Дата документу 28.11.2019 Справа № 554/9856/18
Провадження № 2/554/141/2019
Іменем України
28 листопада 2019 року Октябрський районний суд м.Полтави
в складі головуючого судді Чуванової А.М.
за участю секретаря Садошенко М.П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Коломієць Є.Є.,
представник відповідача - адвокат Гречко С.І.,
представники третьої особи: Плескач Ю.А., Заліпа Н.Ю.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз збут» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ; третя особа: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз»,-
Позивач ОСОБА_1 у грудні 2018 року звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз збут» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 27.12.2018 року було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 25.01.2019 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ об'єднано в одне провадження з цивільною справою за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз збут» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії. Суд перейшов від розгляду в спрощеному до загального позовного провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз збут» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ. Призначено підготовче судове засідання на 14 год.30 хв. 25.02.2019 року в приміщенні суду за адресою: 36002 м.Полтава, вул..Навроцького,5, в залі судових засідань №3.
Ухвалою суду від 09.04.2019 року закрито підготовче засідання у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз збут» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ. Призначено справу до судового розгляду по суті на 08.05.2019 року об 11 год. 00 хв.
Від позивача по первісному позову, відповідача по зустрічному позову - ОСОБА_1 28.11.2019 року безпосередньо через канцелярію суду, в день судового засідання, подано письмове клопотання про відкладення розгляду справи. Вимоги клопотання мотивовано погіршенням стану здоров'я ОСОБА_1 , госпіталізацією його в стаціонарне відділення ПЦРКЛ та хворобою його адвоката. Тому позивач просить відкласти розгляд справи та на час перебування його в лікарні провадження по справі зупинити.
ОСОБА_1 та його представник адвокат Коломієць Є.Є. в судове засідання 28.11.2019 року повторно не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.
В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Гречко С.І. заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що позивач та його представник вже неодноразово не з'являлися до суду, такі дії вона розцінює як зловживання правами, як такі, що спрямовані на затягування розгляду справи. Також, представник зазначила, що позивач продовжує користуватися газом, не сплачуючи за нього.
Представник третьої особи Заліпа Н.Ю. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки сторона навмисно затягує розгляд справи.
Суд, вивчивши заявлене клопотання, вислухавши думку представників відповідача та третьої особи, приходить до висновку про те, що клопотання не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Встановлено, що вищевказана цивільна справа перебуває в провадженні суду з грудня 2018 року. ОСОБА_1 та його адвокат Коломієць Є.Є. у судове засідання неодноразово не з'являлися, про місце та час слухання справи були повідомлені належним чином. ОСОБА_1 неодноразово надавав до суду клопотання про відкладення розгляду справи по різним причинам. А саме: 25.02.2019 року (з-за хвороби, довідка не надана); 08.05.2019 року (з-за хвороби позивача та його захисника, довідки не надані); 10.06.2019 року (з-за хвороби позивача, довідка не надана); 25.06.2019 року; 11.07.2019 року (у зв'язку з зайнятістю адвоката, довідка не надана); 14.08.2019 року; 04.09.2019 року (у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, довідка не надана); 25.10.2019 року; 18.11.2019 року (у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, довідка не надана).
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового розгляду, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнані поважними.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Що стосується неявки ОСОБА_1 та його адвоката Коломієць Є.Є., як сторони позивача до суду, суд зазначає наступне.
Як позивач, ОСОБА_1 повторно до суду не з'явився, в клопотанні просив відкласти розгляд справи, бо він та його адвокат хворіють. Адвокат до суду не звертався з заявами, в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав.
Згідно ч.3 ст.223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою п. 10 ч. 2 статті 2 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Згідно висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-24063ск15, причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, ураховуючи, що позивач, який не з'являється в судове засідання, має право на використання передбаченого законом права на процесуальне представництво в суді.
Суд, керуючись вимогами ст.223 ЦПК України, вирішив закінчити розгляд справи у відсутність позивача та його представника.
Що стосується неявки ОСОБА_1 та його представника, як сторони відповідача до суду, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини (надалі ЄСПЛ) в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.
При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Разом з тим, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 та його представник мали неодноразову можливість прийняти безпосередню участь у всіх судових засіданнях у розгляді справі, але вони не скористалися наданими їм процесуальними правами.
Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що відповідач, не з'являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами
Підсумовуючи наведене та керуючись строками розгляду справи у суді, приймаючи до уваги обов'язок сторін добросовісно користуватися наданими ним процесуальними правами, з урахуванням матеріалів цивільної справи, є підстави вважати, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами, тому суд вважає за можливе завершувати розгляд справи за відсутності сторони відповідача, на підставі письмових пояснень відповідача та наданих усних пояснень відповідача та його представника в судових засіданнях.
Що стосується клопотання про зупинення провадження в справі на час лікування ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 2) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу.
Як вбачається зі змісту клопотання, відповідач перебуває на стаціонарному лікуванні в ПЦРКЛ, та форма клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, зареєстроване судом 28.11.2019 року, вказує на те, що це клопотання було подане відповідачем особисто до канцелярії суду, отже відповідач станом на 28.11.2019 року, перебуваючи на лікарняному, мав стан здоров'я, що дозволяв йому з'явитись до суду для особистої подачі відповідного клопотання.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Зупинення провадження у справі не може суперечити принципу ефективності судового процесу, направленого на недопущення затягування розгляду справи.
Аналогічна правова позиція, яка має враховуватися усіма судами загальної юрисдикції, висловлена Верховним Судом України, зокрема, під час розгляду цивільних справ №6-1367цс15 та №6-1957цс16.
Суд, вивчивши подане ОСОБА_1 клопотання про зупинення провадження у справі та додане до нього направлення, що не містить актуальної інформації про тривалість захворювання відповідача, яке позбавляє його можливості з'явитися до суду, а також те, що виключена можливість явки його до суду протягом тривалого часу, приходить до висновку про відсутність підстав передбачених п. 2 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, які б вказували на необхідність зупинення провадження у справі на час хвороби ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.44,252 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , поданого через канцелярію суду 28.11.2019 року.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 02.12.2019 року.
Суддя: А.М.Чуванова