Справа № 710/1532/19
Провадження № 2-а/710/19/19
04.12.2019 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Побережної Н.П.,
за участі секретаря судових засідань - Бобильової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шпола адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП №3 Шполянського ВП Смілянського ВП ГУНП у Черкаській області старшого лейтенанта поліції Бондаренка Олександра Михайловича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
20.11.2019 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла дана позовна заява, в якій позивач просить визнати неправомірними дії інспектора СРПП №3 Шполянського ВП Смілянського ВП ГУНП у Черкаській області старшого лейтенанта поліції Бондаренка Олександра Михайловича щодо винесення постанови серії ДПО18 №279412 від 10.11.2019. Скасувати постанову серії ДПО18 № 279412 від 10.10.2019, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн., а провадження по справі закрити.
Позивач мотивує свій позов тим, що 10.11.2019 о 14 год. 10 хв. позивач рухався на автомобілі ВАЗ 21124 реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Соборній, через декілька хвилин помітив позаду нього екіпаж поліції, який близько 1 км так їхав за ним. Згодом поліцейський подав вимогу про зупинку транспортного засобу шляхом увімкнення проблискового маячка червоного кольору. На дану вимогу позивач відреагував та зупинився з дотримання правил дорожнього руху. До нього підійшов відповідач, представився та попросив надати документи. На вимогу поліцейського позивачем було надано посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Після цього позивач поцікавився яка причина зупинки, на що інспектор відповів, що автомобіль є «чужим», тобто має Київський номерний знак. Перевіривши документи, відповідач почав щось шукати в планшеті, після чого попросив надати йому страховий поліс. Позивач відмовився, оскільки дії інспектора, на його думку, були незаконні, після цього він сказав що його поліс прострочений та повідомив що буде складати постанову про адміністративне правопорушення. Із зазначено постановою позивач не погоджується, вважає що вона винесена з порушенням норм права, є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки протокол про порушення правил дорожнього руху не складався, позивач не був учасником дорожньо-транспортної пригоди, докази щодо причетності позивача до
вчинення будь-якого іншого правопорушення відсутні, тому, на думку позивача, інспектор не мав права вимагати перевірку полісу страхування відповідно до ст.32 Закону України «Про Національну поліцію», а отже вчинені ним дії не відповідають вимогам ч. 3 ст.2 КАС, а оскаржувана постанов вимогам ст.245 КУпАП.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату, місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи не надав, відзив також до суду не надав.
Суд, розглянувши адміністративну справу, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У суді встановлено, що відповідно до постанови серії ДПО18 №279412 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі від 10.11.2019, винесеної інспектором СРПП №3 Шполянського ВП Смілянського ВП ГУНП у Черкаській області Бондаренком О.М., ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 21124, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 10.11.2019 о 14 год. 30 хв. в м. Шпола по вул. Соборна без договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, за що на ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 425,00 грн. (а.с. 7).
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелен картка") тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною першою, другою і четвертою статті 126.
Стаття 280 КУпАП покладає на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення обов'язок з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2, 4-5 ст. 258 КУпАП України протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121- 1, 121- 2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124 -1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132 1, частинами шостою і одинадцятою статті 133- 1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Так, згідно з п. 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з підпунктом "ґ" п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Згідно із пунктом 2.4 ПДР України, на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1.
Частиною 2 статті 16 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що водій зобов'язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; виконувати розпорядження поліцейського.
Отже, згідно положень ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, у випадках, передбачених законодавством, пред'явити страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Таким чином, обов'язок водія пред'явити для перевірки страховий поліс виникає лише в випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 21.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).
Згідно з ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Позивач стверджує, що 10.11.2019 під час керування автомобілем ВАЗ 21124 він був зупинений інспектором СРПП №3 Шполянського ВП Бондаренком О.М. - відповідачем у справі. Як на причину зупинки відповідач зіслався на те, що позивач має київський номерний знак. Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження вказаних обставин, що послугували причиною зупинки. Зокрема, позивач не долучив до матеріалів справи та не зазначив, що відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, що має визначальне значення для з'ясування питання про правомірність складення оспорюваної постанови щодо позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, відповідачем не надано жодних доказів щодо оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди або скоєння позивачем порушення правил дорожнього руху, яке могло бути підставою для складання відповідного протоколу. Отже, відповідачем не доведено законності вимог щодо пред'явлення позивачем для перевірки поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з огляду на відсутність обставин, передбачених законодавством для здійснення такого контролю.
Таким чином, враховуючи пояснення позивача, викладені в тексті адміністративного позову, керуючись нормами національного законодавства, зважаючи на те, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність свого рішення, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, доводи позивача щодо відсутності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідачем не спростовані.
Згідно зі ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин справи суд вважає, що дії інспектора СРПП №3 Шполянського ВП Смілянського ВП ГУНП у Черкаській області старшого лейтенанта поліції Бондаренка Олександра Михайловича щодо складання оспорюваної постанови є протиправними, тому постанова про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №279412 від 10.11.2019 підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
Заходи забезпечення позову не застосовувались.
Позивач є звільненим від сплати судового збору на підставі ч. 4 ст. 288 КУпАП.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 32, 35 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», п. 21.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 6-9, 72-77, 139, 242-246, 255, 286, 295 КАС України, ст.ст. 7, 9, 126, 222, 251, 254, 258, 280, 288, 293 КУпАП, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати дії інспектора СРПП №3 Шполянського ВП Смілянського ВП ГУНП у Черкаській області старшого лейтенанта поліції Бондаренка Олександра Михайловича щодо винесення постанови серії ДПО18 №279412 від 10.11.2019 неправомірними.
Постанову серії ДПО18 № 279412 від 10.10.2019, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Шполянського районного суду Черкаської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Шполянського
районного суду Н.П. Побережна