Справа № 524/7440/17
Провадження № 6/524/380/19
26 листопада 2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого - судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря - Воблікової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці заяву приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про звернення стягнення на нерухоме майно, що не зареєстровано у встановленому законом порядку,-
Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука із заявою про звернення стягнення на нерухоме майно, що не зареєстровано у встановленому законом порядку - на майно ОСОБА_1 , а саме квартиру АДРЕСА_1 для організації примусового виконання рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука по справі №524/7440/17 від 19.03.2018.
Свої вимоги приватний виконавець мотивував тим, що боржник ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 11.11.2002 є власником квартири АДРЕСА_1 . На даний час його право власності не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у зв'язку із чим виникають труднощі у зверненні стягнення на вказане майно.
Відповідно до ч.10 ст.440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб (пункт 13 частина третя статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з вимогами статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. У разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно. У разі відсутності технічної документації на майно, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов'язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення.
Проаналізувавши додані приватним виконавцем докази на обґрунтування своєї заяви, суд відзначає, що в своїй сукупності вони підтверджують те, що боржник у виконавчому провадженні - ОСОБА_1 фактично на даний час є власником квартири АДРЕСА_1 . Вказане підтверджується копіями рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 25.04.2008 по справі №2-2257/08, рішення Апеляційного суду Полтавської області від 23.01.2017, відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно.
Також, на переконання суду, додані приватним виконавцем докази підтверджують те, що у боржника відсутнє інше майно, на яке можливо звернути стягнення.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про те, що заява приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно, що не зареєстровано у встановленому законом порядку підлягає задоволенню.
Керуючись ст.258-261, 440 ЦПК України, суд,-
Заяву приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про звернення стягнення на нерухоме майно, що не зареєстровано у встановленому законом порядку - задовольнити.
Звернути стягнення на нерухоме майно боржника, а саме квартиру АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 , право на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку у виконавчому провадженні №57049048 з примусового виконання виконавчого листа Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області №524/7440/17 від 01.06.2018.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу подається до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.Д.Андрієць