Справа №212/7465/19
1-кп/212/812/19
03 грудня 2019 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі, кримінальне провадження № 12019040730001657 від 28.07.2019 року з обвинувальним актом за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Першотравневе Долинського району Кіровоградської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та мешкаючого адресою: АДРЕСА_1 ,
раніше судимого:
-07.06.2012 Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком 1 рік;
-16.05.2014р. Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу за ст. 185 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком 1 рік 6 місяців. За рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 08.09.2014 звільнено від покарання на підставі ст. 1 п. А Закону України «Про амністію» від 08.04.2014;
- 21.08.2014 р. Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за ст. 185 ч. 2 КК України на підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;
- 25.02.2015 Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу за ст.ст. 190 ч.2, 304 ч. 1, 70ч. 1 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 71 ч. 1 КК України, остаточно до відбуття призначено 3 роки 3 місяці позбавлення волі, 23.01.2019 звільнено умовно-достроково на не відбутий строк 3 місяця 9 днів;
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор Криворізької місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області ОСОБА_4 , потерпіла - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 ,
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_3 ,повторно, 26 липня 2019 року, близько 17.25 години, перебуваючи за місцем своєї реєстрації, а саме в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , де побачив в ванній кімнаті пральну машинку «WhirpoolAWE 66710» в корпусі білого кольору, яка належить його матері - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в цей час у нього раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення пральної машинки та обернення її на свою користь.
Цього ж дня, близько 17.30 годині, обвинувачений ОСОБА_3 , реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, з корисливого мотиву, скориставшись відсутністю ОСОБА_8 переконавшись у відсутності можливих свідків та очевидців, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер та за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав із ванної кімнати квартири АДРЕСА_2 пральну машинку «WhirpoolAWE66710» в корпусі білого кольору, вартість якої, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1182 від 22.08.2019 р. становить 7071,35 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення разом із викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд та обенувши на свою користь, завдавши потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду на суму7071,35 гривень.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 свою провину в інкримінованому злочині визнав в повному обсязі, у скоєному щиросердно розкаявся, суду пояснив обставини вчинення крадіжки пральної машини, що належить його матері.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що дійсно 26.07.2019 року виявила пропажу з квартири належній їй пральної машинки, яку вона придбала в кредит. Син їй повідомив, що продав її. Жодних претензій до обвинуваченого вона не має, оскільки він допомагає їй погашати кредит, тому просила не позбавляти його свободи.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 звернувся до суду з проханням допустити по справі застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки він повністю визнає свою провину в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та вважав зібрані в справі докази його вини достовірними, допустимими та достатніми, в зв'язку з чим досліджувати інші докази його провини, немає ніякої потреби.
З'ясувавши думку прокурора, потерпілої та захисника, які не заперечували проти застосування у справі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснивши учасникам процесу правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими останні погодилися, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, та застосувати при розгляді даної справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України, у зв'язку з відсутністю сумнівів в правильності розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій. При цьому обвинуваченому роз'яснено, що у випадку визнання таких обставин він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в суді.
Дослідивши та оцінивши вивчені в справі докази, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК Українидоведена в повному обсязі, за ознаками таємного викрадення, чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
При призначенні покарання, суд керується положенням ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У відповідності зі ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, обвинувачений перебував на обліку у лікарів психіатраз 2007 року по 2014 рік з приводу легкої розумової відсталості з порушенням поведінки, а також звертався до лікаря нарколога у жовтні 2010 року з приводу вживання алкоголю з шкідливими наслідками, раніше судимий, офіційно не працевлаштований, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інвалідом не являється.
Пом'якшуючими покарання обставинами, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину.
Обтяжуючих покарання обставин, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Приймаючи до уваги обставини справи, досудову доповідь органу пробації з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, позицію прокурора,а також потерпілої та захисту щодо можливості призначення покарання з випробуванням, суд вважає можливим визначити покарання обвинуваченому ОСОБА_3 в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі та звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, відповідно до ст. 50 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлений, витрати відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 . сплинув27.10.2019 року, питання про продовження строку його дії перед судом не ставилось.
На підставі викладеного, керуючись ст.370, 371, 374, 395 КПК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити покарання у вигляді одного рокуобмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді одного року обмеження волі з випробуванням строком на один рік, якщо він протягом визначеного судом випробувального терміну не вчинить нового правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
У відповідності зі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: ДВД-Р диск з відеозаписами зовнішніх камер відео спостереження супермаркету «COMFY» - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням положень ч.2 ст.394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1