ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
28.11.2019Справа № 910/11989/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Фермерського господарства "Олександра"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЕКВІВАЛЕНТ"
про стягнення 1 100 000, 40 грн.
Представники:
від позивача: Купченко В.В.;
від відповідача: не з'явився
Фермерське господарство "Олександра" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЕКВІВАЛЕНТ" (далі-відповідач) про стягнення коштів у розмірі 1 100 000, 40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № К07/02/19-2 постачання карбаміду на внутрішній ринок України від 07.02.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.10.2019.
25.09.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що саме позивачем було порушено умови договору, оскільки останній не узгодив остаточну дату відвантаження карбаміду та не надав відповідачу транспорт для завантаження продукції. Крім того, відповідач зазначає, що позивач не здійснив вибірку продукції у розмірі та у строки, передбачені умовами договору, що є його істотним порушенням.
Судове засідання, призначене на 10.10.2019, не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Щербакова С.О. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2019 призначено підготовче судове засідання на 31.10.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/11989/19 призначено на 28.11.2019.
У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та розпискою про відкладення розгляду справи.
Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 28.11.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
07.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЕКВІВАЛЕНТ" (далі - продавець) та Фермерським господарством "Олександра" (далі - покупець) укладено договір № К07/02/19-2 постачання карбаміду на внутрішній ринок України, умовами якого передбачено, що продавець зобов'язується передати у власність покупця карбамід, а покупець оплатити і прийняти продукцію на умовах ЕХW (Правил Інкотермс -2010).
Відповідно до п. 3.1. договору, продавець передає, а покупець приймає продукцію окремими партіями (власним або орендованим автомобільним транспортом) відповідно до погодженого графіка поставок на умовах «Франко-завод» ЕХW «Правил Інкотермс-2010» з місцем поставки за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Заводська, 3, ПАТ «ОПЗ».
За умовами п. 3.2. договору, відвантаження продукції здійснюється продавцем не пізніше 28.02.2018, в наданий покупцем автомобільний транспорт в Біг-бегах (800 кг). Остаточну дату відвантаження та інструкції по відвантаженню продукції сторони узгоджують додатково надаючи (ел. поштою) лист із зазначенням відповідної інформації, після зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Датою переходу права власності на продукцію або партію продукції від продавця до покупця вважається дата, яка зазначається у видатковій накладній на продукцію. Продавець звільняється від відповідальності у випадку якщо у вище вказаний термін покупцем не поставлено транспортних засобів під завантаження.
Продукція, за даним договором, постачається окремими партіями на основі узгоджених заявок на відвантаження продукції покупця. Заявки подаються за допомогою інтерактивного способу зв'язку (електронна пошта) та/або загальним поштовим зв'язком (поштове відправлення) і являють собою письмове вираження волі покупця (зразок заявки на відвантаження продавець надає шляхом надсилання на електронну пошту покупця) - п. 3.3. договору.
Відповідно до п. 3.5. договору, на кожну партію відпущеної продукції продавець надає покупцеві наступні документи: видаткова накладна; товарно-транспортна накладна; податкова накладна (згідно ПКУ та п. 3.6. та 3.7. даного договору); завірену копію звіту якості (за вимогою покупця).
Згідно п. 4.1. договору, ціна 1 тони продукції, упакованої в Біг-Бег, на момент укладення договору становить 9166,67 грн, крім того ПДВ 1833,33 грн, ціна з ПДВ становить 11000, 00 грн. Ціна на продукцію установлюється в національній валюті України гривні з урахуванням ПДВ.
Загальна сума договору становить 916 667,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 183333,40 грн, сума з ПДВ становить 1 100 000, 40 грн (п. 4.2. договору).
Пунктом 4.3. договору визначені умови оплати - покупець здійснює передоплату у розмірі 100 % до 13.02.2019 (включно) на підставі рахунку, виставленого продавцем.
Відповідно до п. 4.4. договору, датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний банківський рахунок продавця.
За умовами п. 4.5. договору, оплата за продукцію проводиться безготівковим розрахунком, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок продавця.
Згідно з п п. 8.1. договору, він набуває чинності з моменту підписання і діє по 28.02.2019 року (включно).
Як зазначає позивач, ним на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату № 26 від 07.02.2019, було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЕКВІВАЛЕНТ" в якості попередньої оплати 1 100 000, 40 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача за період з 12.02.2019 по 26.02.2019.
Проте, відповідач свої зобов'язання з поставки товару не виконав.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 06.03.2019 № 4 позивач звертався до відповідача, в якому просив повернути перераховані кошти за карбамід згідно договору № К07/02/19-2 від 07.02.2019 у сумі 1 100 000, 40 грн, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача в АТ «ОЩАДБАНК».
Листом від 06/03/19-1 від 06.03.2019 відповідач надав відповідь на вищевказаний лист позивача, в якому повідомив, що товариство планує повернути кошти, сплачені Фермерським господарством "Олександра" за карбамід за договором № К07/02/19-2 від 07.02.2019 у сумі 1 100 000, 40 грн. з 15.03.2019, а також повідомило, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЕКВІВАЛЕНТ" здійснить передбачену договором поставку карбаміду.
02.04.2019 позивач повторно звернувся до відповідача з претензією, в якій зазначив, що у зв'язку з непродовженням строку дії договору № К07/02/19-2 від 07.02.2019 і непоставкою карбаміду відповідач повідомляв позивача про повернення отриманих за карбамід коштів з 15.03.2019, проте станом на 02.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЕКВІВАЛЕНТ" кошти у розмірі 1 100 000, 40 грн ФГ "Олександра" не повернуло, у зв'язку з чим позивач просив відповідача повернути кошти у розмірі 1 100 000, 40 грн., перерахувавши їх до 09.04.2019 на поточний рахунок ФГ "Олександра".
Листом від 18.04.2019 № 18/04/19-2 відповідач надав відповідь на вищезазначену претензію позивача, в якому відповідач повідомив про неможливість поставки карбаміду з незалежних від товариства причин та зобов'язався у майбутньому здійснити передбачене договором відвантаження карбаміду або повернути передоплату в повному обсязі.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем оплаченого товару поставлено не було, а тому останній зобов'язаний повернути перераховані йому кошти у розмірі 1 100 000, 40 грн згідно договору № К07/02/19-2 від 07.02.2019.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № К07/02/19-2 від 07.02.2019, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов договору перерахував відповідачеві 1 100 000, 40 грн. згідно виставленого рахунку на оплату № 26 від 07.02.2019, в якості попередньої оплати на поставку товару, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача за період з 12.02.2019 по 26.02.2019.
Проте, відповідач свої зобов'язання з поставки товару не виконав.
Так, частиною 2 статті 693 ЦК України встановлено, що у разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до приписів ст. 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Між тим, суд не приймає до уваги твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки згідно п. 8.1. договору, останній набуває чинності з моменту його підписання і діє по 28.02.2019 року (включно), при цьому, договір не містить умов щодо його автоматичної пролонгації, а відповідачем, в свою чергу, не надано доказів продовження сторонами строку дії договору, тобто на дату винесення рішення у даній справі, строк дії договору закінчився, а тому у відповідача виник обов'язок з повернення перерахованих йому коштів у якості попередньої оплати на поставку товару.
Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на п. 3.2. договору, який містить умови про звільнення продавця (відповідача) від відповідальності у випадку якщо у термін до 28.02.2019 покупцем (позивачем) не поставлено транспортних засобів під відвантаження, оскільки питання відповідальності сторін врегульоване розділом 5 договору, який передбачає сплату винною стороною штрафних санкцій (штрафу, пені) та відшкодування збитків, тобто у даному випадку позивачем не заявлено вимогу про стягнення штрафу та пені за непоставку товару, а стягується попередня оплата перерахована на поставку товару, що не має характеру штрафної санкції.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути перераховані кошти.
Так, листом від 06.03.2019 № 4 позивач просив відповідача повернути перераховані кошти за карбамід згідно договору № К07/02/19-2 від 07.02.2019 у сумі 1 100 000, 40 грн, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача в АТ «ОЩАДБАНК».
Крім того, 02.04.2019 позивач повторно звернувся до відповідача з претензією, відповідно до якої, враховуючи непродовження строку дії договору № К07/02/19-2 від 07.02.2019 і непоставку карбаміду, відповідач повідомляв позивача про повернення отриманих за карбамід коштів з 15.03.2019, проте станом на 02.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЕКВІВАЛЕНТ" кошти у розмірі 1 100 000, 40 грн ФГ "Олександра" не повернуло, у зв'язку з чим позивач просив відповідача повернути кошти у розмірі 1 100 000, 40 грн., перерахувавши їх до 09.04.2019 на поточний рахунок ФГ "Олександра".
При цьому, листом від 18.04.2019 № 18/04/19-2 відповідач надав відповідь на вищезазначену претензію позивача, в якому зобов'язався у майбутньому здійснити передбачене договором відвантаження карбаміду або повернути передоплату в повному обсязі.
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до беззаперечного висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з поставки товару, оскільки відповідач у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги зобов'язаний був у разі непроведення поставки товару, повернути позивачу кошти у розмірі 1 100 000, 40 грн., а тому останнім безпідставно утримуються грошові кошти у розмірі 1 100 000, 40 грн, які підлягають поверненню позивачу.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання щодо повернення позивачеві перерахованих коштів у повному обсязі, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 1 100 000, 40 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Фермерського господарства "Олександра" задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЕКВІВАЛЕНТ" (01023, м. Київ, площа Спортивна, буд. 1-А, ідентифікаційний код - 40651177) на користь Фермерського господарства "Олександра" (67041, Одеська обл., с. Романівка, вул. Миру, буд. б/н, ідентифікаційний код - 30821024) 1 100 000 (один мільйон сто тисяч) грн. 40 коп. - заборгованості та 16 500 (шістнадцять тисяч п'ятсот) грн. 01 коп. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено: 05.12.2019.
Суддя Щербаков С.О.