотної сили.
За таких обставин, Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 у справі №3-14/2019 на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки правовідносини у даній справі виникли до прийняття такого рішення.
Таким чином, з урахуванням положень законодавства, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин, колегія суддів констатує, що підстави для перегляду за виключними обставинами та скасування рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.08.2018 року відсутні, а тому заява позивача про перегляд вказаного судового рішення за виключними обставинами задоволенню не підлягає.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що оскільки положення ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і соціальний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи» в частині «дійсної строкової» втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, позивач має право на перерахунок пенсії у п'ятикратному розмірі згідно з ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" з 25 квітня 2019 року, яке може бути реалізовано шляхом звернення ОСОБА_1 до органу ПФУ з заявою про проведення перерахунку пенсії.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що чинним пенсійним законодавством визначено строки та порядок перерахунку пенсій.
Так, відповідно до приписів ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
-у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
-у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Щодо рішення суду про зобов'язання пенсійного органу здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 25.04.2019 року на підставі Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р,апеляційний суд зазначає наступне.
Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради Європи 3 11.03.1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Отже, позивач, звернувшись до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії з наведених підстав, повинен отримати ефективний захист конституційного права шляхом прийняття відповідачем рішення в межах наданої законом компетенції.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області є суттєвими і дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, через що оскаржуване рішення в частині задоволення заяви підлягає скасуванню з прийняттям постанови про ОСОБА_2 у перегляді за виключними обставинами рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року у справі № 822/1825/18.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - скасувати.
Прийняти постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року у справі №822/1825/18 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст.329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Постанова суду складена в повному обсязі 05 грудня 2019 року.
Головуючий Кузьменко Л.В.
Судді Совгира Д. І. Франовська К.С.