Іменем України
04 грудня 2019 року
Київ
справа №2-а/2506/31/12
адміністративне провадження №К/9901/22751/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №2а-/2506/31/12
за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Чернігівського міського центру зайнятості про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 січня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Супруна О.П., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Ісаєнко Ю.А.; суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Чернігівського міського центру зайнятості в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- визнати бездіяльність Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України при призначенні йому пенсії протиправною;
- зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України, на підставі уточненої довідки Чернігівського міського центру зайнятості № 06/4372 від 08.10.2014 провести перерахунок розміру пенсії з дня її призначення, тобто з 03.08.2011, зберігши всі компенсаційні виплати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», але при призначенні пенсії відповідачем не враховано «інші виплати», на які нараховано та сплачено страхові внески за останні 24 календарні місяці роботи перед зверненням за призначенням пенсії.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2017 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог за період з 3 серпня 2011 року по 31 вересня 2016 року.
Суди встановили, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Чернігові (правонаступником якого є Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України) та отримує з 08.06.2011 пенсію по інвалідності (2 група) внаслідок загального захворювання, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а з 03.08.2011 відповідно до поданої заяви його переведено на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 80% заробітної плати.
02.08.2011 Чернігівським міським центром зайнятості було видано позивачу довідку №06/3383 про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу». При цьому, до графи «Інші виплати» вказаної довідки Чернігівським міським центром зайнятості не було включено одноразові премії, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати, компенсація за невикористану відпустку й виплати по листкам непрацездатності за 2011 рік, що призвело до зменшення розміру отримуваної позивачем пенсії.
Вважаючи, що сума заробітку за даними персоніфікованого обліку за період з 01.08.2009 по 31.07.2011 суттєво відрізняється від даних, що зазначені в довідці від 02.08.2011 №06/3385, на підставі якої призначено пенсію, позивач звернувся із заявою до відповідача щодо роз'яснення правових підстав нарахування пенсії.
Листом Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова від 19 жовтня 2011 року №3530/05/І-7 позивачу наведено розрахунок пенсії, який складається з окладу у сумі - 1184,00 грн, надбавки за ранг - 100,00 грн, надбавки за вислугу років - 256,80 грн, набавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важкої роботи - 656,66 грн, премії - 494,32 грн, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат - 148,00 грн, та повідомлено про те, що пенсія призначена і виплачується відповідно до норм законодавства та на підставі поданої позивачем довідки Чернігівського міського центру зайнятості від 02.08.2011 №06/3385.
Не погодившись з вказаною відповіддю, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправними дії територіального управління Пенсійного фонду України щодо не включення до складової заробітної плати в сумі 21367,59 грн. при розрахунку пенсії згідно Закону України «Про державну службу» та зобов'язати останнього відновити його порушене право на отримання державної пенсії з 3 серпня 2011 року.
Під час розгляду справи, позивач неодноразово змінював позовні вимоги, в тому числі просив визнати протиправними дії Чернігівського міського центру зайнятості щодо не включення в графу «Інші виплати» довідки про складові заробітної плати одноразових премій, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань, сум індексації заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, виплат по листках непрацездатності за 2011 рік, відпускних; зобов'язати включити ці виплати у відповідну графу довідки та надати належну довідку.
В подальшому, після надання Чернігівським міським центром зайнятості довідки про складові заробітної плати за період з 01.08.2009 по 31.07.2011, що додається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», від 8 жовтня 2014 року №06/4372, позивач змінив позовні вимоги та просив суд визнати протиправною бездіяльність Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України під час призначення пенсії та зобов'язати пенсійний орган на підставі уточненої довідки Чернігівського міського центру зайнятості від 08.10.2014 №06/4372 провести перерахунок розміру пенсії з дня її призначення, тобто з 3 серпня 2011 року, зберігши всі компенсаційні виплати.
Відмовляючи в задоволенні позову за період з 3 серпня 2011 року по 31 вересня 2016 року, суди виходили з того, що у відповідача не було підстав для здійснення перерахунку пенсії до 01.10.2016 на підставі довідки Чернігівського міського центру зайнятості від 08.10.2014 №06/4372, оскільки із відповідною заявою до органу пенсійного фонду позивач звернувся 28.09.2016. При цьому, пенсія позивачу була обрахована правильно, виходячи із сум грошового забезпечення, зазначених у довідці Чернігівського міського центру зайнятості від 02.08.2011 №06/3383.
Не погоджуючись зазначеними судовими рішеннями, позивач оскаржив їх у касаційному порядку. Просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції, чинній на час призначення пенсії) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Згідно із частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до статті 2 вказаного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону України "Про державну службу" (в редакції, чинній на час призначення пенсії) передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Також відповідно до частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
В статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, для обчислення пенсії включаються усі види оплати праці (виплат, доходу), на які нараховано збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Разом з тим, як встановлено судами, Чернігівський міський центр зайнятості видав позивачу довідку від 08.10.2014 за №06/4372, в яку включені такі виплати як матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі 2368,00 грн., матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 5882,03 грн, індексація у розмірі 5431,79 грн. та така довідка була надана позивачем до пенсійного органу 28.09.2016.
Отже, Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові (правонаступником є Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України), призначивши пенсію позивачеві на підставі поданої позивачем довідки Чернігівського міського центру зайнятості від 02.08.2011 №06/3383, до якої не були включені такі виплати як матеріальна допомога та індексація, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стосовно строку перерахунку пенсії, колегія суддів зазначає наступне.
Приписами частини 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що перерахунок призначеної пенсії у разі виникнення права проводиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно..
Дані про виплачену позивачу допомогу на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, а також індексацію заробітної плати відповідач отримав лише після подання позивачем 28.09.2016 до до пенсійного органу довідки 08.10.2014 за №06/4372 про складові заробітної плати разом із заявою про перерахунок пенсії.
Отже, судами вірно встановлено, що перерахунок пенсії позивача з урахуванням зазначених виплат повинен бути здійснений з 01 жовтня 2016 року.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 15.08.2019 у справі №405/19/17.
З огляду на зазначене, суд погоджується з висновками судів про відсутність підстав для задоволення позовних вимог за період з 3 серпня 2011 року по 31 вересня 2016 року.
За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Суди ухвалили судові рішення правильно застосувавши норми матеріального права та не допустивши порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а судові рішення- без змін.
Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, Суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик
А.І. Рибачук,
Судді Верховного Суду