Справа № 539/3838/19
Провадження № 2/539/1469/2019
02 грудня 2019 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
в складі головуючого судді Іващенко Ю.А.,
при секретарі Мирна Т.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лубни Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лубенської міської ради Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд позовом до Лубенської міської ради Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно, мотивуючи тим, що згідно рішення виконавчого комітету Лубенської міської Ради народних депутатів № 243 від 22.10.1997 року було виділено земельні ділянки в постійне користування, площею 24 кв.м. для будівництва індивідуальних гаражів, розміром 4,0х6,0 кв.м. в авто гаражному товаристві «Ветеран» громадянам, згідно поданих заяв, та встановлено строк будівництва до 01.12.1998 року.
Отримавши в постійне користування земельну ділянку в авто гаражному товаристві «Ветеран», у встановлений строк він побудував на ній гараж, однак, не став здавати його в експлуатацію.
21.02.2019 року за його замовленням було виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, кадастровий номер якої 5310700000:02:077:0005, розташованої по АДРЕСА_1.
26.07.2019 року експерт з інвентаризації нерухомого майна виготовив йому технічний паспорт на гараж, який побудований ним у вищевказаному гаражному товаристві.
Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ІІ-ПЛ №045539, виданого 21.01.1998 року, на підставі рішення виконкому Лубенської міської ради №290 від 24.12.1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №998, він є власником земельної ділянки, площею 0,0024 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 . Вказану земельну ділянку передано з цільовим призначенням для індивідуального гаражного будівництва.
Згідно довідки Комунального підприємства «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», гараж АДРЕСА_1 в КП «Лубенське МБТІ» не зареєстрований.
При зверненні ним 12 вересня 2019 року у Відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Лубенської міської ради по питанню здачі гаража в експлуатацію та одержання свідоцтва про право власності на гараж, отримав відмову, яка мотивована тим, що відповідно до ст. 4, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», 1 абз. 2 пункту «Порядку виконання будівельних робіт», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року за №466, будівництво (будівельні роботи) - це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Позивач прохає суд визнати за ним - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 право власності на збудований гараж №11 - літ. А-1, загальною площею 21,1 кв.м., з погребом під ним, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
В судове засідання позивач не з'явився, надіслав до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, позов підтримує, прохає задовольнити.
Представник відповідача Лубенської міської ради в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, щодо позовних вимог покладається на рішення суду.
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши матеріали справи і надавши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Судом встановлено, що. відповідно до рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради виконавчого комітету Лубенської міської Ради народних депутатів № 243 від 22.10.1997 року було виділено земельні ділянки в постійне користування, площею 24 кв.м. для будівництва індивідуальних гаражів, розміром 4,0х6,0 кв.м. в авто гаражному товаристві «Ветеран» громадянам, згідно поданих заяв, та встановлено строк будівництва до 01.12.1998 року (а.с.21).
На підставі рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради від 24.12.1997 №290 позивачу ОСОБА_1 було виділено земельну ділянку площею 0,0024 га в автогаражному кооперативі «Ветеран» з цільовим призначенням для будівництва індивідуального гаража, кадастровий номер 5310700000:02:077:0005, що підтверджується Державним актом про право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №045539 (а.с.19).
На даній земельній ділянці позивачем був збудований гараж, який він не ввів у експлуатацію після закінчення будівництва.
Станом на 26 липня 2019 року експертом з інвентаризації нерухомого майна на замовлення позивача, було виготовлено технічний паспорт на гараж АДРЕСА_1 (а.с.13)
На даний час будівництво гаража закінчено, об'єкт готовий до експлуатації, але необхідно оформити декларацію про закінчення будівництва, та необхідно оформити декларацію про початок будівництва, але таких документів не було передбачено на період будівництва.
У відповідності до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)", при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Постанова Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" наголошує, що вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.
У відповідності до ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Механізм прийняття в експлуатацію встановлений «Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року.
Так само Порядком проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 липня 2018 року № 158, передбачена процедура введення в експлуатацію лише індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 300 квадратних метрів, збудованих у період з 05 серпня 1992 року по 09 квітня 2015 року та будівель і споруд сільськогосподарського призначення, збудованих до 12 березня 2011 року без дозвільного документа на виконання будівельних робіт.
В той же час, Порядком не передбачено прийняття в експлуатацію самочинно збудованих об'єктів. А тому, такі об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію після визнання права власності на них у судовому порядку.
З огляду на вказані обставини, а саме факт того, що позивач збудував майно на власній земельній ділянці, жодні права будь-кого із інших осіб не порушуються, спірна будівля збудована у відповідності до Державних будівельних норм і правил і придатна до експлуатації, є всі підстави для визнання права власності на нежитлове приміщення - гараж за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , а тому суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Оплату судових витрат взяв на себе позивач і не прохав стягувати з відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 258, 263, 265,354 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Лубенської міської ради Полтавської області (місце знаходження м. Лубни, вул. Я. Мудрого, 33, Полтавської області, ЄДРПОУ - 21053182) про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на збудований гараж №11 - літ. «А-1», загальною площею 21,1 кв.м., з погребом під «А-1», що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду Ю.А. Іващенко