Справа № 210/5186/19
Провадження № 3/210/1876/19
іменем України
"19" листопада 2019 р.
Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Хлистуненко О.В., розглянувши матеріал, який надійшов з Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В провадження судді 10.09.2019 року надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу серії ОБ №150417 30.08.2019 року о 09 год. 22 хв. в м. Кривий Ріг Металургійному р-ні по вул. Нікопольське шосе біля 101 км водій ОСОБА_1 керував автомобілем АЗ 2102 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та суду пояснив, що не відмовлявся від проходження медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер, проте працівники поліції повідомили, що прилад Драгер у них відсутній, а їхати на медичний огляд до медичного закладу займе багато часу. Крім того, працівники поліції не повідомили йому причину зупинки транспортного засобу та його не було інформовано про ознаки, які б свідчили про перебування в стані сп'яніння.
Присутня в судовому засідання адвокат Бузинарська Д.М. просила закрити провадження за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Суддя, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
З'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, оцінивши їх у сукупності, суд доходить до висновку про відсутність в діях гр. ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. №14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Законом України «Про Національну поліцію» чітко визначені підстави, межі та спосіб обмеження вільного пересування громадян. Так, у статті 35 цього Закону встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби, поінформувавши водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки.
Так, при дослідженні письмових матеріалів справи та перегляді відеозапису, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, судом не виявлено доказів на підтвердження того, що співробітники поліції на момент зупинки ОСОБА_1 мали будь-яку з перелічених в ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» підставу для його зупинки.
Таким чином суд вважає, що у поліцейських не було причин для зупинки транспортного засобу та в подальшому для висунення вимоги щодо проходження огляду на визначення стану сп'яніння.
Також, при перегляді відеозапису встановлено, що останній не містить фіксації факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, тобто з відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та взагалі рухався, оскільки на відеозаписі зафіксовано лише розмова ОСОБА_1 з співробітниками поліції та момент відмови водія від проходження огляду в медичному закладі.
Крім того, в порушення вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 р. №1395, поліцейським не інформовано водія про ознаки, які свідчать про перебування останнього в стані сп'яніння.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин суд вважає, що справу слід закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення в діях ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 9, 14, 130, 245, 254, 280, 283 КУпАП,-
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу.
Суддя: О. В. Хлистуненко