Справа № 541/2828/18
Номер провадження 2/541/297/2019
іменем України
21 листопада 2019 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Куцин В.М.,
секретаря судових засідань - Євдокимової Н.Ю..
за участю представника позивача, адвоката Педорича В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Дудка Валентини Валентинівни Полтавської філії комунального підприємства " Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригалівського району Сумської області, Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, третя особа - ОСОБА_2 ,
10 грудня 2018 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до Державного реєстратора Дудка Валентини Валентинівни Полтавської філії комунального підприємства " Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригалівського району Сумської області, Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, третя особа - ОСОБА_2 .
В обгрунтування позовних вимог зазначала, що 08 серпня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (в послідуючому змінено назву на АТ «Укрсоцбанк») і ОСОБА_2 був укладений Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 727/285/83-Ф, відповідно до умов п. 1.1. якого банк надав позичальнику грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості до 64600 доларів США, а позичальник зобов'язувався погасити (повернути) кредитні кошти до 07 серпня 2023 року на умовах, визначених цим договором.
З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором 08 серпня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (в послідуючому змінено назву на АТ «Укрсоцбанк») і нею, як майновим поручителем ОСОБА_2 , було укладено Іпотечний договір № 727/285/83-1, відповідно до умов якого вона передала в іпотеку відповідачу квартиру АДРЕСА_1 .
07 липня 2009 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» і ОСОБА_2 була укладена Додаткова угода про внесення змін до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 727/285/83-Ф від 08 серпня 2008 року, зокрема, щодо зміни розміру процентів та граничного строку погашення заборгованості - до 07 серпня 2028 року.
07 липня 2009 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» і нею був укладений договір про внесення змін до Іпотечного договору № 727/285/83-1 від 08 серпня 2008 року, зокрема, щодо зміни розміру процентів та граничного строку погашення заборгованості - до 07 серпня 2028 року та способів звернення стягнення на предмет іпотеки Іпотекодержателем - банком.
Внаслідок всесвітньої економічної кризи та стрімкого зростанням курсу долара по відношенню до гривні, позичальник ОСОБА_2 втратив можливість сплачувати вартість кредиту за збільшеним валютним курсом.
Рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 28 грудня 2011 року по справі № 142/10 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь банку заборгованості по зазначеному кредитному договору в сумі 493862, 51 грн. та третейський збір в сумі 5338,63 грн.
Листом від 10.09.2018 року банк повідомив про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов'язанням в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання вимоги про погашення заборгованості протягом тридцятиденного строку.
В грудні 2018 року з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна їй стало відомо про те, що власником квартири, що була предметом іпотеки, у даний час є АТ «Укрсоцбанк» на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 21.11.2018 індексний номер - 44178253 про реєстрацію права власності за АТ «Укрсоцбанк» державного реєстратора Дудка Валентини Валентинівни Полтавської філії комунального підприємства «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригалівського району Сумської області, номер запису про право власності 29041646.
Згідно даних Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою виникнення права власності є договір про внесення змін до іпотечного договору № 727/285/83-1, від 07.07.2009 року та іпотечний договір № 727/285/83-1 від 08.08.2008 року між нею та банком.
Позивач вважає, що перехід права власності на квартиру, реєстрація якого відбулась на підставі рішення державного реєстратора від 21.11.2018, є незаконним, а рішення про право власності повинно бути скасовано судом, як таке, що суперечать закону, оскільки визначальним при вирішенні спору щодо можливості звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку протягом строку дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» є настання правового наслідку, що в даному конкретному випадку передбачає фактичний перехід до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, без згоди власника майна.
Позивач вказує, що за наслідками прийнятого державним реєстратором рішення про проведення державної реєстрації права власності на квартиру за АТ «Укрсоцбанк» за відповідним застереженням в іпотечному договорі, фактично відбулося примусове стягнення зазначеного майна без згоди власника, незважаючи на заборону, встановлену Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Спірна квартира підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання позичальника та майнового поручителя, а її загальна площа не перевищує 140 кв. метрів.
Згідно даних Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, окрім іпотечної квартири, будь-якого нерухомого житлового майна за позивачем не зареєстровано, а також квартира є єдиним місцем проживання.
Таким чином, на позивача розповсюджується дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року № 1304-У1І, а тому перехід права власності на квартиру можливий лише після припинення дії мораторію.
Крім цього відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Оцінка квартири суб'єктом оціночної діяльності не проводилась на момент набуття права власності банком.
Ухвалою судді від 10.12.2019 з метою забезпечення позову ОСОБА_1 до Державного реєстратора Дудка Валентини Валентинівни Полтавської філії комунального підприємства " Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригалівського району Сумської, Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що складається з трьох житлових кімнат загальною площею 67,9 кв.м., житловою площею 42,6 кв.м.
Ухвалою судді від 19.12.2018 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі . Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 03.05.2019 підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду.
Представник відповідача АТ «Укрсоцбанк» направив відзив на позовну заяву в якому заперечував проти всіх доводів позовної заяви та проти всіх обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Вважав, що дана позовна заява не підлягає задоволенню. Вказував, що відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Згідно з умовами іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем Основного зобов'язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Пунктом 4.5 Договору № 1 про внесення змін до Іпотечного договору передбачено, що Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів, зокрема, згідно п. 4.5.4 на підставі цього іпотечного застереження, яке є Договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, серед яких пунктом 4.5.4.1 є набуття Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» Банк задовольнив забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, а саме: 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Доводи позивача про те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» є безпідставними та надуманими.
Дія мораторію, введеного даним Законом № 1304-VII не є безмежною. У самому Законі визначено ряд умов, за яких він застосовується.
Згідно із Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який набрав чинності 07 червня 2014 року, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
Відповідно до наданої позивачем Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, вбачається, що ОСОБА_1 , яка виступала в ролі майнового поручителя має у своїй власності двокімнатну квартиру загальною площею 52,7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 .
Дія мораторію на дані правовідносини не розповсюджується за будь- яких обставин, оскільки майно, що виступало як забезпечення зобов'язань за споживчим кредитам не відповідає умовам (критеріям), визначеним у Законі № 1304- VII.
Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття рішення про державну реєстрацію права власності за іпотекодержателем здійснено не у примусовому порядку, оскільки позивач надала іпотекодержателю згоду на перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя за рішенням іпотекодержателя в Іпотечному договорі.
Відповідно до пункту 4.5, 4.5.3 договору іпотеки рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та про спосіб такого звернення приймається іпотекодержателем одноосібно. Підписанням цього договору іпотекодавець фактично засвідчила, що вона надає іпотекодержателю згоду на перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя за рішенням іпотекодержателя.
Реєстрація права власності на предмет іпотеки за ПАТ «Укрсоцбанк» здійснена за згодою позивача, що висловлена у іпотечному договорі, а тому Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Іпотекодержателем було замовлено і отримано Звіт про експертну оцінку ринкової вартості житлової нерухомості від 28 березня 2018 року. Докази щодо визначення вартості предмету іпотеки надано реєстратору (копія висновку додається, повний звіт знаходиться у державного реєстратора).
Відповідно до положень ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» на адресу Іпотекодатедя Іпотекодержателем було направлено повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов'язанням за вих. № 2521 від 10.09.2018. Вказане повідомлення було направлені цінним листом з описом вкладення та повідомленням про отримання.
Дії відповідача повністю відповідали вимогам чинного законодавства, жодних порушень з боку реєстратора або АТ «Укрсоцбанк» під час звернення стягнення на предмет іпотеки допущено не було.
Представник позивача, адвокат Педорич В.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив визнати протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію правта їх обтяжень від 21.11.2018 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за акціонерним товариством «Укрсоцбанк», державного реєстратора Дудка Валентини Валентинівни Полтавської філії комунального підприємства «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригалівського району Сумської області, оскільки дана квартира передана на підставі рішення всупереч вимог ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Наголошував, що на момент переходу у власність спірної квартири відповідача, позивач ОСОБА_1 не мала у власності іншого житла, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 160).
Позивач ОСОБА_1 підтримала вимоги позовної заяви, просила її задовільнити, зауважила, що квартира є її єдиним житлом в якому вона проживає.
Представник відповідача АТ «Укрсоцбанк» заперечував проти задоволення позову, просив відмовити з підстав вказаних у відзиві та зауважив, що позивачем неправильно обраний спосіб захисту, оскільки необхідно не скасувати рішення про реєстрацію нерухомого майна, а скасувати запис в Державному реєстрі нерухомого майна. Реєстрація права власності була здійснена на підставі договору іпотеки , що не було порушенням ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Державний реєстратор Дудка Валентина Валентинівна Полтавської філії комунального підприємства " Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригалівського району Сумської області в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена (а.с. 174).
Третя особа ОСОБА_2 суду пояснив, що він укладав кредитний договір, його дружина була поручителем відповідно до договору іпотеки. Предметом іпотеки була квартира АДРЕСА_1 . В зв'язку з фінансовою кризою він не міг погасити борг. Просив позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнити.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 08 серпня 2008 року між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» і ОСОБА_2 був укладений Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 727/285/83-Ф, відповідно до умов п. 1.1. якого банк надав позичальнику грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості до 64600 доларів США, а позичальник зобов'язувався погасити (повернути) кредитні кошти до 07 серпня 2023 року на умовах, визначених цим договором (а.с. 8-13).
З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором 08 серпня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» і ОСОБА_1 , як майновим поручителем ОСОБА_2 , було укладено Іпотечний договір № 727/285/83-1, відповідно до умов якого вона передала в іпотеку відповідачу квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 14-18).
07 липня 2009 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» і ОСОБА_2 була укладена Додаткова угода про внесення змін до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 727/285/83-Ф від 08 серпня 2008 року, зокрема, щодо зміни розміру процентів та граничного строку погашення заборгованості - до 07 серпня 2028 року (а.с. 20).
07 липня 2009 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» і ОСОБА_1 був укладений договір про внесення змін до Іпотечного договору № 727/285/83-1 від 08 серпня 2008 року, зокрема, щодо зміни розміру процентів та граничного строку погашення заборгованості - до 07 серпня 2028 року та способів звернення стягнення на предмет іпотеки Іпотекодержателем - банком (а.с. 21).
Рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 28 грудня 2011 року по справі № 142/10 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь банку заборгованості по зазначеному кредитному договору в сумі 493862, 51 грн. та третейський збір в сумі 5338,63 грн. (а.с. 22-24).
Відповідно до повідомлення АТ «Укрсоцбанк» від 10.09.2018 року банк повідомив ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов'язанням в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання вимоги про погашення заборгованості протягом тридцятиденного строку (а.с. 25).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна власником квартири, що була предметом іпотеки, є АТ «Укрсоцбанк» на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 21.11.2018 індексний номер - 44178253 про реєстрацію права власності за АТ «Укрсоцбанк» державного реєстратора Дудка Валентини Валентинівни Полтавської філії комунального підприємства «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригалівського району Сумської області, номер запису про право власності 29041646 (а.с. 26-34). Згідно даних Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою виникнення права власності є договір про внесення змін до іпотечного договору № 727/285/83-1, від 07.07.2009 року та іпотечний договір № 727/285/83-1 від 08.08.2008 року між ОСОБА_1 та банком.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначено Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127.
Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини третьої статті 10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно з частиною першої статті 11 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Згідно із п.1 ч.1 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
Обов'язковою умовою для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомості, що перебуває в іпотеці, є подання заявником документу, що підтверджує перехід права власності на предмет іпотеки, в тому числі факту виконання відповідних умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість переходу права власності.
Статтею 36 ЗУ «Про іпотеку» встановлено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Частиною 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Як вбачається з п.2.4.4 Іпотечного договору №727/285/83-1 від 08.08.2008 у разі невиконання Іпотекодавцем хоча б одного із своїх обов'язків, встановлених згідно п.п. 2.1.1 -2.1.10 цього Договору, Іпотекодавець має право вимагати дострокового виконання Позичальником Основного зобов'язання , а у разі його невиконання - задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 16).
Відповідно до пункту 4.5, 4.5.3 договору іпотеки іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку».
Так, згідно ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку можливо на підставі договору сторін про задоволення вимог іпотекодержателя (за домовленістю сторін), або на підставі відповідного застереження, яке прирівнюється до такого договору.
Тобто підписанням договору іпотеки іпотекодавець фактично засвідчила, що вона надає іпотекодержателю згоду на перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя за рішенням іпотекодержателя.
Відповідно до пункту 61 цього Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов'язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону № 1952-IV та статті 37 Закону № 898-IV порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
10 вересня 2018 року АТ «Укрсоцбанк» надіслано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов'язанням, в якому банк зазначив про те, що у разі невиконання вимоги у тридцятиденний строк АТ «Укрсоцбанк» має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку передбачено ст. 27 ЗУ «Про іпотеку».
Відповідачем не надано доказів та судом не встановлено факту отримання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов'язанням, що свідчило б про дату, з якої відраховується строк 30 днів для оформлення реєстрації нерухомого майна, наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником.
Крім того, згідно ч.5 статті 37 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Суд не може взяти до уваги твердження позивача, що оцінка квартири суб'єктом оціночної діяльності не проводилась на момент набуття права власності у банка, оскільки відповідачем надана оцінка про вартість майна від 26 жовтня 2018 року (а.с. 73). Інформація про вартість майна є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна. Вказане узгоджується з висновком викладеним в Постанові Великої Палати ВС від 20.03.2019 у справі №306/2053/16-ц. Разом з тим банком не надана інформація, що оцінка була погоджена з позивачем та третьою особою.
Таким чином, державний реєстратор здійснив реєстрацію права власності за іпотекодержателем на предмет іпотеки без дотримання вимог законодавства, не перевіривши наявність всіх законних підстав для здійснення такої дії.
Частиною 2 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, викладених в ч.1 ст. 24 цього Закону, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Таким чином, рішення державного реєстратора про реєстрацію за АТ «Укрсоцбанк» права власності на Предмет іпотеки здійснено з порушенням вимог Закону.
Водночас, посилання позивача на протиправність примусового стягнення нерухомого майна під час дії мораторію на такі дії не знайшло свого підтвердження як підстава задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4.5 , 4.5.3 договору іпотеки рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та про спосіб такого звернення приймається іпотекодержателем одноосібно. Підписанням цього договору іпотекодавець фактично засвідчила, що вона надає іпотекодержателю згоду на перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя за рішенням іпотекодержателя. Реєстрація права власності на предмет іпотеки АТ «Укрсоцбанк» здійснення за згодою позивача , відповідно до іпотечного договору .
За таких обставин слід дійти висновку, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України».
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 13.06.2018 у справі № 645/5280/16-ц.
При цьому судом встановлено ряд порушень, здійснених державним реєстратором при реєстрації за іпотекодержателем АТ «Укрсоцбанк» спірної квартири, що дають підстави для задоволення позовних вимог.
Згідно з ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 47 Конституції України, ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 321 цього Кодексу, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою ст. 353 цього Кодексу.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
За приписами статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Частиною 1 ст. 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, посилання позивача на неправомірність вчинення державної реєстрації права власності за іпотекодержателем АТ «Укрсоцбанк» на предмет іпотеки під час дії мораторію не є таким, що відповідає дійсності, однак, воно не впливає на правильне вирішення справи по суті, враховуючи, що відповідач АТ «Укрсоцбанк» неправомірно використав своє право звернення стягнення на предмет іпотеки - на квартиру АДРЕСА_1 , поспішно вчинив дії щодо переходу до нього права власності, порушуючи порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, з порушенням вчинення такої реєстраційної дії, у зв'язку з відсутністю належного отримання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повідомлення АТ «Укрсоцбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки, що дає підстави для задоволення позову про визнання протиправною та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки.
З огляду на наведене, суд знаходить доведеним факт порушення належного позивача права власності на спірну квартиру та вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача про застосування таких способів захисту порушеного права, як визнання незаконною та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого за АТ «Укрсоцбанк» було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Судові витрати підлягають до стягнення з відповідачів на користь позивача ОСОБА_1 на підставі ст. 141 ЦПК України.
Керуючись 1-13, 76- 83, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 204, 319, 321, 353 ЦК України, ЗУ «Про іпотеку», ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1127 від 25.12.2015, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 44178253 від 21.11.2018 р. 20:42:30, про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за акціонерним товариством «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ 00039019, державного реєстратора Дудка Валентини Валентинівни Полтавської філії комунального підприємства «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригалівського району Сумської області, номер запису про право власності 29041646.
Стягнути із Державного реєстратора Дудка Валентини Валентинівни Полтавської філії комунального підприємства " Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригалівського району Сумської областіна користь ОСОБА_1 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок судових витрат.
Стягнути із Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_1 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок судових витрат.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Учасники справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Афанасіїво, Афанасіївського району, Кіровської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .
Державний реєстратор Дудка Валентина Валентинівна Полтавської філії комунального підприємства «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригалівського району Сумської області, місцезнаходження: м. Полтава вул. Д. Коряка, 3 кім. 519, рнокпп не встановлено, .
Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019.
ОСОБА_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складене 01 грудня 2019 року.
Суддя: В. М. Куцин