02 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 925/1183/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В. (головуючий), Колос І.Б. і Малашенкова Т.М.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Флора",
відповідач - товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Транслойд",
розглянув у письмовому провадженні касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Транслойд"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2019
(головуючий - Дідиченко М.А., судді: Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.),
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Флора" (далі-ТОВ "Флора")
до товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (далі-ТОВ "Седна-Агро")
про примусове виконання обов'язку в натурі,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Транслойд" (далі- ТОВ "Транслойд").
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ "Флора" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до ТОВ "Седна-Агро" про зобов'язання відповідача передати позивачу у власність товар на загальну суму 689 144,88 грн, а саме: насіння соняшника ЕС Аркадія у кількості 4 мішки за ціною 3430,25 грн (без ПДВ) за мішок на загальну суму 16465,20 грн в т.ч. ПДВ; насіння соняшника ЕС Яніс у кількості 50 мішків за ціною 3233,60 грн (без ПДВ) за мішок на загальну суму 194 016,00 грн в т.ч. ПДВ; насіння соняшника ЕС Новаміс у кількості 110 мішків за ціною 3 038,20 грн (без ПДВ) за мішок на загальну суму 401 042,40 грн в т.ч. ПДВ; насіння соняшника ЕС Генезіс у кількості 20 мішків за ціною 3 234,22 грн (без ПДВ) за мішок на загальну суму 77 621,28 грн в т.ч. ПДВ.
ТОВ "Флора" зазначало про порушення відповідачем зобов'язання щодо поставки товару за видатковою накладною від 20.02.2018 № 361, за товарно-транспортною накладною від 20.02.2018 № П20-1 у кількості і найменуванням визначеними у договорі поставки насіння 2018 від 11.10.2017 № 002-ФЛ (далі - Договір № 002-ФЛ).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Господарським судом Черкаської області рішенням від 07.03.2019 у справі № 925/1183/18 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Договір № 002-ФЛ укладений сторонами з дотриманням норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, ними виконувався, відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару виконав у строки та у обсязі визначеному Договором, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування даного факту.
ТОВ "Флора" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило змінити мотивувальну частину рішення господарського суду Черкаської області від 07.03.2019 у справі № 925/1183/18, а саме:
- в першому абзаці сторінки шостої рішення слова «через уповноважену ним особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Транслойд», який є перевізником» замінити на «через Фізичну особу - підприємця Міщенко Наталію В'ячеславівну, який є перевізником і була залучена для здійснення перевезення товару внаслідок виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Транслойд», як експедитором, договору транспортно-експедиторського обслуговування вантажів № 31 від 31.01.2018, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Флора» та заявки позивача на перевезення вантажу № 01 від 20.02.2018»;
- четвертий абзац сторінки шостої рішення «Приймання від постачальника товару та його транспортування на склад покупця здійснював перевізник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Транслойд», який діяв на підставі договору транспортно-експедиторського обслуговування вантажів № 31 від 31.01.2018» викласти в наступній редакції: «Товариство з обмеженою відповідальністю «Транслойд» до виконання договору транспортно-експедиторського обслуговування вантажів № 31 від 31.01.2018 та Заявки позивача на перевезення вантажу № 01 від 20.02.2018 залучив Товариство з обмеженою відповідальністю «Ставангер», а ТОВ «Ставангер» в свою чергу залучило Фізичну особу - підприємця Міщенко Наталію В'ячеславівну. Товариство з обмеженою відповідальністю «Транслойд» діяв по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю «Флора» щодо виконання ним вищезазначеного договору та заявки позивача, внаслідок якого було здійснено перевезення товару за товарно-транспортною накладною № П20-1 від 20.02.2018, як експедитор. Приймання від постачальника товару та його транспортування на склад покупця здійснював перевізник - Фізична особа-підприємець Міщенко Наталія В'ячеславівна.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 28.08.2019 Апеляційну скаргу ТОВ "Флора" на рішення господарського суду Черкаської області від 07.03.2019 року у справі № 925/1183/18 задовольнив частково, змінив мотивувальну частину рішення господарського суду Черкаської області від 07.03.2019. Резолютивну частину рішення господарського суду Черкаської області від 07.03.2019 року у справі № 925/1183/18 залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до умов договору транспортно-експедиторського обслуговування вантажів № 31 від 31.01.2018 та норм Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) ТОВ «Транслойд» у відносинах з позивачем виступав як експедитор, який мав право залучити до перевезення вантажу за видатковою накладною № 361 від 20.02.2018 інших осіб - перевізників, зокрема і ОСОБА_1 , який перевозив спірний товар.
В той же час, суд апеляційної інстанції зазначив, що до предмету розгляду у цій справі не відноситься визначення фактичного перевізника товару - насіння соняшника у кількості 1470 мішків на загальну суму 5 630 428,20 грн., оскільки предметом доказування у справі № 925/1183/18, враховуючи заявлені позовні вимоги, є встановлення факту виконання чи не виконання відповідачем умов договору в частині поставки товару на загальну суму 689 144,88 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ТОВ "Транслойд", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме приписів статей 237, 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) подало касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 у справі № 925/1183/18 та залишити в силі рішення господарського суду Черкаської області від 07.03.2019.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
Суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог та встановив безпосередніх учасників перевезення, у той час як предметом розгляду справи було встановлення факту виконання чи невиконання умов договору в частині поставки товару.
Суд апеляційної інстанції розглядаючи апеляційну скаргу мав вирішувати питання про задоволення чи відмову у задоволенні апеляційної скарги на підставі доказів наявних у матеріалах справи, а тому суд визначивши правовий статус ТОВ "Транслойд" як експедитора дослідив нові докази, які не були наявні в матеріалах справи.
Набрання рішенням суду апеляційної інстанції законної сили у якому визначено статус ТОВ "Траслойд" з порушенням норм процесуального права впливає на права ТОВ "Транслойд" при вирішенні спору між ним та ТОВ "Флора".
Доводи інших учасників
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11.10.2017 між ТОВ "Седна-Агро" як постачальником та ТОВ "Флора" як покупцем укладено договір поставки насіння 2018 № 002-ФЛ, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався продати та поставити у строки передбачені цим договором покупцеві насіння рослин (далі у тексті Договору - товар), а покупець зобов'язався приймати зазначений товар і оплачувати його вартість згідно встановленого цим договором порядку. Поставка товару здійснюється за рахунок покупця згідно замовлень покупця, за умови наявності товару на складі постачальника, замовлення можуть подаватись покупцем шляхом надіслання постачальнику відповідних повідомлень телефонним зв'язком, електронною поштою, факсом або поштою (пункт 1.1 Договору № 002-ФЛ).
Відповідно до пункту 1.2 Договору № 002-ФЛ замовлення покупця та виходячи з наявності товару на складі постачальника й вказуються у відповідній специфікації (по тексту Договору - специфікація) та видаткових накладних, які складають невід'ємну частину цього договору.
Згідно з підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Договору № 002-ФЛ постачальник зобов'язаний продати та передати у власність покупця відповідну партію товару, щодо якої сторонами узгоджена та підписана відповідна специфікація. Сторони домовилися, що товар буде відвантажено не пізніше 15 квітня 2018 року. В разі необхідності, детальний графік поставки товару сторони зазначають в додаткових угодах або специфікаціях до цього договору, які мають відповідати умовам цього пункту.
Відповідно до підпунктів. 2.2.1, 2.2.2 пункту 2.2 Договору № 002-ФЛ покупець зобов'язаний: оплатити товар в строки та на умовах, передбачених договором та/або специфікаціями (додатковими угодами, якщо вони були укладені) до нього, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника; приймати товар від постачальника в порядку, передбаченому цим договором за якістю, кількістю, комплектністю, в порядку та терміни, встановлені цим договором та чинним законодавством.
Пунктом 3.1 Договору № 002-ФЛ передбачено, що ціна товару визначається і вказується в Додатковій угоді № 2 до цього договору та/або видаткових накладних на дату їх складення, що є його невід'ємними частинами. Сторони встановлюють та вказують ціну товару (та/або кожної партії товару) у національній валюті України - гривні, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті Євро.
Відповідно до підпункту 3.1.1 Договору № 002-ФЛ продавець здійснює оплату товару на підставі рахунків-фактур, виписаних постачальником, що надсилаються покупцеві по електронній пошті. Рахунок-фактура дійсний протягом 1-го календарного дня. У випадку, якщо постачальник не отримав від покупця повної оплати за рахунком-фактурою протягом терміну його дії, покупець зобов'язаний звернутися до постачальника за новим рахунком-фактурою. При цьому попередній рахунок-фактура вважається недійсним.
Згідно з підпунктом 4.1 Договору № 002-ФЛ покупець зобов'язується здійснити оплату за товар за цінами та у строки (терміни) встановлені в додатковій угоді № 2 до цього договору. Остаточна оплата до договору здійснюється не пізніше 30 травня 2018 року;
Пунктом 5.1 Договору № 002-ФЛ передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах EXW - склад постачальника, відповідно до правил МТП з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі "ІНКОТЕРМС-2010", які застосовуються сторонами з урахуванням особливостей, пов'язаних з внутрішньодержавним характером цього договору, а також цих особливостей, які випливають з умов цього договору;
Приймання-передача товару здійснюється уповноваженими представниками сторін та оформлюється шляхом підписання відповідних видаткових накладних на товар. Датою поставки товару вважається дата, вказана у видаткових накладних на відпуск товару (пункт 5.2 Договору № 002-ФЛ).
Товар та/або відповідна партія вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем за кількістю в момент передачі згідно умов визначених пунктом 5.1. цього договору. У разі, якщо покупець користується послугами сторонніх перевізників, право власності на товар покупець набуває з моменту його передачі першому перевізнику, зазначеному у товарно-транспортних документах (ТТН). За відсутності уповноваженого представника покупця в момент прийняття вантажу перевізником, підпис перевізника (водія) на товарно-транспортній накладній (додатках, що є невід'ємними частинами товарно-транспортної накладної згідно з пунктом 11.8 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим Наказом Мінтрансу від 14.10.1997 № 363) про прийняття вантажу до перевезення буде вважатися момент закінчення прийняття товару покупцем за кількістю та якістю, за виключенням прихованих дефектів товару (пункт 5.3. Договору № 002-ФЛ).
Відповідно до пункту 5.4. Договору № 002-ФЛ товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем за якістю в момент підписання накладних на товар, відповідно до якості, вказаній в копіях сертифікатів ОЕСР та/або ISTA (або інший сертифікат якості виробника). Покупець має право висунути претензії щодо якості товару протягом 20 календарних днів з моменту підписання накладної на відповідну партію товару, згідно якісних показників, що зазначені в сертифікаті на даний товар. Претензії покупця розглядаються постачальником і можуть бути визнані обґрунтованими тільки при умові дотримання покупцем інструкції виробника, інших нормативних документів по правильному транспортуванню, зберіганню та застосуванню товару, а також дотримання вимог, встановлених пунктом 2.2.4 цього договору. При виявлені можливих недоліків в строки визначені цим пунктом. Покупець зобов'язаний викликати уповноваженого представника постачальника та двосторонньою комісією скласти відповідний акт невідповідності. Представник постачальника повинен прибути на виклик покупця протягом 36 годин з моменту отримання письмового виклику. У разі неприбуття представника постачальника у вказаний строк, покупець має право скласти акт без участі постачальника.
Цей Договір укладений з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2018 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором. Будь-які доповнення або зміни до договору є чинними, якщо вони укладені письмово та підписані уповноваженими представниками сторін. Одностороння зміна умов договору не допускається якщо інше не передбачено умовами цього договору або чинним законодавством України (пункти 10.1 - 10.2 Договору № 002-ФЛ).
Сторонами було підписано Додаткову угоду від 11.10.2017 № 1, в якій було погоджено умови щодо отримання покупцем післясезонної знижки на товар.
Сторонами також було підписано Додаткову угоду від 11.10.2017 № 2 щодо ціни на товар на умовах 100% попередньої оплати.
В специфікації від 11.10.2017 № 1 до договору поставки сторони визначили кількість та найменування товару, який має бути поставлений за Договором, а саме: насіння соняшника ЕС Ніагара у кількості 500 мішків; насіння соняшника ЕС Савана - 350 мішків; насіння соняшника ЕС Петунія - 500 мішків; насіння соняшника ЕС Андромеда - 150 мішків; насіння соняшника ЕС Романтік - 200 мішків; насіння соняшника ЕС Флоріміс - 200 мішків; насіння соняшника ЕС Яніс - 50 мішків; насіння соняшника ЕС Генезіс - 300 мішків; насіння соняшника ЕС Новаміс - 250 мішків; насіння соняшника ЕС Беллв - 931 мішків; насіння соняшника ЕС Аркадія - 370 мішків; насіння соняшника ЕС Генераліс - 100 мішків, всього загальною кількістю 3901 мішків.
Відповідачем відповідно до умов договору поставки було виставлено позивачу рахунок від 23.10.2017 № 5455 на оплату товару в кількості 12 найменувань на загальну суму 15 120 480,35 грн. з ПДВ зі строком оплати 23.10.2017.
Із виписки по рахунках позивача вбачається, що на підставі рахунку від 23.10.2017 № 5455 позивач перерахував відповідачу за насіння соняшнику 23.10.2017 - 15 120 480,35 грн.
09.11.2017 позивач повернув відповідачу 1 058 436,36 грн, надлишково перерахованих коштів за рахунком від 23.10.2017 № 5455.
Зазначена сума коштів була врахована у зменшення вартості товару, що не впливало на кількість і номенклатуру товару по Специфікації від 11.10.2017 № 1 і рахунку від 23.10.2017 № 5455. Крім того, у складі повернутих 1 058 436,36 грн кошти у сумі 12,44 грн перераховані зайво.
Матеріали справи містять скріншоти та роздруківки листування з позивачем засобами електронного зв'язку, зі змісту яких вбачається, що сторони узгоджували дати та кількість поставок, також, позивач повідомляв найменування перевізника, марку автомобіля та ім'я водія, яким буде прийнято товар та доставлено позивачу.
Із видаткової накладної від 01.02.2018 № 86 на суму 1 286 321,40 грн та товарно-транспортної накладної від 30.01.2018 № д00004143, видаткової накладної від 09.02.2018 № 218 на суму 1 470 078,00 грн та товарно-транспортної накладної від 07.02.2018 № ФЛ-000109, видаткової накладної від 26.03.2018 № 942 на суму 2 419 014,68 грн та товарно-транспортної накладної від 26.03.2018 № д00004313, видаткової накладної від 04.04.2018 № 1388 на суму 3 256 214,04 грн та товарно-транспортної накладної від 04.04.2018 № д00004417 вбачається, що відповідачем було поставлено, а покупцем прийнято за період лютого-квітня 2018 року товар - насіння соняшника відповідних сортів в повному обсязі на суму 8 431 628,12 грн без зауважень і заперечень, що підтверджується підписами представників і печатками сторін.
В матеріалах справи міститься видаткова накладна від 20.02.2018 № 361, відповідно до якої відповідач передав, а позивач прийняв товар - насіння соняшника ЕС Ніагара у кількості 500 мішків на суму 1 837 602,00 грн., насіння соняшника ЕС Яніс у кількості 50 мішків на суму 194 016,00 грн., насіння соняшника ЕС Генезіс у кількості 300 мішків на суму 1 164 319,20 грн., насіння соняшника ЕС Новаміс у кількості 250 мішків на суму 911 460,00 грн., насіння соняшника ЕС Аркадія у кількості 370 мішків на суму 1 523 031,00 грн. загальній кількості 1470 мішків на загальну суму 5 630 428,20 грн.
Видаткова накладна зі сторони відповідача підписана бухгалтером Корніюк Н.П., а зі сторони позивача представником за довіреністю Поляковим З.Ю.
Також, в матеріалах справи міститься товарно-транспортна накладна від 20.02.2018 № П20-1, яка видана на перевезення партії товару за видатковою накладною від 20.02.2018 № 361.
В даній товарно-транспортній накладній в якості автомобільного перевізника зазначено - ТОВ "Транслойд", водій ОСОБА_1 , в якості замовника ТОВ «Седна Агро», в якості вантажовідправника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Євраліс Семенс Україна", в якості вантажоодержувача ТОВ «Седна Агро».
Під час отримання товару в м. Запоріжжя, працівниками ТОВ "Флора" 21.02.2018 було складено та підписано акт про опломбування кузова з товаром та 23.02.2018 акт № 4 про пошкодження (недостачу, надлишок, пересортування) ТМЦ, в якому зазначено, що під час прийому товарно-матеріальних цінностей було виявлено недостачу насіння соняшника, а також про те, що автомобіль, в якому виявлено недостачу, не був опломбований.
Видаткова накладна від 20.02.2018 № 361 не відповідає кількості та загальній сумі товару, фактично отриманого ТОВ "Флора" при вивантажені цього товару, у зв'язку з чим, за розрахунком позивача, на момент подання позовної заяви, у відповідача існують зобов'язання по поставці товару на загальну суму 689 144,88 грн, а саме: насіння соняшника ЕС Аркадія у кількості 4 мішки за ціною 3 430,25 грн (без ПДВ) за мішок на загальну суму 16 465,20 грн в т.ч. ПДВ; насіння соняшника ЕС Яніс у кількості 50 мішків за ціною 3 233,60 грн (без ПДВ) за мішок на загальну суму 194 016,00 грн в т.ч. ПДВ; насіння соняшника ЕС Новаміс у кількості 110 мішків за ціною 3 038,20 грн (без ПДВ) за мішок на загальну суму 401 042,40 грн в т.ч. ПДВ; насіння соняшника ЕС Генезіс у кількості 20 мішків за ціною 3 234,22 грн (без ПДВ) за мішок на загальну суму 77 621,28 грн в т.ч. ПДВ.
Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що транспортування спірного товару здійснювалось ТОВ "Транслойд", з чим і не погоджувалось ТОВ "Флора" та просило змінити мотивувальну частину рішення щодо визначення перевізника спірного товару.
Судом апеляційної також досліджено те, що відповідно до умов договору транспортно-експедиторського обслуговування вантажів від 31.01.2018 № 31, укладеного між ТОВ «Флора» як клієнтом та ТОВ «Транслойд», як експедитором, ТОВ «Флора» доручило, а ТОВ «Транслойд» прийняло на себе обов'язки від свого імені та за рахунок ТОВ «Флора» здійснювати транспортно-експедиторське обслуговування вантажів автомобільним транспортом по території України. Виконуючи обов'язки за цим договором, ТОВ «Транслойд», як експедитор, може надавати такі види транспортно-експедиторських послуг як організація перевезення вантажів автомобільним транспортом, а також може укладати договори від свого імені, або вчиняти інші дії, необхідні для виконання зобов'язань, визначених цим договором.
4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Цивільний кодекс України:
частина перша статті 655:
- за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму;
стаття 664:
- обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару;
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар;
частина друга статті 712:
- до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін;
стаття 932:
- експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб;
У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.
Господарський кодекс України (далі - ГК України):
частина перша статті 173:
- господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Закон України «Про транспортну-експедиторську діяльність»:
стаття 9:
- за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу;
- договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:
стаття1:
- первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію;
стаття 9:
- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи;
- первинні документи мають бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;
- неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо;
Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995:
абзац другий пункту 2.1 статті 2:
- господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів.
Господарський процесуальний кодекс України:
частина перша статті 73:
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;
частина перша статті 74:
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;
стаття 76:
-належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;
стаття 79:
- достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання;
стаття 86:
-суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);
пункт 1 частини першої статті 308:
- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
стаття 309:
- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів
Згідно з пунктом 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568), транспортна послуга - це перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов'язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до статті 1 Закону України " Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування, при цьому експедитор (транспортний експедитор) - це суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 31.01.2018 між ТОВ «Флора» як клієнтом та ТОВ «Транслойд», як експедитором укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування вантажів № 31. За умовами укладеного договору ТОВ «Флора» доручило, а ТОВ «Транслойд» прийняло на себе обов'язки від свого імені та за рахунок ТОВ «Флора» здійснювати транспортно-експедиторське обслуговування вантажів автомобільним транспортом по території України. Виконуючи обов'язки за цим договором, ТОВ «Транслойд», як експедитор, може надавати такі види транспортно-експедиторських послуг як організація перевезення вантажів автомобільним транспортом, а також може укладати договори від свого імені, або вчиняти інші дії, необхідні для виконання зобов'язань, визначених цим договором.
Також, в матеріалах справи міститься товарно-транспортна накладна від 20.02.2018 № П20-1, яка видана на перевезення партії товару за видатковою накладною від 20.02.2018 № 361.
В даній товарно-транспортній накладній в якості автомобільного перевізника зазначено - ТОВ "Транслойд", водій ОСОБА_1 , в якості замовника ТОВ «Седна Агро», в якості вантажовідправника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Євраліс Семенс Україна", в якості вантажоодержувача ТОВ «Седна Агро».
Враховуючи наведене та відповідно до умов договору транспортно-експедиторського обслуговування вантажів від 31.01.2018 № 31 суд апеляційної інстанції встановивши, що ТОВ «Транслойд» у відносинах з позивачем виступав як експедитор, який мав право залучити до перевезення вантажу за видатковою накладною від 20.02.2018 № 361 інших осіб - перевізників, дійшов правомірного висновку про необхідність зміни судового рішення змінивши його мотивувальну частину.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що до предмета розгляду справи № 925/1183/18 не відноситься визначення фактичного перевізника товару - насіння соняшника у кількості 1470 мішків на загальну суму 5 630 428,20 грн., оскільки предметом доказування у справі є встановлення факту виконання чи не виконання відповідачем умов договору в частині поставки товару на загальну суму 689 144,88 грн. З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції не приймалися до розгляду додані до апеляційної скарги документи, а тому доводи скаржника про те, що судом апеляційної інстанції були досліджені докази які не були предметом розгляду в суді першої інстанції слід розцінювати як припущення, оскільки вони не підтверджуються обставинами викладеними в постанові суду апеляційної інстанції. В той час як саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити касаційну скаргу ТОВ «Транслойд» без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін як такої, що ухвалена з додержанням норм процесуального права.
У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін постанову апеляційного господарського суду, суд покладає на скаржника понесені ним витрати зі сплати судового збору.
Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Транслойд» залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 у справі № 925/1183/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Колос
Суддя Т. Малашенкова