Справа № 369/4085/19
Провадження №2/369/2548/19
28.08.2019 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
при секретарі Середенко Б.С.,
розглянувши матеріали заяви позивача ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
В провадженні Києво-Святошинського перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
14 червня 2019 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відповідно до якої просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на 1/3 частини жилого будинку АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 .
Заява про забезпечення позову обґрунтована ризиком того, що відповідач може не виконати рішення суду у разі задоволення позову, шляхом продажу належного відповідачу майна.
Заявник вказує, що відповідачем виставлено житловий будинок АДРЕСА_1 напродаж, що підтверджується оголошенням на сайті.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяву, всебічно та повно дослідивши доводи позивача, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином не обґрунтовано необхідність застосування вказаного заходу забезпечення позову, не надано будь-яких належних та допустимих доказів того, що відповідачем умисно вчиняються дії спрямовані на уникнення виконанн рішення суду.
Заявник при зверненні до суду з заявою про забезпечення позову на підтвердження своїх вимог не надає належних та допустимих доказів вартості майна відповідача на яке просить накласти арешт для встановлення співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам. Також відсутні докази неможливості їх подачі.
Саме лише посилання в клопотанні про забезпечення позову на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Крім того, судом під час розгляду заяви про забезпечення було здійснено перевірку актуальності доданої позивачем роздруківки з інтернет сайту «Авизо», іd: 15626996 та було встановлено, що оголошення видалене або не існує.
Зважаючи, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, за умови, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а позивачем таких доказів не надано, суд вважає необхідним в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленомуЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України суд,
В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.С. Пінкевич