Справа № 362/6333/19 Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/6800/2019 Головуючий у ІІ інстанції ОСОБА_2
про відмову у відкритті апеляційного провадження
03 грудня 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2019 року,-
Ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відвід слідчому судді ОСОБА_6 від участі у розгляді скарги № 1-кс/362/2230/19 на бездіяльність слідчого та прокурора у кримінальному провадженні № 12018110140001727 від 13 вересня 2018 року.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали апеляційну скаргу.
Вивчивши матеріали та доводи апеляційної скарги, приходжу до таких висновків.
Так, право на апеляційне оскарження всіх без винятку судових рішень слідчого судді на досудовому провадженні не може бути визнане абсолютним, навіть з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, бо межі цього права встановлюються відповідним процесуальним законом, у даному випадку КПК України.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що спосіб, у який ст. 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також повинні бути взяті до уваги норми внутрішнього законодавства.
Стаття 129 Конституції України однією серед основних засад судочинства визначає забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантовано право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом (КПК України).
Проте, ч. 2 ст. 309 КПК України передбачено, що крім вичерпного переліку ухвал слідчого судді, що зазначені у ч. 1 ст. 309 КПК України, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, також можуть бути оскаржені й ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Згідно з ч. 3 ст. 309 КПК України, скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Дана правова норма за своєю конструкцією є імперативною.
Отже, конституційна норма знаходить свою реалізацію в нормах кримінального процесуального закону України, які чітко визначають порядок і дають перелік тих ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню, тобто положення п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України щодо забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, тлумачаться в сукупності з нормами процесуального закону, в яких даний конституційний припис знаходить свою реалізацію.
З апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 оскаржують до суду апеляційної інстанції ухвалу слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні їхньої заяви про відвід слідчого судді.
Проте, оскаржувана ухвала, відповідно до зазначених вище норм закону, не може бути оскаржена в апеляційному порядку, оскільки вона не входить до вичерпного переліку ухвал слідчого судді, які можуть бути предметом оскарження в апеляційному порядку на стадії досудового розслідування, у зв'язку з чим, слідчий суддя обґрунтовано зазначив в ухвалі, що вона оскарженню не підлягає.
Отже, виходячи з того, що апеляційні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не можуть бути розглянуті в апеляційному порядку, як того просять апелянти, у зв'язку з тим, що апеляційну скаргу подано на рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, вважаю за необхідне на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України відмовити останнім у відкритті провадження за поданою ними апеляційною скаргою.
Керуючись ст. 399 КПК України,-
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2019 року, якою відмовлено у задоволенні їхньої заяви про відвід слідчому судді ОСОБА_6 від участі у розгляді скарги № 1-кс/362/2230/19 на бездіяльність слідчого та прокурора у кримінальному провадженні № 12018110140001727 від 13 вересня 2018 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження та апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами надіслати апелянтам.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців.
Суддя
Київського апеляційного суду ОСОБА_2