Справа № 209/2980/19
Провадження № 2/209/1409/19
02 грудня 2019 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Байбари Г.А.,
за участі секретаря Кулік О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором б/н від 09.11.2011 року в розмірі 16657,67 грн., яка складається з наступного: 209,17 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 12229,09 грн. - пеня за прострочене зобов'язання, 2950,00 грн. - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 769,41 грн. - штраф (процентна складова), а також сплачений судовий збір.
На обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 09.11.2011 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" і "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Відповідно до п. 2.1.1.5.7 договору відповідач зобов'язався слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту. Згідно п. 1.1.7.11 Умов та правил передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання, і якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує другу сторону про розірвання даного договору, він автоматично лонгується на той же строк. В порушення умов кредитного договору та законодавства України, відповідач свої зобов'язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки. У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань відповідач станом на 14 серпня 2019 року, має заборгованість в розмірі 16657,67 грн., яка складається з наступного: 209,17 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 12229,09 грн. - пеня за прострочене зобов'язання, 2950,00 грн. - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 769,41 грн. - штраф (процентна складова).
Представник позивача - Гребенюк О.С. в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника банку, не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с. 6). Також, до позовної заяви представником позивача Гребенюком О.С. додано заяву про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без представника позивача (а.с. 34-35).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив на позовну заяву.
Виходячи з наведеного, відповідно до ч. 2 ст. 211, п.1 ч.3 ст. 223, ч.1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу у судовому засіданні за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 09 листопада 2011 року ПАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", укладено кредитний договір з відповідачем ОСОБА_1 шляхом підписання анкети-заяви б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, згідно з умовами якого відповідачу було надано платіжну кредитну картку із встановленим кредитним лімітом в сумі 500,00 грн.
У підписаній відповідачем анкеті-заяві було зазначено, що він погоджується з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді, і виявив бажання оформити на своє ім'я платіжну карту кредитка «Універсальна». До заяви-анкети банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD», Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, де вказано, шо повна версія Умов та Правил надання банківських послуг, а також актуальні Тарифи розміщена на офіційному сайті ПриватБанку https://privatbank.ua/terms/ (а.с. 9-32, 47, 55, 57-78).
05.11.2015 року банк перевипустив відповідачу кредитну картку з терміном її дії до 03/2019, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти клієнта (а.с. 41), довідкою про надану кредитну карту (а.с. 42), випискою по картковому рахунку (а.с. 43-46, 51-54), розрахунком заборгованості (а.с. 7-8).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Враховуючи, що відповідач за своєю ініціативою звернувся до позивача із заявою для отримання кредита/кредитної карти, підписав цю заяву, отримав на картковий рахунок кредитні кошти та платіжну кредитну карту, яка в подальшому перевипускалася, використовував кредитні кошти та погашав заборгованість за кредитом, суд вважає, що між сторонами у справі було укладено двосторонній кредитний договір у письмовій формі.
Як вбачається із наданих позивачем розрахунку заборгованості та виписок по рахунку (а.с. 7-8, 43-46, 51-54), станом на 14 серпня 2019 року банк нарахував відповідачу заборгованість за кредитним договором в розмірі 16657,67 грн., яка складається з наступного: 209,17 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 12229,09 грн. - пеня за прострочене зобов'язання, 2950,00 грн. - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 769,41 грн. - штраф (процентна складова).
Перевіривши розрахунок заборгованості та виписки по рахунку, суд вважає, що за умовами укладеного сторонами кредитного договору б/н від 09.11.2011 року з відповідача на користь банку підлягає стягненню заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 209,17 грн.
Що стосуються стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 12229,09 грн. за прострочене зобов'язання, пені в сумі 2950,00 грн. за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафів в сумі 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 769,41 грн. - штраф (процентна складова), то в цій частині позову необхідно відмовити.
Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Судом встановлено, що кредитний договір між сторонами у справі було укладено, як договір приєднання, умови якого були встановлені банком в розроблених ним Умовах та правилах надання банківських послуг та Тарифах (формулярах). Відповідач за цим договором приєднався до запропонованого банком договору і не міг запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У анкеті - заяві ОСОБА_1 , як позичальника, від 09 листопада 2011року, яка підписана сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Обґрунтовуючи свої вимоги в частині стягнення пені та штрафів, їх розмір та порядок нарахування, банк посилається на розрахунок заборгованості, виписки по рахункам, а також на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які надані суду на підтвердження заявлених позовних вимог про стягнення пені та штрафів.
У Витязі з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» дійсно визначені пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а у Витягу з Умов та правил надання банківських послуг містяться положення про дію договору, позовну давність та інші умов.
Проте, з урахуванням того, що додані до позову Витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Витяг з Тарифів не містять підпису відповідача, суд вважає, що позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що відповідач під час підписання заяви-анкети про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку був ознайомлений саме з цими Витягом з Тарифів і Витягом з Умов та правил надання банківських послуг, що він їх розумів і погодився з ними. Також не надано доказів, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати неустойки (пені, штрафів), і що в них були зазначені саме ті розмір і порядок нарахування, який вказаний у Тарифах та Умовах, що надані банком суду, і на підставі яких виконаний розрахунок пені та штрафів.
Надані роздруківки із сайту позивача Витяг з Умов і правил надання банківських послуг та Витяг з Тарифів не можуть бути належними доказами, бо цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Враховуючи, що в анкеті-заяві відсутня домовленість сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, вказані вище Витяг з Умов і правил надання банківських послуг та Витяг з Тарифів не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг.
Таким чином, суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які не містять підпису відповідача, не можуть розцінюватися як частина кредитного договору, укладеного між сторонами 09 листопада 2011 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню судом при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд вважає, що позивач, всупереч вимогам ч.3 ст. 12, ст. 81 ЦПК України, не довів за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, з урахуванням положень статей 76-80 ЦПК України, зазначені ним обставини щодо правомірності нарахування та стягнення з відповідачки нарахованих банком пені та штрафів, тому в цій частині позову необхідно відмовити.
Отже, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів у вигляді тіла кредиту.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, яка висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.
Таким чином, суд вважає, що з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 209,17грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту.
Відповідно до 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути сплачений позивачем судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 280- 282 ЦПК України, суд
Задовольнити частково позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 09 листопада 2011 року за простроченим тілом кредита в розмірі 209,17 грн., а також 24,13 грн. сплаченого судового збору, а всього 233,30 грн. (двісті тридцять три гривні тридцять копійок).
Відмовити у задоволенні позовних вимог АТ КБ "Приватбанк" щодо стягнення заборгованості за пенею та штрафами.
Повне рішення складено 02 грудня 2019 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення або позивачем та іншими учасниками справи апеляційної скарги, якщо заяву та апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.А. Байбара.