Іменем України
28 листопада 2019 року
Київ
справа №1.380.2019.000532
адміністративне провадження №К/9901/26158/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.
за участю:
секретаря судового засідання Фрідманн Н.А.,
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Кульки Д.І.,
розглянувши у відритому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №1.380.2019.000532
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання до вчинення дій
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Гінди О.М., суддів: Большакової О.О., Заверухи О.Б.,
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
У лютому 2019 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (надалі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування з 01 квітня 2018 року та невиплати ОСОБА_1 надбавки за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та премії в розмірі 10 % посадового окладу, згідно з розпорядженням Міністра оборони України від 10 квітня 2018 року №207/у/2, як військовослужбовцю, який проходить службу на посаді льотного складу;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та премії в розмірі 10 % посадового окладу з 01 квітня 2018 року, відповідно до розпорядження Міністра оборони України від 10 квітня 2018 року № 207/у/2, як військовослужбовцю, який проходить військову службу на посаді льотного складу;
- встановити та нарахувати надбавку за особливості проходження служби у розмірі 100 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років та премії в розмірі 10 % посадового окладу щомісячно згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 «Про зміни до порядку виплат грошової надбавки за особливості проходження служби льотному складу частини».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є військовослужбовцем Збройних сил України та проходить службу на посаді фельдшера-рятувальника рятувальної парашутно-десантної групи ВЧ НОМЕР_1 армійської авіації Сухопутних військ Збройних сил України. Відповідно до вимог наказу Міністра оборони України від 05 січня 2015 року № 2 командиром ВЧ НОМЕР_1 видано наказ від 26 грудня 2018 року № 565 «Про визначення персонального складу екіпажів вертольотів на 2019 рік». Згідно з цим наказом військовослужбовці пошуково-рятувальних та парашутно-десантних служб, рятувальних парашутно-десантних груп (авіаційні рятувальник) відносяться до льотного складу екіпажу пасажирського і вантажного салону, яким належить виплачувати зазначену вище надбавку. На думку позивача, незважаючи на вказані розпорядження та накази Міністерства оборони України відповідач відмовляється нараховувати та виплачувати позивачу надбавку за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавку за вислугу років, а також премію в розмірі 10% посадового окладу, попри те, що така належить останньому згідно розпорядження Міністра оборони України від 10 квітня 2018 року № 207/у/2, як військовослужбовцю, який проходить військову службу на посаді льотного складу.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не нарахування з 01 квітня 2018 року та невиплати ОСОБА_1 надбавки за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та премії в розмірі 10 % посадового окладу, згідно з розпорядженням Міністра оборони України від 10 квітня 2018 року № 207/у/2, як військовослужбовцю, який проходить службу на посаді льотного складу.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та премії в розмірі 10 % посадового окладу з 01 квітня 2018 року, відповідно до розпорядження Міністра оборони України від 10 квітня 2018 року № 207/у/2, як військовослужбовцю, який проходить військову службу на посаді льотного складу.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що оскільки посада, яку займає позивач, визначена у наказі Міністра оборони України від 05 лютого 2018 року № 40, і належить до переліку штатних посад льотного складу екіпажу салону (пасажирського, вантажного) повітряного судна, а тому позивач має право на виплату надбавки за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, премію в розмірі 10 % посадового окладу.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі № 1.380.2019.000532 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд апеляційної інстанції зазначив те, що позивач займає посаду начальника рятувальної парашутно-десантної групи військової частини НОМЕР_1 з військово-обліковою спеціальністю (ВОС) - 0635003, що відповідно до Переліку військово-облікових спеціальностей осіб офіцерського складу, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 20 червня 2012 року № 412/ДСК (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16 липня 2012 року за № 1190/21502 є спеціальністю з випробування засобів рятування та життєзабезпечення екіпажів літальних апаратів, засобів повітряного десантування та бортових засобів евакуації літальних апаратів і застосовується на посадах спеціалістів в органах військового управління, військових частинах (підрозділах) і не являється льотною військово-обліковою спеціальність, а тому і права на встановлення і виплату надбавки в розмірі 100% у позивача не має.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
12 вересня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року у справі № 1.380.2019.000532, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки обставинам справи, неправильно застосували законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалили рішення, яке не відповідає вимогам матеріального права та з порушенням вимог процесуального права. Скаржник зазначив, що він є військовослужбовцем, який проходить військову службу на посаді фельдшера-рятувальника рятувальної парашутно-десантної групи, яка належить до посад льотного складу, в силу чого має право на надбавку за особливості проходження служби відповідно до рішення Міністра оборони України №207/у/3 від 25 квітня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року у справі № 1.380.2019.000532 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання до вчинення дій.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 31 жовтня 2019 року закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав вимоги касаційної скарги та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Позиція інших учасників справи
15 жовтня 2019 року від Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняте судом апеляційної інстанцій залишити без змін. Вказували на те, що посада фельдшера-рятувальника рятувальної парашутно-десантної групи не є льотною військово-обліковую спеціальністю, відтак позивач права на встановлення і виплати вказаної надбавки в розмірі 100% не має. Крім того, зазначили, що позивач здійснює польоти у складі екіпажу, але він здійснює полоти як фахівець не постійно, а за необхідності та не як особа льотного складу.
В судовому засіданні представник відповідача Кулька Д.І. проти задоволення касаційної скарги заперечувала, просила відмовити у її задоволенні.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 займає посаду начальника рятувальної парашутно-десантної групи військової частини НОМЕР_1 з військово-обліковою спеціальністю (ВОС) - 0635003.
Рішенням Міністра оборони України 25 квітня 2018 року за № 207/у/3, вирішено військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу, з 01 квітня 2018 року виплачувати: надбавки за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; премію в розмірі 10 відсотків посадового окладу.
На рапорт позивача щодо роз'яснення виплати надбавки за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та премії в розмірі 10 відсотків посадового окладу, командир Військової частини НОМЕР_1 у відповіді від 16 липня 2018 року № 382/582 повідомив, що в листі тимчасово виконуючого обов'язки начальника фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України від 24 травня 2018 року № 116/14/3/631/п, з посиланням на роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 25 квітня 2018 року № 207/у/3, визначаються загальні умови та порядок виплати вказаної надбавки та премії також без зазначення переліку посад, які мають право на встановлення та виплату даної надбавки.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 57 Повітряного кодексу України екіпаж повітряного судна складається з осіб льотного складу, до якого належать особи льотного екіпажу та екіпажу пасажирського і вантажного салону, які під час польоту постійно виконують такі функції:
1) виконання процедур, передбачених керівництвом з льотної експлуатації повітряного судна;
2) обслуговування устаткування, механізмів та приладів, необхідних для польоту повітряного судна, а також обладнання, встановленого на повітряному судні та необхідного для виконання польотного завдання;
3) забезпечення процедур безпеки пасажирів на борту повітряного судна та їх обслуговування.
Склад екіпажу визначається залежно від типу повітряного судна, характеристик і тривалості польоту, характеру операцій, для яких це повітряне судно призначене. Склад випробувального екіпажу визначається відповідно до авіаційних правил України щодо проведення випробувальних польотів. Поіменний список членів екіпажу визначається експлуатантом перед кожним польотом.
Мінімальна чисельність складу екіпажу повітряного судна встановлюється керівництвом з льотної експлуатації конкретного типу повітряного судна.
Усі члени екіпажу належать до льотного складу.
Наказом Міністерства оборони України від 05 лютого 2018 року № 40 затверджено Перелік посад авіаційного персоналу Збройних Сил України (далі - Перелік № 40).
Пункт 1 вказаного Переліку визначає льотний склад авіації Збройних Сил України, а саме: льотний склад льотного екіпажу повітряного судна (п.1.1) та льотний склад екіпажу салону (пасажирського, вантажного) повітряного судна (п.1.2).
Зокрема, посада фельдшера-рятувальника (код 963) входить в льотний склад екіпажу салону (пасажирського, вантажного) повітряного судна, як посада штатних пошуково-рятувальних і парашутно-десантних служб (груп) та штатних рятувальних парашутно-десантних (пошуково-рятувальних) груп.
Згідно з пунктом 2.2. Інструкції про класифікацію авіаційного персоналу державної авіації України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 05 січня 2015 року № 3, до льотного складу належать: члени екіпажу ПС, а саме: льотний екіпаж ПС та екіпаж салону (пасажирського, вантажного), в тому числі бортові механіки (провідники, радисти, оператори, спостерігачі, перекладачі тощо), персонал штатних пошуково-рятувальних і парашутно-десантних служб (груп) та штатних рятувальних парашутно-десантних (пошуково-рятувальних) груп.
Згідно з пунктом 4.4. вказаної Інструкції для присвоєння класної кваліфікації авіаційного рятувальника 3 класу, 2 класу і 1 класу, майстра допускаються фахівці пошуково-рятувальних і парашутно-десантних служб, рятувальних парашутно-десантних (рятувальних) груп суб'єктів державної авіації, які відповідають вимогам до рівня підготовки льотного складу для присвоєння класної кваліфікації авіаційного рятувальника, зазначеного в додатку 3 до цієї Інструкції.
Відповідно до пункту 2 розділу І Правил виконання польотів державної авіації України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 05 січня 2015 року №2 (далі - Правила № 2) льотний склад - особи САД ДА (суб'єкти авіаційної діяльності державної авіації), які мають спеціальну підготовку і виконують функціональні обов'язки у складі екіпажу на борту повітряного судна у польоті.
Згідно пункту 2 розділу ІІ Правил № 2 до льотного екіпажу ПС (повітряні судна) належать особи льотного складу, які виконують обов'язки з пілотування, навігації, бойового застосування та експлуатації ПС під час польоту у кабіні ПС, а саме: льотчики, льотчики-штурмани, льотчики-оператори, штурмани, курсанти і слухачі ВНЗ, бортові інженери, бортові техніки, бортові механіки, бортові радисти, бортові стрільці.
Пункту 3 розділу ІІ Правил № 2 визначено, що до екіпажу салону (пасажирського, вантажного) належать особи льотного складу, які виконують обов'язки у салоні ПС з обслуговування устаткування, механізмів та приладів, необхідних для польоту ПС, а також обладнання, встановленого на ПС та необхідного для виконання польотного завдання, забезпечення процедур безпеки пасажирів на борту ПС та їх обслуговування, а саме: бортові механіки, бортові провідники, бортові радисти, бортові оператори (спостерігачі, перекладачі тощо), фахівці штатних пошуково-рятувальних і парашутно-десантних служб (груп) та штатних рятувальних парашутно-десантних (пошуково-рятувальних) груп, які мають відповідну підготовку та допущені до виконання пошуково-рятувальних робіт (далі - авіаційні рятувальники), а також інші особи авіаційного персоналу, які необхідні для експлуатації ПС, його систем та обладнання у польоті.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
З матеріалів справи слідує, що у відповідності до вимог п.1, 2, 3, 6 гл.1 розділу 2 «Правил виконання польотів державної авіації України», затверджених наказом Міністра оборони України від 05 січня 2015 року № 2, командиром Військової частини НОМЕР_1 видано наказ № 565 від 26 грудня 2018 року, в якому визначено персональний склад екіпажу (льотного складу) для виконання польотів, згідно якого до складу екіпажу салону (пасажирського, вантажного) вертольотів віднесено як авіаційного рятувальника старшину ОСОБА_1 - фельдшера-рятувальника рятувальної парашутно-десантної групи.
Витягом з наказу № 188 від 26 грудня 2018 року «Про допуск льотного складу до польотів у 2019 році» підтверджується, що позивача допущено до виконання польотів на вертольотах Мі-8, Мі-24, Мі-2 всіх модифікацій в складі штатних екіпажів в якості авіаційного рятувальника.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 02 січня 2019 № 1 «Про підтвердження класної кваліфікації льотним складом частини» визначено вважати таким, що підтвердив класну кваліфікацію «Авіаційний рятувальник 2 класу» у 2018 році та гідним отримувати на протязі 2019 року, починаючи з 01 січня 2019 року, щомісячну грошову винагороду за класну кваліфікацію у розмірі 3% від посадового окладу фельдшера-рятувальника рятувальної парашутно-десантної групи старшину ОСОБА_1 .
В матеріалах справи міститься також льотна книжка авіаційного рятувальника ОСОБА_1 , в якій міститься облік польотів позивача по роках та поденний облік польотів.
За змістом Порядку № 40 посада фельдшера-рятувальника (код 963) входить в льотний склад екіпажу салону (пасажирського, вантажного) повітряного судна, як посада штатних пошуково-рятувальних і парашутно-десантних служб (груп) та штатних рятувальних парашутно-десантних (пошуково-рятувальних) груп.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин дає підстави для висновку про те, що поняттям "льотний склад" охоплюється як льотний склад льотного екіпажу повітряного судна, так і льотний склад екіпажу салону (пасажирського, вантажного) повітряного судна.
Отже посада фельдшера-рятувальника рятувальної парашутно-десантної групи в силу вимог статті 57 Повітряного кодексу України, наказу Міністерства оборони України від 05 лютого 2018 року № 40, Інструкції про класифікацію авіаційного персоналу державної авіації України, затверджену наказом Міністерства оборони України від 05 січня 2015 року №3 належить до посад "льотного складу".
За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд погоджується із висновками суду першої інстанції, що відповідач протиправно не нарахував з 01 квітня 2018 року та не виплатив позивачу надбавку за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та премії в розмірі 10 % посадового окладу, згідно з розпорядженням Міністра оборони України від 10 квітня 2018 року №207/у/2, як військовослужбовцю, який проходить службу на посаді льотного складу. А тому суд першої інстанції дійшов цілком правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
На підставі вищевикладеного Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм матеріального права та помилково скасував правильне рішення суду першої інстанції, адже позивач є військовослужбовцем, який проходить військову службу на посаді фельдшера-рятувальника рятувальної парашутно-десантної групи, яка належить до посад льотного складу, в силу чого має право на надбавку за особливості проходження служби відповідно до рішення Міністра оборони України №207/у/3 від 25 квітня 2018 року.
Аналогічного правового підходу дотримується Верховний Суд, зокрема, у постановах від 25 жовтня 2019 року у справі № 1.380.2019.000894, від 06 листопала 2019 року у справі № 1.380.2019.000391, від 06 листопада 2019 року у справі № 1.380.2019.000895, фактичні обставини у яких є подібними до обставин цієї справи.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги.
З огляду на викладене рішення суду першої інстанції по своїй суті є правильним. У свою чергу, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого помилково скасував законне рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
З урахуванням вищенаведеного постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року підлягає скасуванню, а постанова Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року - залишенню в силі.
Висновки щодо розподілу судових витрат
З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року у справі №1.380.2019.000532 скасувати.
3. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі №1.380.2019.000532 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Повний текст постанови виготовлено 03 грудня 2019 року.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду