03 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/4955/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Попка Я.С., Сеника Р.П.
з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року, ухвалене суддею Григоруком О.Б. у м. Івано-Франківську о 12 год. 01 хв. у справі № 0940/2364/18 за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 1786671,86 грн.,
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 1786671,86 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 30.11.2018 року, позивач провів документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 за період з 01.01.1998 року по 31.12.2016 року.
За результатами перевірки, контролюючий орган встановив, що позивач занизив податок на доходи фізичних осіб, який сплачується за результатами річного декларування в сумі 1 318 364,13 грн. У зв'язку з цим, контролюючий орган визначив податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 649 110,82 грн., в тому числі за основним зобов'язанням - 1 318 364,13 грн., за штрафними санкціями - 330 746,69 грн. та військового збору в сумі 137 561,04 грн., в тому числі за основним зобов'язанням - 110048,83 грн. та штрафними санкціями - 27512,21 грн., які відповідач добровільно не сплатив.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету податковий борг в сумі 1 786 671 грн. 86 коп.
Не погодившись із цим рішенням суду його оскаржив відповідач, ОСОБА_1 , який просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та зробив помилковий висновок про задоволення позову. Таку позицію відповідач пояснює тим, що акт перевірки, податкові повідомлення-рішення і податкову вимогу він не отримав, а такі, як з'ясувалося, надіслані йому не за адресою фактичного проживання. У зв'язку з цим, позивач зазначив те, що він не був ознайомлений з висновками акта перевірки та прийнятими на його основі податковими повідомленнями-рішеннями, а тому не мав можливості їх оскаржити.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на виконання ухвали Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08.02.2017 року в справі № 346/4242/17 та на підставі наказу № 11 від 30.01.2018 року провело позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 за період з 01.01.1998 року по 31.12.2016 року.
За результатами перевірки Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області 19.01.2018 року склало акт № 53/09-19-13-03-20/2682719270
В ході проведення перевірки виявлено наступні порушення податкового законодавства:
- пункту 44.1 статті 44, підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 164.1 статті 164, статті 167, пункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 та пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України, у результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2008 рік в сумі 2798,42 грн., за 2014 рік в сумі 4765,04 грн., за 2015 рік в сумі 44124,70 грн. та за 2016 рік в сумі 1268578,58 грн.;
- підпункту 1.2, 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано військовий збір за 2014 рік на суму 476,50 грн., за 2015 рік на суму 3857,45 грн. та за 2016 рік на суму 105714,88 грн.
На підставі акта перевірки, Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області прийняло податкові повідомлення-рішення:
- № 0004761303 від 06.03.2018 року, на підставі якого визначило грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 1649110,82 грн., в тому числі: основне зобов'язання в розмірі 1320266,74 грн. (частково сплачено в розмірі 1902,61 грн.); штрафні санкції в сумі 330066,69 грн.;
- № 0004751303 від 06.03.2018 року, на підставі якого донарахувало штрафні санкції в розмірі 680,00 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування;
- № 0004771303 від 06.03.2018 року, на підставі якого визначило грошове зобов'язання з військового збору в розмірі 137561,04 грн., в тому числі: основне зобов'язання в розмірі 110048,83 грн.; штрафні санкції в сумі 27512,21 грн.
Контролюючий орган 18.04.2018 року склав податкову вимогу форми «Ф» № 3185-52, яку надіслав відповідачу 19.04.2018 року.
Відповідно до довідки про борг, сума заборгованості відповідача станом на 21.11.2018 року становить 1 786 671,86 грн.
Зважаючи на ці обставини, Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області звернулось до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів наявність у відповідача податкового боргу, який відповідач не сплатив, а тому дійшов висновку про те, що адміністративний позов належить задовольнити.
Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.
Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до пункту 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На підставі аналізу наведених вище правових норм, апеляційний суд зазначає, що податковий борг у платника податків виникає, у зв'язку з несплатою, на підставі, зокрема, самостійно визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях податкових зобов'язань.
Апеляційний суд встановив, що податкові повідомлення-рішення: № 0004761303 від 06.03.2018 року, на підставі якого податковий орган визначив грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 1649110,82 грн.; № 0004751303 від 06.03.2018 року, на підставі якого податковий орган донарахував штрафні санкції в розмірі 680,00 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування; № 0004771303 від 06.03.2018 року, на підставі якого податковий орган визначив грошове зобов'язання з військового збору в розмірі 137561,04 грн., визнані протиправними та скасовані на підставі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року. Вказане рішення набрало законної сили 27.11.2019 року на підставі ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 року про повернення апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Оскільки податкові повідомлення-рішення податкового органу, на підставі яких виник податковий борг у відповідача, скасовані, то на думку апеляційного суду, відсутні правові підстави для стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, які мають значення для справи, а тому суд дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову з вищевикладених мотивів.
Щодо розподілу судових витрат, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
За наведених обставин судові витрати відповідача, а саме судовий збір за подання апеляційної скарги, сплачений на підставі квитанції № 310 від 26.04.2019 року в сумі 1164,53 грн. та квитанції № ПН946826 від 04.06.2019 року в сумі 39047,12 грн. необхідно відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області в сумі 40211,65 грн.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року в справі № 0940/2364/18 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 1786671,86 грн. відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області судовий збір в сумі 40211 (сорок тисяч двісті одинадцять) гривень 65 копійок.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Я. С. Попко
Р. П. Сеник
Повний текст постанови складений 04.12.2019 року