Справа № 361/2478/19 Головуючий 1 інстанція- Василишин В.О.
Провадження № 22-ц/824/14267/2019 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.
іменем України
03 грудня 2019 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Савченка С.І.,
суддів Верланова С.М., Мережко М.В.,
за участю секретаря Вергелес О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» про визнання заборгованості незаконно нарахованою та заборону здійснювати нарахування коефіцієнту приведення до стандартних умов,-
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивував тим, що він є побутовим споживачем природного газу в будинку поАДРЕСА_1 . Між ним та відповідачем ТОВ «Київоблгаз Збут» в особі Броварського відділу реалізації укладено публічні договори про постачання та розподіл природного газу. З метою обліку обсягу наданих та сплачених послуг відповідач відкрив йому особовий рахунок № НОМЕР_4 .
Вказував, що відповідно до умов публічного договору про розподіл природного газу для обліку спожитого ним природного газу використовуються дані комерційного вузла обліку, а саме - лічильника газу ОКТАВА-А G6-1 №371202, встановленого по АДРЕСА_1 . Однак, починаючи з жовтня 2018 року в рахунках до сплати за спожитий природній газ відповідач став вказувати об'єми спожитого природного газу, що не відповідають фактичним показам лічильника. Зокрема, за період із жовтня 2018 року по лютий 2019 року включно відповідачем безпідставно донараховано йому226,94 м3 природного газу на загальну суму1928,64 грн. Відмінності між фактичними об'ємами спожитого ним природного газу та вказаними у виставлених рахунках відповідач мотивував застосуванням оператором ГРМ коефіцієнту приведення газу до стандартних умов. Водночас постановою НКРЕКП № 1498 від 23 листопада 2018 року, заборонено ПАТ «Київоблгаз» (на даний час АТ «Київоблгаз») при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводити об'єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний газ побутовими споживачами.
Посилаючись на незаконність донарахування об'ємів спожитого природного газу
- 2 -
шляхом приведення його до стандартних умов, просив визнати його заборгованість перед ТОВ «Київоблгаз Збут» у розмірі 1928,64 грн. як незаконно донарахованою згідно із коефіцієнтом приведення до стандартних умов та такою, що не підлягає стягненню за період із жовтня 2018 року по лютий 2019 року включно; заборонити ТОВ «Київоблгаз Збут» здійснювати донарахування коефіцієнту приведення до стандартних умов по особовому рахунку № НОМЕР_3 за період із жовтня 2018 року по лютий 2019 року включно; зобов'язати ТОВ «Київоблгаз Збут» провести перерахунок за спожитий природний газ по особовому рахунку №НОМЕР_3 за період із жовтня 2018 року по лютий 2019 року включно.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 серпня 2019 року позов задоволено частково. Визнано заборгованість ОСОБА_1 у розмірі 1928,64 грн. за період із жовтня 2018 року по лютий 2019 року по донарахуванню згідно із коефіцієнтом приведення до стандартних умов незаконною та зобов'язано ТОВ «Київоблгаз Збут» провести ОСОБА_1 перерахунок за спожитий природний газ по особовому рахунку № НОМЕР_3 за період із жовтня 2018 року по лютий 2019 року. В решті позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Не погоджуючись із рішенням, відповідач ТОВ «Київоблгаз Збут»подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити у позові в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права.
Скарга мотивована тим, що облік та встановлення об'ємів спожитого позивачем природного газу здійснює оператор ГРМ - АТ «Київолгаз», який має виключне право доступу до лічильника споживача і який визначає обсяги спожитого природного газу, приводить їх до стандартних умов і подає відомості про визначені ним об'єми спожитого газу ТОВ «Київоблгаз Збут», яке лише обраховує вартість вказаного оператором ГРМ обсягу газу. Отже, суд помилково ототожнив відповідача ТОВ «Київоблгаз Збут» із оператором ГРМ - АТ «Київолгаз», прийшовши до необгрунтованих висновків проздійснення відповдіачем обліку газу, що суперечить закону. Суд не врахував, що як Закон України «Про ринок природного газу», так і Кодекс газорозподільчих мереж, Типовий договір розподілу природного газу та Методика приведення об'єму газу до стандартних умов містить вимоги про необхідність приведення газу до стандартних умов. В даний час АТ «Київоблгаз» як оператор ГРМ оскаржив постанову НКРЕКП № 1498 від 23 листопада 2018 року щодо заборони АТ «Київоблгаз» при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводити об'єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків. Такі ж позови інших операторів ГРМ до НКРЕКП задоволені судами.
Позивач ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, де вказав, що суд першої інстанції прийняв законне і обгрунтоване рішення і правомірно задоволив його позов, а доводи апеляційної скарги ТОВ «Київоблгаз Збут» є безпідставними і надуманими, не грунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків суду.
В суді апеляційної інстанції представник ТОВ «Київоблгаз Збут» адвокат Осадчий В.М. подану апеляційну скаргу та викладені в ній доводи підтримав, просив задоволити та скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області як незаконне.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Левченко Я.О. в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність і обгрунтованість судового рішення та відсутність підстав для його скасування.
До суду апеляційної інстанції подані клопотання як відповідача ТОВ «Київоблгаз Збут», так і АТ «Київоблгаз» про залучення АТ «Київоблгаз» до участі у справі у якості
- 3 -
третьої особи, щодо прав якої ухвалене рішення. Дані клопотання відхилені з огляду на відсутність у апеляційного суду повноважень для залучення даної особи до розгляду справи на стадії апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що
апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст.264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є споживачем природного газу, який подається до будинку АДРЕСА_1 .
Споживання природного газу здійснюється позивачем відповідно до типових договорів про постачання природного газу побутовим споживачам та про розподіл природного газу шляхом приєднання до цих договорів, які є договорами публічної оферти і затверджені постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2498 від 30 вересня 2015 року та № 2500 від 30 вересня 2015 року.
Облік спожитого позивачем природного газу здійснюється на підставі даних комерційного вузла обліку, яким є лічильник газу ОКТАВА-А G6-1 № 371202, встановлений по АДРЕСА_1 .
Також судом встановлено, що відповідно до направлених відповідачем рахунків на оплату за спожитий природний газ за період із жовтня 2018 року по лютий 2019 року позивачу донараховано згідно із коефіцієнтом приведення газу до стандартних умов 226,94 м3 природного газу на загальну суму 1928,64грн., зокрема у жовтні 2018 року - 50,10 грн., у листопаді 2018 року - 354,27 грн., у грудні - 487,80 грн., у січні 2019 року - 654,85 грн., у лютому 2019 року - 381,62 грн.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що донарахування вартості спожитих послуг, здійснені відповідачем із застосування коефіцієнту приведення природного газу до стандартних умов, не грунтуються на законі.
При цьому суд виходив з того, що питомі втрати газу, який обліковується лічильниками без пристроїв автоматичного приведення до стандартних умов при зміні тиску та/або температури газу, включено у вартість природного газу для населення при затвердженні тарифів НКРЕКПта компенсуються відповідачу за рахунок тарифу на транспортування природного газу.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками, які є передчасними, оскільки суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст.263-264 ЦПК України в достатньому
- 4 -
обсязі не визначився із характером спірних правовідносин і як наслідок не встановив осіб, прав та обов'язків яких стосуються заявлені позивачем вимоги.
08 травня 2015 року набрав чинності Закон України «Про ринок природного газу», який визначає наступних суб'єктів ринку природного газу: оператор газотранспортної системи; оператор газорозподільної системи; оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач (п.39 ч.1 ст.1 Закону).
У спірних правовідносинах ТОВ«Київоблгаз Збут» має статус постачальника природного газу, а ОСОБА_1 - статус побутового споживача.
Взаємовідносини постачальника із споживачем визначаються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП № 2496 від 30 вересня 2015 року, та Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам,затвердженим постановою НКРЕКП № 2500 від 30 вересня 2015 року.
Зокрема згідно п.1 розділу І Правил постачання природного газу ці Правила регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з оператором газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ).
Відповідно до п.1 розділу ІІІ Правил підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є в тому числі наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об'єкт споживача.
Відповідно до п.13 розділу ІІІ Правил розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об'єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди.
Аналогічні положення містить Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, згідно п.2.2 якого обов'язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, на підставі якого споживач набуває право правомірно відбирати газ із газорозподільної системи.
Згідно п.4.4 Типового договору об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
За змістом наведених норм обов'язковим учасником відносин по постачанню споживачу природного газу є оператор ГРМ, який визначає об'єм (обсяг) споживання природного газу споживачем.
Взаємовідносини оператора ГРМ із суб'єктами ринку природного газу, в тому числі побутовими споживачами, визначаються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП № 2494 від 30 вересня 2015 року, та Типовим договором розподілу природного газу,затвердженим постановою НКРЕКП № 2498 від 30 вересня 2015 року.
Відповідно до п.п.8 п.3 глави 2 розділу І КГС до основних функцій Оператора ГРМ належить забезпечення комерційного обліку природного газу, у тому числі приладового, в ГРМ.
Відповідно до п.2 глави 1 розділу ІХ КГС порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об'ємів і обсягів) по об'єктах споживачів, у тому числі побутових
- 5 -
споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до п.1 глави 4 розділу ІХ КГС визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.Для визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому Оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.
Відповідно до 4 та 5 абзаців п.5 глави 4 розділу ІХ КГС визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об'єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником. Розбіжності у частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об'єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Згідно п.п.5.1-5.3 Типового договору розподілу природного газу - облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.Для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку Споживача. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі газорозподільних систем.
Отже, за змістом наведених норм постачання ОСОБА_1 як побутовому споживачу природного газу здійснюється за обов'язковою участю оператора ГРМ, на якого законом покладено обов'язок вести облік об'єму (обсягу) споживання природного газу споживачем відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Судом встановлено, що у спірних правовідносинах статус оператора ГРМ має Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», до газорозподільної системи якого підключений позивач.
Саме АТ «Київоблгаз» як оператор ГРМ веде облік та визначає об'єм спожитого позивачем природного газу (п.4.4 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам,п.п.5.1-5.3 Типового договору розподілу природного газу), в тому числі із застосуванням коефіцієнту приведення природного газу до стандартних умов,і доводить ці показники до постачальника ТОВ «Київоблгаз Збут», який у свою чергу лише обраховує вартість зазначених оператором ГРМ спожитих позивачем об'ємів газу згідно встановлених НКРЕКП тарифів для населення.
Наведені обставини щодо визначення об'єму та обсягу спожитого газу саме АТ «Київоблгаз» підтверджується в тому числі п.1 постанови НКРЕКП № 1498 від 23 листопада 2018 року, якою Національна комісія заборонила ПАТ «Київоблгаз» (на даний час АТ «Київоблгаз») при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводити об'єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний газ побутовими споживачами.
Задовольняючи вимоги позивача та визнаючи заборгованість по донарахуванню
- 6 -
згідно із коефіцієнтом приведення газу до стандартних умов незаконною та зобов'язуючи ТОВ «Київоблгаз Збут» провести позивачу перерахунок за спожитий природний газ, суд першої інстанції не врахував, що вказані у рахунках об'єми та обсяги споживання газу визначені не ТОВ «Київоблгаз Збут», а саме АТ «Київоблгаз» на підставі показів лічильника та відповідного коефіцієнту приведення газу до стандартних умов, а відтак безпосередньо стосуються його прав та обов'язків.
При цьому суд не врахував те, що дана особа не залучена до участі у справі.
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4 ст.367 ЦПК України).
Відповідно до п.4 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
З огляду на приписи п.4 ч.3 ст.376 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про наявність передбачених законом обов'язкових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, оскільки суд ухвалив рішення про права, інтереси та обов'язки АТ «Київолгаз», який не був залучений до участі у справі.
Вирішуючи позов ОСОБА_1 колегія суддів вважає, що відсутні підстави для його задоволення з таких міркувань.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.ч.1 та 3 ст.13 ЦПК України).
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц; від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц; від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц).
Якщо заявлені позивачем позовні вимоги, стосуються окрім відповідача ще й прав та законних інтересів інших осіб, які не залучені до участі у справі, підстави для задовлення вимог відсутні.
З огляду на те, що до участі у справі не залучений оператор ГРМ АТ «Київоблгаз», який у спірних правовідносинах веде облік і визначення об'єму спожитого позивачем газу, безпосередніх прав та обов'язків якого стосується вимоги, що унеможливлює вирішення спору без участі даної особи, апеляційний суд відмовляє у задоволенні вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.259, 374, 376, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -
- 7 -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» задоволити частково.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 серпня 2019 року скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» про визнання заборгованості незаконно нарахованою та заборону здійснювати нарахування коефіцієнту приведення до стандартних умов.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Головуючий
Судді: