Іменем України
05 грудня 2019 року
м. Київ
справа №191/612/17(2-а/191/83/17)
адміністративне провадження №К/9901/18301/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Желєзного І.В., Єзерова А.А.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Білак С.В., суддів: Юрко І.В., Шальєвої В.А.)
у справі №191/612/17
за позовом ОСОБА_1
до Дніпропетровського приміського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Дніпровського приміського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати неправомірними та протиправними дії відповідача з переведення його на пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік, та середньої плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 року;
- зобов'язати відповідача призначити та виплачувати в подальшому йому пенсію за віком відповідно до статей 26, 27, 40, 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2014-2016 роки з 26.01.2017.
2. Постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.05.2017 адміністративний позов задоволено.
3. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
4. У касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01 вересня 2003 року перебуває на обліку в Синельниківському об'єднаному управлінні ПФУ Дніпропетровської області (правонаступником якого є Дніпровське приміське об'єднане управління пенсійного фонду України Дніпропетровської області), як одержувач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
6. На підставі заяви позивача від 26.01.2017 у січні 2017 року було проведено перерахунок його пенсії по стажу з 01.02.2017, загальний страховий стаж після перерахунку на підставі документів пенсійної справи складає 41 рік 9 місяців 25 днів.
7. При обчисленні пенсії за вислугою років, застосовано заробітну плату за період з 01.01.1992 року по 31.12.1996 року та дані персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 30.11.2010 року, де індивідуальний коефіцієнт заробітку 1,76379. Станом на 01.02.2017 загальний розмір пенсії за вислугу років складає 1498,46 грн.
8. У зв'язку з досягненням пенсійного віку позивач 06.02.2016 звернувся до Синельниківського об'єднаного управління ПФУ Дніпропетровської області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії з вислуги років на пенсію за віком.
9. Листом Синельниківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 08.02.2017 № К-28/02/09 позивача повідомлено, що умовно його було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за результатами проведеного розрахунку розмір пенсії зменшується та становить 1199,57 грн., що є недоцільним.
10. Окрім цього позивачу повідомлено, що відповідно до частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідними змінами від 08.07.2011 № 3668-VІ середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії застосовується у разі, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього розрахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, тільки при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою ст. 40 цього закону.
11. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що 06 лютого 2016 року позивач, досягши пенсійного віку, тобто набувши вперше право на пенсію за віком, звернувся до відповідача за призначенням пенсії за віком, на підставі іншого закону, тому таке звернення за призначенням пенсії не є переходом на інший вид пенсії з декількох, на які позивач має право, і тому підстав для застосування ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не було.
13. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач звернувся до пенсійного органу не за призначенням пенсії за віком, а просив провести перерахунок пенсії з вислуги років на пенсію за віком та застосувати нову середню заробітну плату за три роки, які передують перерахунку, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. Позивач у касаційній скарзі наголошує, що суд апеляційної інстанції вільно тлумачить норми чинного законодавства. Він звертався до Пенсійного органу із заявою встановленого зразка і відповідач незаконно відмовився перевести його на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2014-2016 роки з 26.01.2017.
15. Відповідач проти задоволення касаційної скарги заперечив та зазначив, що суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального права.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
17. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі - Закон України №1058-ІV), пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом
18. Види пенсійних виплат і соціальних послуг визначені у статті 9 вищезазначеного Закону, зокрема, за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються наступні пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
19. У відповідності до ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року (в редакції чинній на момент призначення позивача пенсії за вислугу років) призначаються такі види державних пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.
20. Згідно ст. 6 цього ж Закону особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.
21. Відповідно до ст. 10 Закону України №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
22. Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України №1058-ІV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
23. Згідно з ч. 3 ст. 45 цього Закону переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
24. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
25. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
26. Аналіз зазначених норм свідчить, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за вислугу років, за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором на підставі відповідної заяви установленої форми про призначення пенсії.
27. Суд апеляційної інстанції встановив, що зі змісту заяви, яка надавалась позивачем до Синельниківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області 26.01.2017, вбачається, що позивач просив перерахувати його пенсію, що і було зроблено відповідачем на підстави наданих документів.
28. Також до суду апеляційної інстанції відповідачем було надано заяву позивача, з якою він звернувся 06.02.2017 до Синельниківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області. З цієї заяви суд встановив, що позивач звернувся до пенсійного органу не за призначенням пенсії за віком, а просив провести перерахунок пенсії з вислуги років на пенсію за віком та застосувати нову середню заробітну плату за три роки, які передують перерахунку. Зазначене заявником касаційної скарги жодним чином не спростовано.
29. З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що на підставі наданих позивачем заяв, йому було проведено перерахунок пенсії по стажу та умовно переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за результатами проведеного розрахунку розмір пенсії зменшується та становить 1199,57 грн., що є недоцільним.
30. Таки чином, вірний є висновок суду апеляційної інстанції про те, що оскільки позивач з заявою установленої форми про призначення пенсії за віком до відповідача не звертався, відповідних доказів до суду не надано, дії відповідача щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі його заяв від 26.01.2017 та від 06.02.2017 відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є правомірними, а підстави для призначення та виплати в подальшому позивачу пенсії за віком відповідно до статей 26, 27, 40, 44 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2014-2016 роки на цей час відсутні.
31. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.
32. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
33. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2017 у справі №191/612/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя І.В. Желєзний
Суддя А.А. Єзеров