Іменем України
03 грудня 2019 року м. ЧернігівСправа № 927/866/19
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Лавриненко Л.М.
секретар судового засідання Мігда Р.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/866/19, розгляд якої здійснено у порядку спрощеного позовного провадження
За позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
Місцезнаходження та поштовий індекс: вул. Б. Хмельницького, 6, м.Київ, 01601
До відповідача: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ІМ.ТИЩЕНКА
Місцезнаходження та поштовий індекс: вул. Грачова, будинок 3, село Ковпита, Чернігівський район, Чернігівська область, 15544
Про стягнення 31422,34 грн.
За участю представників:
Позивача: не з'явився
Відповідача: не з'явився
У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем - Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подано позов до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ІМ.ТИЩЕНКА про стягнення 31422,34 грн, а саме: 18226,22 грн пені, 1135,23 грн трьох процентів річних та 12060,89 грн інфляційних втрат.
Заявлений позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014.
Також позивач у позовній заяві просив розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 17.10.2018, задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, задоволено частково; відкрито провадження у даній справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; розгляд справи по суті призначено на 12.11.2019 о 09:30.
Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 17.10.2019: №0160137098536 (позивачу), №1441300017304 (відповідачу), але повноважних представників у судове засідання 12.11.2019 не направили.
До початку судового засідання, від позивача електронним листом, надійшла заява №14/4-684-19 від 11.11.2019 про розгляд справи без участі представника позивача. У поданій заяві позивач посилається на значну кількість судових проваджень у господарських судах та обмежену кількість працівників, які представляють інтереси товариства, у зв?язку з чим позивач не має можливості з'явитись у судове засідання. Позивач також зазначає, що позов підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.
Суд задовольнив заяву позивача №14/4-684-19 від 11.11.2019 про розгляд справи без участі представника позивача, оскільки участь в судовому засіданні є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.
Також до початку судового засідання, засобами електронного зв'язку, надійшло клопотання представника відповідача адвоката Кінебаса О.М. про перенесення судового засідання у зв'язку з його хворобою, що унеможливлює прибуття в судове засідання. У клопотанні зазначено, що довідка буде надана пізніше.
Суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про перенесення судового засідання, оскільки дане клопотання не підписано електронним цифровим підписом.
Інших заяв чи клопотань від сторін не надходило.
У судовому засіданні 12.11.2019 суд постановив ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 03.12.2019 о 09:30.
Ухвалою суду від 12.11.2019, відповідно до ст.120,121 ГПК України, повідомлено сторін про те, що судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 03.12.2019 на 09:30.
Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 12.11.2019: №0160136724069 (позивачу), №1441100025833 (відповідачу), але повноважних представників у судове засідання 03.12.2019 не направили.
До початку судового засідання, від позивача електронним листом, надійшла заява №14/4-1195-19 від 30.11.2019 про розгляд справи без участі представника позивача. У поданій заяві позивач посилається на значну кількість судових проваджень у господарських судах та обмежену кількість працівників, які представляють інтереси товариства, у зв'язку з чим позивач не має можливості з'явитись у судове засідання. Позивач також зазначає, що відиву на позов від відповідача не надходило, позивач позов підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.
Суд задовольнив заяву позивача №14/4-1195-19 від 30.11.2019 про розгляд справи без участі представника позивача, оскільки участь в судовому засіданні є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.
Також до початку судового засідання, засобами електронного зв'язку, надійшло клопотання представника відповідача адвоката Кінебаса О.М. від 02.12.2019 про перенесення судового засідання у зв'язку з його хворобою, що унеможливлює прибуття в судове засідання. У клопотанні зазначено, що орієнтовний термін лікування два тижні. До клопотання додано копію направлення в стаціонар.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно зі ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Приписами ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Відповідно до п. 1.5.6. Інструкції з діловодства в господарських судах надсилання офіційного листа електронною поштою здійснюється за умови реєстрації документа та запису вихідного реєстраційного номера і дати документа у файл, що відповідає конкретному документу. Електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.
Згідно з п. 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.
Електронний лист, який надійшов на електронну пошту суду від відповідача не містить електронного цифрового підпису, про що свідчить відповідна відмітка відділу документального забезпечення (канцелярії).
Суд враховує, що в силу приписів пункту 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи повинні бути скріплені електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Отже, клопотання відповідача про перенесення судового засідання не відповідає вимогам вказаних норм Кодексу, Закону та положенню Інструкції.
Оскільки, клопотання відповідача про перенесення судового засідання не скріплене електронним цифровим підписом, не належить до офіційних документів, а тому суд доходить висновку про залишення його без розгляду.
Слід зазначити, що дана справа є малозначною і розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які підтверджують неможливість направити в судове засідання іншого представника, як з числа своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.73-74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст.121 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Ухвалою суду від 12.11.2019 сторони були повідомлені про відкладення судового засідання на 03.12.2019 на 9:30.
Отже, судом не визнавалась обов'язкова явка представників сторін в судове засідання.
Судом також враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Застосовуючи згідно зі ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Зважаючи на те, що згідно ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Ухвалою про відкриття провадження у справі від 17.10.2019 було встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.10.2019 була отримана відповідачем 23.10.2019, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 17.10.2019 №1441300017304.
Відповідно, відзив на позовну заяву відповідач мав право подати до 07.11.2019 включно.
Відповідності до ч.1,4 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, у відзиві на позовну заяву відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтується позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом не скористався та відзив на позовну заяву не надав.
Заяв та клопотань, відповідно до ст. 80,119 Господарського процесуального кодексу України, щодо продовження строку надання відзиву та доказів у справі, від відповідача не надходило.
Ухвалою суду від 17.10.2019 відповідач був попереджений, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки, відповідач своїм процесуальним правом участі у судових засіданнях 12.11.2019 та 03.12.2019 не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Інших заяв та клопотань, в тому числі в порядку ч.1 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, від сторін до суду також не надходило.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Предметом спору у даній справі є стягнення 18226,22 грн пені, 1135,23 грн трьох процентів річних та 12060,89 грн інфляційних втрат, за неналежне виконання відповідачем умов договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014.
До обставин, які є предметом доказування у даній справі, відноситься встановлення факту наявності між сторонами договірних відносин, виконання позивачем умов договору щодо купівлі-продажу природного газу та відповідно неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної оплати за поставлений природний газ.
Позивач посилається на те, що 31.12.2014 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ім.Тищенка (покупець) було укладено договір №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу. Копія вказаного договору наявна в матеріалах справи.
Відповідно до п. 1.1.,1.2. договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014, продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №226 "Деякі питання акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", змінено тип публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з публічного на приватне та перейменовано його в акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Внесено зміни до постанови КМУ від 14.12.2016 №1044 «Питання публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" шляхом виключення слова «публічного» у назві та пункті 1 постанови; статут публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", затверджений абзацом другим пункту 1 зазначеної постанови, викладено в новій редакції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 1044 "Питання акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 226) затверджено Статут акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", згідно з яким тип компанії - приватне акціонерне товариство; повне найменування українською мовою - акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивач - акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є стороною договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014 і йому належать права та обов'язки постачальника, які виникли на підставі даного договору.
Пунктом 2.1. договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014 визначено, що продавець передає покупцеві з 01.01.2015 по 31.12.2015 газ обсягом до 95.0 тис. куб.м., у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м): січень - 15.0; лютий - 15.0; березень - 15.0; квітень - 10.0; жовтень - 10.0; листопад - 15.0; грудень - 15.0. За І кв. - 45.0; за ІІ кв. - 10.0; за ІІІ кв. - 0; за ІV квартал - 40.0.
Відповідно до розділу 11 договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014, договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2015 і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт укладення між сторонами договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014, який по своїй правовій природі є договором поставки.
Згідно з п. 5.1.,5.2. договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014, ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються уповноваженим державною владою України органом.
Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 5900,00 грн з урахуванням податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 366,70 грн, крім того ПДВ - 20% - 73,34 грн, всього з ПДВ - 440,04 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 6384,70 грн, крім того ПДВ - 20% - 1276,94 грн, всього з ПДВ - 7661,64 грн.
Відповідно до п. 5.5. договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014, загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.
Додатковою угодою №1 від 12.02.2015 до договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014, викладено з 01.02.2015 п.5.2. у наступній редакції: ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 5700,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 366,70 грн, крім того ПДВ - 20% - 73,34 грн, всього з ПДВ - 440,04 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 6180,70 грн, крім того ПДВ - 20% - 1236,14 грн, всього з ПДВ - 7416,84 грн.
Додатковою угодою №2 від 13.03.2015 до договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014, викладено з 01.03.2015 п.5.2. у наступній редакції: ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 8900,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 366,70 грн, крім того ПДВ - 20% - 73,34 грн, всього з ПДВ - 440,04 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 9444,70 грн, крім того ПДВ - 20% - 1888,94 грн, всього з ПДВ - 11333,64 грн.
Додатковою угодою №3 від 07.04.2015 до договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014, викладено з 01.04.2015 п.5.2. у наступній редакції: ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 7200,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 656,20 грн, крім того ПДВ - 20% - 131,24 грн, всього з ПДВ - 787,44 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 8000,20 грн, крім того ПДВ - 20% - 1600,04 грн, всього з ПДВ - 9600,24 грн.
Додатковою угодою №4 від 25.05.2015 до договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014, викладено з 01.05.2015 п.5.2. у наступній редакції: ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 6810,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 656,20 грн, крім того ПДВ - 20% - 131,24 грн, всього з ПДВ - 787,44 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 7602,40 грн, крім того ПДВ - 20% - 1520,48 грн, всього з ПДВ - 9122,88 грн.
Додатковою угодою №5 від 30.05.2015 до договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014, викладено з 01.06.2015 п.5.2. у наступній редакції: ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 6600,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 656,20 грн, крім того ПДВ - 20% - 131,24 грн, всього з ПДВ - 787,44 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 7388,20 грн, крім того ПДВ - 20% - 1477,64 грн, всього з ПДВ - 8865,84 грн.
Додатковою угодою №7 від 31.07.2015 до договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014, викладено з 01.08.2015 п.5.2. у наступній редакції: ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 2994,30 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 2495,25 грн, крім того ПДВ - 20% - 499,05 грн, всього з ПДВ - 2994,30 грн.
Додатковою угодою №8 від 21.10.2015 до договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014, викладено з 01.10.2015 п.5.1.,5.2.,5.3. у наступній редакції: ціна на природний газ розміщується на офіційному веб-сайті продавця. Тарифи на транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ магістральними та розподільними трубопроводами установлюється НКРЕКП. Ціна за 1000 куб. м. газу з 01 довтня по 31 жовтня 2015 року становить 6600,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування та розподіл природного газу. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 7421,10 грн, крім того ПДВ - 20% - 1484,22 грн, всього з ПДВ - 8905,32 грн. Ціни на природний газ на наступні періоди розміщуються н офіційному веб-сайті продавця та зазначаються в окремій додатковій угоді. З 01.10.2015 пункт 10.3.: усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадку, зазначеного в п. 10.5. цього договору.
Додатковою угодою №9 від 22.10.2015 до договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014, викладено п.3.4. в новій редакції; пункт 5.2. щодо ціни за 1000 куб.м.газу з 01.11.2015 та пункт 6.1. договору щодо порядку та умов проведення розрахунків.
Додатковою угодою №10 від 02.11.2015 до договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014, викладено в новій редакції п.6.3. ст.6 «Порядок та умови проведення розрахунків», а також банківські реквізити продавця в статті 12 «Адреса та реквізити сторін» договору.
Додатковою угодою №11 від 25.11.2015 до договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014, викладено п.5.2. у наступній редакції: ціна за 1000 куб. м. газу з 01.12.2015 становить 6474,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 689,10 грн, крім того ПДВ - 20% - 826,92 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 7292,58 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 8751,10 грн.
Кількість газу, яка продається покупцеві, згідно з п.4.1. договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця.
У відповідності до ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На підтвердження факту виконання умов договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014, позивач надав до матеріалів справи копії актів приймання-передачі природного газу: від 31.01.2015 на суму 41135,34 грн; від 28.02.2015 на суму 36980,36 грн; від 31.03.2015 на суму 26679,38 грн; від 30.04.2015 на суму 7660,99 грн; від 31.10.2015 на суму 14889,70 грн; від 30.11.2015 на суму 21392,09 грн; від 31.12.2015 на суму 26174,53 грн, підписані сторонами та скріплені печатками сторін, які підтверджують передачу позивачем відповідачу за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 природного газу на загальну суму 174912,39 грн (а.с.37-44).
Враховуючи вищевикладені обставини, а також відсутність зі сторони відповідача заперечень щодо факту отримання від позивача природного газу за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 на загальну суму 174912,39 грн, суд доходить висновку, що позивачем доведено та підтверджено матеріалами справи факт передачі позивачем відповідачу природного газу за вказаний період на загальну суму 174912,39 грн по договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014.
Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п. 6.1.,6.5. договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості використаного газу покупцем та актів приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою.
Крім того, пунктом 6.1. договору, в редакції додаткової угоди №9 від 22.10.2015 до договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014, також передбачено, що оплата за природний газ з урахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами відповідно до цін і на умовах, зазначених у п.5.2. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок продавця. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Додатковою угодою №6 від 30.07.2015 до договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014, доповнено п. 6.3. статті 6 «Порядок та умови проведення розрахунків» абзацами: за наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, по вищезазначених актах приймання-передачі природного газу відповідач зобов'язаний був розрахуватись у наступні строки: від 31.01.2015 на суму 41135,34 грн - по по 16.02.2015 включно (14-15.02. вихідні); від 28.02.2015 на суму 36980,36 грн - по 16.03.2015 включно (14-15.03. вихідні); від 31.03.2015 на суму 26679,38 грн - по 14.04.2015 включно; від 30.04.2015 на суму 7660,99 грн - по 14.05.2015 включно; від 31.10.2015 на суму 14889,70 грн - по 16.11.2015 включно (14-15.11. вихідні); від 30.11.2015 на суму 21392,09 грн - по 14.12.2015 включно; від 31.12.2015 на суму 26174,53 грн - по 14.01.2016 включно.
Відповідач оплату за переданий природний газ по договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014 здійснював несвоєчасно та не у встановлений договором строк, чим порушив господарське зобов'язання та вимоги п. 6.1. спірного договору.
Як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних нарахувань (а.с.33-36), довідки по операціях по договору « 3371/15-БО-39», підприємство «ТОВ ім.Тищенка», з 01.01.2014 по 30.09.2018 (а.с.45) відповідачем було здійснено оплату наступним чином:
-за природний газ, переданий позивачем в січні 2015 року, згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2015 на суму 41135,34 грн, відповідачем сплачено, а позивачем зараховано 02.02.2015 - 4030,86 грн; 02.03.2015 - 4030,86 грн; 01.04.2015 - 4030,86 грн; 03.04.2015 - 20000,00 грн; 08.05.2015 - 2016,19 грн; 14.05.2015 - 7016,57 грн.
-за природний газ, переданий позивачем в лютому 2015 року, згідно з актом приймання-передачі від 28.02.2015 на суму 36980,36 грн, відповідачем сплачено, а позивачем зараховано 14.05.2015 - 12983,43 грн; 18.05.2015 - 2015,42 грн; 21.05.2015 - 21981,51 грн.
-за природний газ, переданий позивачем у березні 2015 року, згідно з актом приймання-передачі від 31.03.2015 на суму 26679,38 грн, відповідачем сплачено, а позивачем зараховано 21.05.2015 - 3018,49 грн; 05.10.2015 - 23660,89 грн.
-за природний газ, переданий позивачем у квітні 2015 року, згідно з актом приймання-передачі від 30.04.2015 на суму 7660,99 грн, відповідачем сплачено, а позивачем зараховано 05.10.2015 - 7660,99 грн.
-за природний газ, переданий позивачем у жовтні 2015 року, згідно з актом приймання-передачі від 31.10.2015 на суму 14889,70 грн, відповідачем сплачено, а позивачем зараховано 05.10.2015 - 3000,12 грн; 16.11.2015 - 8290,36 грн; 01.12.2015 - 3599,22 грн.
-за природний газ, переданий позивачем у листопаді 2015 року, згідно з актом приймання-передачі від 30.11.2015 на суму 21392,09 грн, відповідачем сплачено, а позивачем зараховано 01.12.2015 - 7031,63 грн; 28.12.2015 - 4030,85 грн; 05.01.2016 - 10329,61 грн.
-за природний газ, переданий позивачем у грудні 2015 року, згідно з актом приймання-передачі від 31.12.2015 на суму 26174,53 грн, відповідачем сплачено, а позивачем зараховано 05.01.2016 - 12469,75 грн; 28.10.2016 - 13704,78 грн.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд доходить висновку, що відповідачем у повному обсязі здійснено оплату за газ, отриманий за договором №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014 у розмірі 174912,39 грн.
У сторін відсутні розбіжності щодо обсягу, вартості отриманого газу та сум платежів, здійснених відповідачем по договору договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014 та додаткових угод до нього.
З аналізу здійснених відповідачем оплат за природний газ по договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014 вбачається, що відповідачем оплата за переданий природний газ здійснювалась з порушенням строків, визначених п. 6.1. договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014, з урахуванням додаткових угод №9 від 22.10.2015 та №6 від 30.07.2015 до договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014, а саме:
-за газ переданий у січні 2015 року повна оплата була здійснена відповідачем 14.05.2015, прострочка оплати з 17.02.2015 по 13.05.2015;
-за газ переданий у лютому 2015 року повна оплата була здійснена відповідачем 21.05.2015, прострочка оплати з 17.03.2015 по 20.05.2015;
-за газ переданий у березні 2015 року повна оплата була здійснена відповідачем 05.10.2015, прострочка оплати з 15.04.2015 по 04.10.2015;
-за газ переданий у квітні 2015 року повна оплата була здійснена відповідачем 05.10.2015, прострочка оплати з 15.05.2015 по 04.10.2015;
-за газ переданий у жовтні 2015 року повна оплата була здійснена відповідачем 01.12.2015, прострочка оплати з 17.11.2015 по 30.11.2015;
-за газ переданий у листопаді 2015 року повна оплата була здійснена відповідачем 05.01.2016, прострочка оплати з 15.12.2015 по 04.01.2016;
-за газ переданий у грудні 2015 року повна оплата була здійснена відповідачем 28.10.2016 прострочка оплати з 15.01.2016 по 27.10.2016.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 7.1. договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором.
Позивач просить стягнути з відповідача 18226,22 грн пені за прострочку оплати вартості переданого природного газу, а саме:
-за газ переданий у січні 2015 року - 2872,61 грн пені за період з 15.02.2015 по 13.05.2015;
-за газ переданий у лютому 2015 року - 3791,99 грн пені за період з 17.03.2015 по 20.05.2015;
-за газ переданий у березні 2015 року - 6694,77 грн пені за період з 15.04.2015 по 04.10.2015;
-за газ переданий у квітні 2015 року - 1732,01 грн пені за період з 15.05.2015 по 04.10.2015;
-за газ переданий у жовтні 2015 року - 60,74 грн пені за період з 17.11.2015 по 30.11.2015;
-за газ переданий у листопаді 2015 року - 324,53 грн пені за період з 15.12.2015 по 04.01.2016;
-за газ переданий у грудні 2015 року - 2749,57 грн пені за період з 15.01.2016 по 27.10.2016.
Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платник грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п.7.2. договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014, у разі невиконання покупцем пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Матеріалами справи підтверджується прострочка оплати відповідачем за переданий природний газ, але приймаючи до уваги, що позивачем при розрахунку пені за прострочку оплати за природний газ, переданий у січні 2015 року по акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2015 на суму 41135,34 грн, було невірно визначено період прострочки з 15.02.2015 по 13.05.2015, та не враховано, що 14-15.02.2015 є вихідними днями, строк оплати - по 16.02.2015 включно і прострочка виникає з 17.02.2015, а тому пеня за прострочку оплати за газ, переданий у січні 2015 року, підлягає нарахуванню за період з 17.02.2015 по 13.05.2015 у сумі 2793,32 грн.
Вимоги позивача про стягнення пені в розмірі: 3791,99 грн за період прострочки оплати з 17.03.2015 по 20.05.2015, за газ переданий у лютому 2015 року; 6694,77 грн пені за період прострочки оплати з 15.04.2015 по 04.10.2015, за газ переданий у березні 2015 року; 1732,01 грн за період прострочки оплати з 15.05.2015 по 04.10.2015, за газ переданий у квітні 2015 року; 60,74 грн за період прострочки оплати з 17.11.2015 по 30.11.2015, за газ переданий у жовтні 2015 року; 324,53 грн за період прострочки оплати з 15.12.2015 по 04.01.2016, за газ переданий у листопаді 2015 року; 2749,57 грн за період прострочки оплати з 15.01.2016 по 27.10.2016, за газ переданий у грудні 2015, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог.
Загальний розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача за прострочку оплати спожитого природного газу становить 18146,93 грн.
Позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 1135,23 грн та 12060,89 грн інфляційних втрат, а саме:
-за газ переданий у січні 2015 року - 161,54 грн 3% річних за період з 15.02.2015 по 13.05.2015 та 5338,01 грн інфляційних нарахувань за період з 15.02.2015 по 31.05.2015;
-за газ переданий у лютому 2015 року - 189,60 грн 3% річних за період з 17.03.2015 по 20.05.2015 та 5177,25 грн інфляційних нарахувань за період з 17.03.2015 по 31.05.2015;
-за газ переданий у березні 2015 року - 345,37 грн 3% річних за період з 15.04.2015 по 04.10.2015 та 730,59 грн інфляційних нарахувань за період з 15.04.2015 по 31.10.2015;
-за газ переданий у квітні 2015 року - 90,05 грн 3% річних за період з 15.05.2015 по 04.10.2015 та 66,55 грн інфляційних нарахувань за період з 15.05.2015 по 31.10.2015;
-за газ переданий у жовтні 2015 року - 4,14 грн 3% річних за період з 17.11.2015 по 30.11.2015;
-за газ переданий у листопаді 2015 року - 22,13 грн 3% річних за період з 15.12.2015 по 04.01.2016;
-за газ переданий у грудні 2015 року - 322,40 грн 3% річних за період з 15.01.2016 по 27.10.2016 та 748,49 грн інфляційних нарахувань за період з 15.01.2016 по 31.10.2016.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.
Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати переданого природного газу, але приймаючи до уваги, що позивачем при розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань за прострочку оплати за природний газ, переданий у січні 2015 року по акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2015 на суму 41135,34 грн, було невірно визначено період прострочки з 15.02.2015 по 13.05.2015, та не враховано, що 14-15.02.2015 є вихідними днями, строк оплати - по 16.02.2015 включно і прострочка виникає з 17.02.2015, а тому, переданий у січні 2015 року, 3% річних підлягають нарахуванню за період з 17.02.2015 по 13.05.2015 у сумі 155,44 грн, а інфляційні за період з 17.02.2015 по 31.05.2015 - у межах заявлених позовних вимог.
Вимоги позивача про стягнення: 189,60 грн 3% річних за період з 17.03.2015 по 20.05.2015 та 5177,25 грн інфляційних нарахувань за період з 17.03.2015 по 31.05.2015, за прострочку оплати за газ, переданий у лютому 2015 року; 345,37 грн 3% річних за період з 15.04.2015 по 04.10.2015 та 730,59 грн інфляційних нарахувань за період з 15.04.2015 по 31.10.2015, за прострочку оплати за газ, переданий у березні 2015 року; 90,05 грн 3% річних за період з 15.05.2015 по 04.10.2015 та 66,55 грн інфляційних нарахувань за період з 15.05.2015 по 31.10.2015, за прострочку оплати за газ, переданий у квітні 2015 року; 4,14 грн 3% річних за період з 17.11.2015 по 30.11.2015, за прострочку оплати за газ, переданий у жовтні 2015 року; 22,13 грн 3% річних за період з 15.12.2015 по 04.01.2016, за прострочку оплати за газ, переданий у листопаді 2015 року; 322,40 грн 3% річних за період з 15.01.2016 по 27.10.2016 та 748,49 грн інфляційних нарахувань за період з 15.01.2016 по 31.10.2016, за прострочку оплати за газ, переданий у грудні 2015 року, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог.
Загальний розмір 3% річних, який підлягає стягненню, становить 1129,13 грн, інфляційних нарахувань - 12060,89 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду жодних належних доказів, які підтверджують неможливість здійснення ним своєчасної оплати за поставлений природний газ по договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014, а тому дії відповідача щодо несвоєчасної сплати коштів за поставлений природний газ є порушенням умов договору та норм чинного законодавства.
У відповідності до ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України, пунктом 9.3. договору №3371/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014 сторони визначили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.
Відповідач не надав суду жодних заперечень щодо обсягів та вартості спожитого природного газу, сум та дат здійснених оплат, а також розрахунків пені, трьох процентів річних та інфляційних нарахувань.
Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за поставлений природний газ своєчасно не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 18146,93 грн пені, 1129,13 грн 3% річних та 12060,89 грн інфляційних втрат.
У частині стягнення 79,29 грн пені та 6,10 грн 3% річних відмовити, у зв'язку з необґрунтованістю.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір", пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1915,78 грн.
Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 178, 202, 233, 238, 239, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України; ст. 4 Закону України „Про судовий збір", господарський суд
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (місцезнаходження та поштовий індекс: вул. Б. Хмельницького, 6, м.Київ, 01601; код ЄДРПОУ 20077720) до Товариства з обмеженою відповідальністю ім.Тищенка (місцезнаходження та поштовий індекс: вул. Грачова, будинок 3, село Ковпита, Чернігівський район, Чернігівська область, 15544; код ЄДРПОУ 03800095) про стягнення 31422,34 грн, задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ім.Тищенка (місцезнаходження та поштовий індекс: вул. Грачова, будинок 3, село Ковпита, Чернігівський район, Чернігівська область, 15544; код ЄДРПОУ 03800095) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (місцезнаходження та поштовий індекс: вул. Б. Хмельницького, 6, м.Київ, 01601; код ЄДРПОУ 20077720) 18146,93 грн пені, 1129,13 грн 3% річних; 12060,89 грн інфляційних втрат та 1915,78 грн судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
3. У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (місцезнаходження та поштовий індекс: вул. Б. Хмельницького, 6, м.Київ, 01601; код ЄДРПОУ 20077720) до Товариства з обмеженою відповідальністю ім.Тищенка (місцезнаходження та поштовий індекс: вул. Грачова, будинок 3, село Ковпита, Чернігівський район, Чернігівська область, 15544; код ЄДРПОУ 03800095) у частині стягнення 79,29 грн пені та 6,10 грн 3% річних, відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено та підписано 03.12.2019.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
До відома сторін:
- адреса Господарського суду Чернігівської області: проспект Миру, 20, м. Чернігів, Україна;
- засоби зв'язку контактні телефони: 672-847; 676-311, факс 774-462; електронна адреса Господарського суду Чернігівської області: e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua.
Суддя Л. М. Лавриненко