Справа № 372/2107/19
Провадження № 2-1295/19
(заочне)
22 листопада 2019 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Кравченка М.В.
при секретарі Бондаренко Є.І.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, про позбавлення батьківських прав,
Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в обґрунтування позову вказала, що в родині ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син, ОСОБА_4 , який разом з матір'ю проживав окремо, остання займалась його вихованням та утриманням самостійно. В 2018 році мати хлопчика, ОСОБА_3 померла, піклування та догляд за малолітньою дитиною почала здійснювати позивачка, що є тіткою померлої. При неодноразових зверненнях позивачки та органу опіки та піклування до батька дитини ОСОБА_2 останній в категоричній формі відмовлявся брати на себе обов'язки щодо виховання та забезпечення дитини, а 05.02.2019 року власноручно написав заяву до служби із проханням позбавити його батьківських прав. В зв'язку з цим просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_5 , 2016 року народження.
18 липня 2019 року винесено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цивільній справі.
13 вересня 2019 року винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та вказала, що вона займається вихованням та забезпеченням малолітньої дитини, ОСОБА_6 , 2016 року народження, вона доводиться йому бабусею, вони проживають разом в м. Боярці, Київської області в приватному будинку, дитина повністю знаходиться на її утриманні, має все необхідне, окрему кімнату. Батько дитини ОСОБА_2 самоусунувся від виконання своїх обов'язків батька, життям дитини не цікавиться, коштів на його утримання не надає, з дитиною не спілкується та не цікавиться про його розвиток та здоров'я, у зв'язку з чим просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечень щодо позову, заяв та клопотань до суду не направив.
Представник третьої особи Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області в судове засідання не з'явився, подав суду клопотання з проханням розглядати справу за його відсутності враховуючи фактичні обставини справи та ухвалити рішення відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, виходячи з такого.
ОСОБА_3 була матір'ю, ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Великодмитровицької сільської ради Обухівського району Київської області.
Відповідно акта обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 складеного 11.03.2019 року комісійно в складі головного спеціаліста відділу з питань освіти культури молоді, спорту та соціального захисту Цимбалюк Ю . М., активіста, про те, що ОСОБА_9 , 2016 року народження проживають в АДРЕСА_1 , житло знаходиться в задовільному стані, дитина має свою кімнату.
Вихованням та утриманням малолітньої дитини займається позивачка, що підтверджується довідкою - характеристикою та іншими наявними у справі доказами.
28.03.2019 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області виготовлено висновок щодо визначення доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки батько дитини не поживає з дитиною та фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, працівниками служби у справах дітей та сім'ї було здійснено виїзд за адресою його місця проживання під час розмови ОСОБА_2 відмовився надавати будь-які письмові пояснення, усно висловив думку, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав, а також написав заяву щодо його згоди на позбавлення батьківських прав відносно ОСОБА_6 , 2016 року народження. Вихованням та доглядом малолітньої дитини займається його бабуся ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.164 ч.1 п.2 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
У судовому засіданні встановлений факт ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню малолітньої дитини, що підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів у справі, тому суд вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_5 .
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Положеннями статті 150 СК України встановлені обов'язки батьків по відношенню до своїх дітей. Так, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Суд вважає переконливими доводи позову та позицію органу опіки та піклування щодо неналежного виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків, оскільки сукупністю досліджених судом доказів підтверджується те, що відповідач фактично не здійснює реалізацію своїх прав як батька та виконання своїх обов'язків, передбачених ст.150 СК України по відношенню по своєї неповнолітньої дитини.
Відповідно до ст. 164 СК України, виключними підставами позбавлення батьківських прав матері або батька є: не забрали дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засудженні за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав» від 30.03.2007 зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
В пункті 18 постанови зазначено, що зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків, з урахуванням її характеру, особи батька, а також інших конкретних обставин справи відмовити у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Згідно ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, розглянувши справу в межах визначених предмету спору та підстав для задоволення позову, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Правомірним суд визнає і вимоги позивача про відшкодування відповідачем понесених ним судових витрат в повному обсязі, оскільки такі вимоги відповідають ст. 141 ЦПК України та підтверджуються наявними в матеріалах справи платіжним дорученням.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 282, 365 ЦПК України, ст.ст. 19, 150, 155, 164, 165, 166 СК України, ст.ст. 59, 60, 63, 65 ЦК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що народився в селі Бекдаш Красноводського району Туркменистану, батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внести запис про позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що народився в селі Бекдаш Красноводського району Туркменистану, батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Державного реєстру цивільного стану громадян.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , що народився в селі Бекдаш Красноводського району Туркменистану, місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення також може бути переглянуто Обухівським районним судом Київської області у випадку подання відповідачем відповідної письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя М.В.Кравченко