01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Леонтович А.М.
04 грудня 2019 року Справа № 320/2038/19
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,
за участю секретаря Лісник Т.В.,
представника позивача Дяченко Л.П.,
представників відповідачів Кропотової Л.М., Куліди А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року у справі
за позовом Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа»
до Головного управління Державної фіскальної служби
у Київській області
про визнання протиправними та скасування
податкових повідомлень-рішень,
Історія справи.
Вишгородське районне комунальне підприємство «Вишгородтепломережа» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.07.2018 р. №№ 0020351413, 0020341413, 0020321413 .
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року адміністративний позов було задоволено в повному обсязі.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що операції позивача з ТОВ «БК Єврофасп», МКП «Контур», ПП «Бест-Ас» підтверджуються відповідними первинними документами, які містять всі необхідні реквізити, та є товарними, а також, що зазначені контрагенти позивача що на час укладання та виконання спірних правочинів були зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що контрагенти позивача не мали відповідних технічних, фізичних та технологічних можливостей та основних засобів для виконання спірних операцій, що ТОВ «БК Єврофасп» та ПП «Бест-Ас» є учасниками кримінальних проваджень і в 2017 та 2018 роках їхні свідоцтва як платників ПДВ були анульовані.
Також в обґрунтування своєї позиції апелянт посилається на ланцюг правовідносин контрагентів позивача з іншими юридичними особами.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 відкрито апеляційне провадження у справі, установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на безпідставності доводів апелянта, стверджуючи про товарність спірних операцій та їх підтвердження первинними документами.
06.11.2019 протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду продовжено строк розгляду цієї справи та оголошено перерву в судовому засіданні.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 витребувано додаткові докази та продовжено строк розгляду справи.
29.11.2019 та 02.12.2019 від сторін надійшли витребувані судом докази.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши у межах доводів апелянта повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Вишгородське районне комунальне підприємство «Вишгородтепломережа» є юридичною особою, платником ПДВ та перебуває на обліку в ГУ ДФС у Київській області.
1. 20.07.2015 р. між Вишгородським районним комунальним підприємством «Вишгородтепломережа» (Замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «Єврофасп» (Підрядник) укладено договір підряду № 11, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи по ремонту димової труби на котельні № 3 за адресою: м. Вишгород, вул. Київська, 10-Б.
Виконання робіт здійснюється підрядником відповідно до кошторису.
Загальна ціна цього договору відповідно до Кошторису складає 358100,40 грн., в тому числі ПДВ 20% - 59683,40 грн. Замовник виконує передплату в сумі 150000 грн. в тому числі ПДВ 20% - 25000 грн. Залишок 208100,40 в тому числі ПДВ 20% - 34683,40 грн. замовник перераховує до 31 грудня 2015 року при умові повного виконання договору і підписання сторонами акту прийому-передачі.
На виконання умов зазначеного договору ТОВ «БК Єврофасп» укладений локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 (на капітальний ремонт цегляної димової труби).
17.09.2015 р. сторонами договору підряду підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт.
ТОВ БК «Єврофасп» на адресу позивача було виписано податкові накладні від 10.08.2015 № 1005 та 22.12.2015 № 2203 на загальну суму 358100,00 грн.
В оплату за надані послуги за договором підряду позивачем здійснено 10.08.2015 передоплату у розмірі 150000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 10.08.2018 №11.
Оплата решти суми договору (208100,40 грн.) здійснювалась частинами, про що свідчать платіжне доручення від 23.12.2015 №99 на суму 18100,40 грн., від 24.12.2015 №99 на суму 20000,00 грн., від 25.12.2015 №104 на суму 50000,00 грн., від 28.12.2015 №120 на суму 120000,00 грн.
На підтвердження відображення у внутрішніх документах руху пов'язаного з виконанням ТОВ «БК «Єврофасп» робіт з ремонту димової труби на котельні згідно договору підряду № 11 від 20.07.2015 р. позивачем надано: копії перших та останніх сторінок договорів оренди частини вказаної труби операторами мобільного зв'язку, а також копії звернень позивача до орендарів про участь у фінансуванні ремонтних робіт на димовій трубі, копії сторінок журналу вихідної документації, копії листів-попереджень до операторів мобільного зв'язку, обладнання яких знаходиться на димовій трубі про тимчасове відключення електроенергії у зв'язку з проведенням ремонтних робіт на трубі, копію сторінки журналу вихідної документації
2. Між ВРКП «Вишгородтепломережа» (Замовник) та ПП «Бест АС» (Підрядник) були укладені наступні договори:
1) договір від 08.04.2015 № 30, за умовами якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання забезпечити виконання робіт по вимірам заземляючих пристроїв, опору ізоляції електронних мереж, опору кола «фаза-нуль» на об'єктах підприємства, а замовник прийняти й оплатити їх.
Загальна сума договору становить 34757,46 грн., у тому числі ПДВ 20% 5792,91 грн. Вартість може бути скоректована за згодою сторін на підставі акта приймання-здавання виконаних робіт.
Оплата за даним договором проводиться шляхом перерахування коштів платіжними дорученнями передоплати 50% або по факту виконаних робіт і підписанні Акта приймання-здавання виконаних робіт обома сторонами,але не пізніше 20 календарних днів з моменту підписання Акта-приймання-здавання виконаних робіт.
Відповідно до договору ПП «Бест-Ас» виконує роботи підвищеної небезпеки-випробування електроустановок сумісно з ТОВ «Будінвестування», яке має відповідні документи: Ліцензія №459101; від 21.04.2010 дозвіл Держгірпромнагляд №2235.10.30-74.30.0 від 08.07.2010.
ПП «Бест-Ас» виконало роботи з вимірювання заземляючих пристроїв, опору ізоляції електронних мереж, опору кола «фаза-нуль» на об'єктах підприємства на суму 34757,46 грн., в тому числі ПДВ 5792,91 грн., що підтверджується актом приймання-здавання робіт.
За фактом виконання робіт позивач отримав від ПП «Бест-Ас» податкові накладні від 28.04.2015 на суму 10000,00 грн., від 29.04.2015 на суму 10000,00 грн., від 06.08.2015 на суму 5000,00 грн., від 02.12.2015 на суму 9757,46 грн.
В оплату за надані послуги позивачем було перераховано на користь ПП «Бест-Ас» кошти на загальну суму 34757,45 грн., у тому числі ПДВ 5792,91 грн., зокрема 28.04.2015 на суму 10000,00 грн. згідно платіжного доручення від 28.04.2015 №40; 29.04.2015 на суму 10000,00 грн. згідно платіжного доручення від 29.04.2015 №51; 06.08.2015 на суму 5000,00 грн. згідно платіжного доручення від 06.08.2019 №57; 02.12.2015 на суму 9757,46 грн. згідно платіжного доручення від 02.12.2015 №96 (т.2, а.с.143,144,145,146).
2) договір від 20.07.2015 р. № 45, за умовами якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання забезпечити виконання робіт по випробуванню та налагоджуванню електрообладнання ТП-663, а замовник прийняти й оплатити їх.
Загальна сума договору становить 24372,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 4062,00 грн. Вартість може бути скоректована за згодою сторін на підставі акта приймання-здавання виконаних робіт.
Оплата за даним договором проводиться шляхом перерахування коштів платіжними дорученнями передоплати -% або по факту виконаних робіт і підписанні акта приймання-здавання виконаних робіт обома сторонами,але не пізніше 15 календарних днів з моменту підписання Акта-приймання-здавання виконаних робіт.
Відповідно до договору ПП «Бест-Ас» виконує роботи підвищеної небезпеки-випробування електроустановок сумісно з ТОВ «Будінвестування», яке має відповідні документи: Ліцензія №459101; від 21.04.2010 дозвіл Держгірпромнагляд №2235.10.30-74.30.0 від 08.07.2010 р.
ПП «Бест-Ас» виконало ремонтно-налагоджувальні роботи електрообладнання ТП-663 на суму 24372,00 грн., в тому числі ПДВ 4062,00 грн., що підтверджується актом приймання-здавання робіт.
За фактом виконання робіт позивач отримав від ПП «Бест-Ас» податкові накладні від 28.04.2015 на суму 10000,00 грн., від 29.04.2015 на суму 10000,00 грн., від 06.08.2015 на суму 5000,00 грн., від 02.12.2015 на суму 9757,46 грн.
В оплату за надані послуги позивачем було перераховано на користь ПП «Бест-Ас» кошти на загальну суму 34757,45 грн., у тому числі ПДВ 5792,91 грн., зокрема 28.04.2015 на суму 10000,00 грн. згідно платіжного доручення від 28.04.2015 №40; 29.04.2015 на суму 10000,00 грн. згідно платіжного доручення від 29.04.2015 №51; 06.08.2015 на суму 5000,00 грн. згідно платіжного доручення від 06.08.2019 №57; 02.12.2015 на суму 9757,46 грн. згідно платіжного доручення від 02.12.2015 №96.
3) договір від 12.04.2016 р. № 26, за умовами якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання забезпечити виконання робіт по вимірам заземляючих пристроїв, опору ізоляції електромереж, опору кола «фаза-нуль» на об'єктах підприємства, а замовник прийняти й оплатити їх.
Загальна сума договору становить 34322,40 грн., у тому числі ПДВ 20% 5720,00 грн. Вартість може бути скоректована за згодою сторін на підставі акта приймання-здавання виконаних робіт.
Оплата за даним договором проводиться шляхом перерахування коштів платіжними дорученнями передоплати 50% або по факту виконаних робіт і підписанні акта приймання-здавання виконаних робіт обома сторонами,але не пізніше 10 календарних днів з моменту підписання Акта-приймання-здавання виконаних робіт.
Відповідно до договору ПП «Бест-Ас» виконує роботи підвищеної небезпеки-випробування електроустановок сумісно з ТОВ «Будінвестування», яке має відповідні документи: Ліцензія №459101; від 21.04.2010 дозвіл Держгірпромнагляд №2235.10.30-74.30.0 від 08.07.2010 р.
ПП «Бест-Ас» виконало роботи з вимірювання заземляючих пристроїв, опору ізоляції електронних мереж, опору кола «фаза-нуль» на об'єктах підприємства на суму 34322,40 грн., в тому числі ПДВ 5720,40 грн., що підтверджується актом приймання-здавання робіт.
За фактом виконання робіт позивач отримав від ПП «Бест-Ас» податкові накладні від 21.07.2016 на суму 17322,00 грн., від 16.11.2016 на суму 17000,00 грн.
В оплату за надані послуги позивачем було перераховано на користь ПП «Бест-Ас» кошти на загальну суму 34757,45 грн., у тому числі ПДВ 5792,91 грн., зокрема 21.07.2016 на суму 17322,40 грн. згідно платіжного доручення від 21.07.2016 №149; 16.11.2016 на суму 17000,00 грн. згідно платіжного доручення від 16.11.2016 №184.
Як вбачається з письмових пояснень начальника енергослужби Зубковського О.Г. , необхідність проведення робіт з випробувань, замірів опору, які проводилися у 2015-2016 роках згідно укладених договорів №30 від 08.04.2015, №45 від 20.07.2015 та №26 від 12.04.2016 обґрунтована тим, що опосвідчення електроустановок споживачів проводяться на підприємстві щороку в обов'язковому порядку відповідно до Правил безпечної експлуатації електроустановок споживача - НПАОП 41.1-1.21-98, витяг з яких наявний у матеріалах справи. Щодо вибору підрядника зазначає, що роботи проводилися ПП «Бест-Ас» із залученням субпідрядника, оскільки у ТОВ «Будінвестування» були наявні дозволи на виконання робіт з підвищеною небезпекою на електроустановках, які були відсутні у ПП «Бест-Ас», натомість у ПП «Бест-Ас» були наявні транспорт, обладнання та прилади, необхідні для виконання деяких робіт, які у свою чергу були відсутні у ТОВ «Будінвестування».
Суму ПДВ по вищезазначених податкових накладних, виданих ПП «Бест-Ас», було включено позивачем до складу податкового кредиту за квітень-грудень 2015 року та липень, листопад 2016 року.
3. Між ВРКП «Вишгородтепломережа» (Замовник) та МКП «Контур» (Підрядник) було укладено:
1) договір будівельного підряду від 10.04.2017 р., за умовами якого замовник доручає, а підрядник бере на себе виконання робіт з улаштування м'якої покрівлі за адресою Киїська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, 3-В.
Підрядник зобов'язується виконати власними та залученими силами та засобами роботи з поточного ремонту покрівлі відповідно до умов договору, технічним завданням і кошторисами.
Вартість робіт за цим договором визначається згідно технічного завдання та кошторисом і становить 41452,26 грн., в тому числі ПДВ 20%, що становить 6908,71 грн.
Якщо в ході виконання договору буде виявлена необхідність проведення додаткових робіт з незалежних від підрядника обставин, вартість і терміни виконання цих робіт будуть оформлені додатковою угодою до договору, яка є її невід'ємною частиною.
Підрядник виконує роботи, зазначені в п. 1.1 цього договору до повного виконання робіт, у строк до 25 квітня 2017 року.
За фактом виконаних робіт надається акт та рахунок-фактура.
Також між сторонами було підписано додатки до договорів, а саме: локальний кошторис на поточний ремонт покрівлі.
МКП «Контур» виконало роботи з улаштування м'якої покрівлі на суму 41452,26 грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаної роботи, які підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін (т.1, а.с.90).
На виконання договору підряду позивачем було здійснено 20.04.2017 оплату в розмірі 41452,26 грн., що підтверджується платіжним дорученням №259.
На підтвердження руху матеріальних цінностей по підприємству, які були закуплені підрядником МКП «Контур» робіт з улаштування дахових покрівель відповідно до украденого договору будівельного підряду від 10.04.2017 позивачем надані наступні документи: рахунок-фактура ТОВ «РКЦ-Буд» №РБ_0007543 від 07.04.2017 на оплату позивачем матеріалів; видаткову накладну ТОВ «РКЦ-Буд» №РБ_0002034 від 11.04.2017 про отримання позивачем зазначених в рахунку-фактурі матеріалів, звіт про витрати основних матеріалів відповідно до виробничих норм за квітень 2017 року.
2) договір від 25.04.2017, за умовами якого замовник доручає, а підрядник бере на себе виконання робіт з улаштування м'якої покрівлі за адресою: Київська обл., м. Вишгород, пр. І.Мазепи 4-Б.
Підрядник зобов'язується виконати власними та залученими силами та засобами роботи з поточного ремонту покрівлі відповідно до умов договору, технічним завданням і кошторисами.
Вартість робіт за цим договором визначається згідно технічного завдання та кошторисом і становить 28966,50 грн., в тому числі ПДВ 20%, що становить 5793,30 грн.
Якщо в ході виконання договору буде виявлена необхідність проведення додаткових робіт з незалежних від підрядника обставин, вартість і терміни виконання цих робіт будуть оформлені додатковою угодою до договору, яка є її невід'ємною частиною.
Підрядник виконує роботи, зазначені в п. 1.1 цього договору до повного виконання робіт, у строк до 05 травня 2017 року.
За фактом виконаних робіт надається акт та рахунок-фактура.
Також між сторонами були підписані додатки до договорів, а саме: локальний кошторис на поточний ремонт покрівлі.
Судом встановлено, що МКП «Контур» виконало роботи з улаштування м'якої покрівлі на суму 28966,50 грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаної роботи, які підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін.
На виконання договору підряду позивачем було здійснено 10.05.2017 оплату в розмірі 28966,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №125.
На підтвердження руху матеріальних цінностей по підприємству, які були закуплені підрядником МКП «Контур» робіт з улаштування дахових покрівель відповідно до украдених договорів будівельного підряду від 10.04.2017 та від 25.04.2017 позивачем надані наступні документи: рахунок-фактура ТОВ «РКЦ-Буд» №РБ_0008721 від 21.04.2017 на оплату позивачем матеріалів; видаткову накладну ТОВ «РКЦ-Буд» №РБ_0002377 від 25.04.2017 про отримання позивачем зазначених в рахунку-фактурі матеріалів, звіт про витрати основних матеріалів відповідно до виробничих норм за квітень 2017 року.
В судовому засіданні судом досліджено фото та відеоматеріали щодо ремонту м'якої покрівлі, що підтверджує факт виконання робіт за договором будівельного підряду від 10.04.2017 та від 25.04.2017.
МКП «Контур» були виписані позивачу податкові накладні №48 від 10.05.2017 на суму 28966,50 грн. (у т.ч. ПДВ - 4827,75 грн.), №44 від 19.04.2017 на суму 41452,26 грн. (у т.ч. ПДВ - 6908,71 грн.), сума ПДВ за якими була включена до складу податкового кредиту за квітень, травень 2017 року.
У період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. ГУ ДФС у Київській області була проведена документальна планова виїзна перевірка Вишгородського районного комунального підприємтсва «Вишгородтепломережа» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р.
Результати перевірки оформлені актом від 15.06.2018 р. № 492/10-36-14-13/13713569.
В акті перевірки встановлено порушення ВРКП «Вишгородтепломережа» вимог податкового законодавства, зокрема:
- п. 44.1, 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, зокрема IV кВ. 2017 року, на загальну суму 10563 грн.;
- п. 44.1, 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 453167 грн., у тому числі за 2015 рік в сумі 382713 грн., за 2016 рік в сумі 70454 грн.;
- п. 44.1 статті 44, п. 198.1, 198.2, 198.3, абз. г) 198.5, 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 94986 грн., у тому числі по періодам: квітень 2015 року в сумі 3 333 грн., липень 2015 року в сумі 1 667 грн., серпень 2015 року в сумі 33 824 грн., жовтень 2015 року в сумі 1 562 грн., грудень 2015 року в сумі 37 143 грн., липень 2016 року в сумі 2 887 грн., березень 2017 року в сумі 2 833 грн., травень 2017 року в сумі 11 737 грн.
Такі висновки податковий орган пов'язує з фактом відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «БК Єврофасп», МКП «Контур», ПП «Бест-Ас». На думку відповідача, контрагенти позивача не мали реальних можливостей для здійснення господарських операцій з виконання робіт з ремонту димової труби, по вимірам заземляючих пристроїв та з улаштування м'якої покрівлі.
У свою чергу висновки про ризиковість та/або нереальність фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ «БК Єврофасп», МКП «Контур», ПП «Бест-Ас», ґрунтуються на аналізі власних інформаційних систем контролюючого органу, за даними яких ТОВ «БК Єврофасп», МКП «Контур», ПП «Бест-Ас» не здійснювали операції з придбання товарів, що у подальшому були реалізовані позивачеві.
21.06.2018 р. не погодившись із висновками, які були викладені в акті перевірки, позивач звернувся до відповідача із запереченнями на акт документальної планової виїзної перевірки від 15.06.2018 р. № 492/10-36-14-13/13713569.
За результатами розгляду заперечень ГУ ДФС у Київській області листом від 05.07.2018 р. № 11984/10/10-36-14-06-24 повідомило позивача, що висновки акта перевірки 15.06.2018 р. № 492/10-36-14-13/13713569 залишено без змін, а заперечення - без задоволення.
На підставі висновків зазначеного акта перевірки ГУ ДФС у Київській області було прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення від 06.07.2018 р.:
1) № 0020351413, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 13203,75 грн., у тому числі за основним платежем на 10563,00 грн. та за штрафними санкціями на 2640,75 грн.;
2) № 0020341413, яким позивачу зменшено розмір від'ємного об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 453167,00 грн.;
3) № 0020321413, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ, у тому числі за основним платежем на 91653,00 грн. та за штрафними санкціями на 22913,25 грн.
Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно з пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У п.п. 134.1 ст. 134 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Відповідно до п.п. 138.1, 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.
Пунктами 198.1-198.3, 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У ч. 1, 2 ст. 9 Закону №996-XIV закріплено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що для встановлення правомірності визначення платником податків його податкових зобов'язань з податку на прибуток та з ПДВ належить з'ясувати реальність руху активів і коштів у процесі здійснення господарських операцій, а також господарську мету укладання відповідних договорів та економічний результат їх вчинення.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що реальність операцій позивача з ТОВ «БК Єврофасп», МКП «Контур», ПП «Бест-Ас» підтверджується відповідними первинними документами, про що було зазначено вище.
Крім того, матеріалами справи підтверджується господарська мета вчинення спірних операцій між позивачем і зазначеними контрагентами, відповідність таких операцій видам господарської діяльності позивача і використання результатів наданих послуг (виконаних робіт) у господарській діяльності позивача.
Таким чином, оскільки господарські операції позивача із зазначеними контрагентами підтверджуються відповідними первинними документами, відображені у податкових накладних, зареєстрованих належним чином, розрахунки між сторонами доведені, господарська мета їх проведення, доцільність і економічний результат підтверджені, то колегія суддів вважає, що висновки податкового органу щодо фіктивності таких операцій є безпідставними та необґрунтованими.
При цьому, колегія суддів перевірила доводи апелянта та його представника, наведені в судовому засіданні, щодо розбіжностей в датах договорів укладених між позивачем і МКП «Контур» та актах обстежень покрівлі, та вважає їх необґрунтованими, оскільки складання актів обстежень покрівлі від 07.04.2017 та від 24.04.2017, на які посилається податковий орган, до підписання між сторонами відповідних договорів від 10.04.2017 та від 25.04.2017 обумовлено цільовим призначенням складання таких актів, а саме для визначення стану покрівлі (ремонт якої проводився за вказаними договорами) та обсягу робіт, що слід провести для наступного укладання відповідних угод та взагалі встановлення можливості їх укладання, з огляду на скрутний фінансовий стан позивача.
Крім того, апеляційний суд відзначає, що виходячи з розрахунку спірних ППР, які були надані відповідачем в ході апеляційного провадження, ППР від 15.06.2018 № 492/10-36-14-13/13713569 винесена без урахування показників звітності позивача по правовідносинам саме з контрагентом МКП «Контур».
Посилання апелянта на наявність кримінальних проваджень, в яких контрагенти позивача - ТОВ «БК Єврофасп» та ПП «Бест-Ас», як зазначено в апеляції податкового органу, «є учасниками», колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження відповідачем не надано вироку суду, яким би було встановлено фіктивність безпосередньо операцій між позивачем і його контрагентами у межах спірних операцій.
Також судова колегія звертає увагу, що відповідачем не доведено, що між позивачем та зазначеним контрагентом мали місце злагоджені узгоджені дії, спрямовані на формальне оформлення господарських операцій без їх фактичного вчинення для отримання податкових вигід.
Разом з тим, статтею 61 Конституції України регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників його податкової звітності та діями його контрагента та/або відповідних посадових осіб і для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 р. по справі № 816/809/17, від 13.03.2018 р. по справі № 814/3520/13-а, а також є сталою у практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у рішенні по справі ««Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 р. (2009 р., заява № 3991/03) Європейським судом зазначено, що платник податків не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
Крім того, апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладену в п. 50 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України», в якому ЄСПЛ, зокрема зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним
У рішеннях від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України», від 10 березня 2010 року у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» ЄСПЛ наголосив, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.
З огляду на викладене, колегія суддів також вважає безпідставними посилання апелянта на порушення контрагентами позивача податкової дисципліни та на їхні правовідносини зовсім з іншими юридичними особами, які не мають безпосереднього відношення до позивача та операцій, що ставляться податковим органом під сумнів.
Доводи апелянта про те, що контрагентам позивача - ТОВ «БК Єврофасп» та ПП «Бест-Ас» в 2017 та 2018 роках відповідно було анульовано їхні свідоцтва як платників ПДВ, також є необґрунтованими, оскільки спірні правовідносини мали місце у 2015-2016 рр., коли зазначені товариства були належним чином зареєстровані як платники ПДВ.
Доводи апелянта про те, що контрагенти позивача не мають технічних та людських (трудових) ресурсів для виконання спірних операцій, також не підтверджуються жодними доказами. При цьому, такі доводи взагалі вказують на поверхневе та необ'єктивне дослідження податковим органом змісту та цільового призначення господарських операцій, вчинених між позивачем і ТОВ «БК Єврофасп», МКП «Контур», ПП «Бест-Ас».
При цьому, апеляційний суд зазначає, що податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов'язань та правомірності прийняття свого рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 р. у справі № 817/149/17, від 29.03.2018 р. у справі № 813/2758/16.
Надаючи оцінку всім доводам обох сторін, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Враховуючи вищевикладені обставини та оцінивши докази у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними і відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не доведено зворотного.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом повно і правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року - без змін.
Розподіл судових витрат.
Оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 04 грудня 2018 року.
Головуючий суддя
Судді: