03 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 756/536/19
провадження № 22-ц/824/15920/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кравець В.А. (суддя-доповідач),
суддів - Мазурик О.Ф., Махлай Л.Д.
за участю помічника судді, який за дорученням головуючого судді здійснює повноваження секретаря судового засідання - Виноградової А.І.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Оболонський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Державне підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_2
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3
на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2019 року у складі судді Белоконної І.В.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним та скасування протоколу №379708 проведення електронних торгів, визнання недійсним та скасування акту від 29 січня 2019 року про реалізацію предмета іпотеки за заявою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову, -
У січні 2019 року представник позивача ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним та скасування протоколу №379708 проведення електронних торгів, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просила визнати недійсними електронні торги, з реалізації квартири АДРЕСА_1 , проведені 02 січня 2019 року ДП «Сетам»; визнати недійсним та скасувати протокол проведення електронних торгів №379708 від 02 січня 2019 року, а саме, квартири АДРЕСА_1 ; визнати недійсним та скасувати Акт про проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), а саме, квартири АДРЕСА_1 , складеного 09 січня 2019 року.
14 січня 2019 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на вчинення будь-яких дій щодо реєстрації (перереєстрації) права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 23 січня 2019 року у задоволенні заяви відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду м. Києва від 03 квітня 2019 року ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 23 січня 2019 року скасовано. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Встановлено заборону на вчинення будь-яких дій щодо реєстрації (перереєстрації) права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 22 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
17 жовтня 2019 року представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подав заяву про скасування заходів забезпечення позову, в якій зазначив, що у зв'язку з відмовою судом у задоволенні позовних вимог відпала необхідність у забезпеченні позову та, посилаючись на ст. 158 ЦПК України, просив скасувати вжиті судом заходи забезпечення позову.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2019 року заяву про скасування заходів забезпечення позову задоволено.
Скасовано захід забезпечення позову у вигляді встановлення заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо реєстрації (перереєстрації) права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з указаною ухвалою, 29 жовтня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, оскільки вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що подана представником відповідача ОСОБА_2 заява про скасування заходів забезпечення позову належним чином не вмотивована, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 158 ЦПК України.
Уважає, що оскільки суд першої інстанції при ухваленні рішення про відмову у задоволенні позовних вимог не вирішив питання про скасування заходів забезпечення позову, то такі заходи повинні зберігати свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Посилається на те, що на момент подачі заяви про скасування заходів забезпечення позову рішення суду першої інстанції не набрало законної сили, оскільки повний текст рішення від 22 серпня 2019 року позивачу було вручено лише 24 вересня 2019 року, що, на думку апелянта, також свідчить про те, що заходи забезпечення позову повинні були зберігати свою дію.
Учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.
Представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила задовольнити з підстав, наведених в ній.
Представник ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.
Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції, керуючись вимогами частин дев'ятої та десятої статті 158 ЦПК України, виходив з того, що оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, а під час ухвалення рішення не вирішено питання щодо зняття заходів забезпечення позову, наявні підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом установлено, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним та скасування акту від 29.01.2019 про реалізацію предмета іпотеки судом відмовлено позивачу у застосуванні заходів забезпечення позову.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року скасовано ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 23 січня 2019 року та встановлено заборону ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо реєстрації (перереєстрації) права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 22 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
З матеріалів справи убачається, що 17 жовтня 2019 року представник відповідача ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, яку обґрунтовував тим, що оскільки рішенням суду відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог, необхідність у такому забезпеченні позову відпала.
Відповідно до ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Згідно з ч.1 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
За змістом статті 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Отже, оскільки рішення Оболонським районним судом міста Києва ухвалено 22 серпня 2019 року, а з апеляційною скаргою позивач звернулась лише 24 жовтня 2019 року, вказане рішення до відкриття апеляційного провадження уважалось таким, що набрало законної сили.
Таким чином, суд першої інстанції, постановляючи 21 жовтня 2019 року ухвалу про скасування заходів забезпечення позову, виходив з того, що рішення набрало законної сили, а тому дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Окрім того, постановою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року рішення Оболонського районного суду міста Києва від 22 серпня 2019 року залишено без змін, що додатково свідчить про відсутність підстав для відмови у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Ураховуючи викладене, доводи апеляційної скарги про те, що ухвала суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення позову є помилковою та передчасною, колегія уважає необґрунтованими.
Сукупність вищезазначених обставин, аналіз та оцінка доводів апеляційної скарги приводять до висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи, ухвалу постановлено судом першої інстанції з додержанням вимог закону.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін як такої, що є законною та обґрунтованою.
Оскільки ухвалу постановлено з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав до її скасування.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 04 грудня 2019 року.
Головуючий В.А. Кравець
Судді О.Ф. Мазурик
Л.Д. Махлай