04 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/11593/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Большакової О. О.
суддів -Качмара В. Я.
Старунського Д. М.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ґудвеллі Україна» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ґудвеллі Україна» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року зазначена апеляційна скарга залишена без руху у зв'язку з тим, що до неї не додано документа про сплату судового збору.
Копію зазначеної ухвали Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України отримав 20.11.2019, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення з штриховим ідентифікатором №7900727929092.
29 листопада 2019 року на адресу суду надійшла заява Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Зазначена заява обгрунтована тим, що апелянтом скеровано доповідну записку до заступника начальника, голови комісії з реорганізації Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби І. Коротковій №59616/28-10-48-05 від 23.09.2019, зокрема апелянт просив оплатити судовий збір в сумі 2881,50 грн. за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі. Однак на даний час на їхню адресу не надходило платіжне доручення про оплату зазначеного судового збору.
Частиною 2 статті 121 КАС України встановлено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
На підтвердження необхідності продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, апелянтом надано суду: копію доповідної записки №59616/28-10-48-05 від 23.09.2019.
Проте, колегія суддів зазначає, що зазначена доповідна записка не підтверджує неможливість своєчасної сплати судового збору апелянтом, оскільки вона є внутрішньою перепискою податкових органів щодо видатків на сплату судового збору.
Відтак, у зазначеній заяві апелянта від 29.11.2019 відсутні обгрунтування об'єктивної неможливості виконання ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року та необхідності продовження строку для її виконання.
Крім того, апелянтом не надано суду жодного належного доказу на підтвердження обставин, які б об'єктивно перешкоджали йому виконати зазначену ухвалу суду.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 р.).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року у справі «Півень проти України» суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантоване ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (п. 35).
Враховуючи вищенаведене, оскільки апелянт не навів достатніх причин, що унеможливлюють виконання вимог ухвали у встановлений законом строк, відсутні підстави для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 121, 241, 243, 248 КАС України, суд,
відмовити в задоволенні заяви Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у справі № 300/1205/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ґудвеллі Україна» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Большакова
судді В. Я. Качмар
Д. М. Старунський