Справа № 357/7040/19
2/357/3303/19
Категорія 25
(ЗАОЧНЕ)
27 листопада 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О. В., при секретарі - Бондаренко Н. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
01.07.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором, обґрунтовуючи тим, що товариство є фінансовою установою, яка надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності. 29.05.2016 року відповідач у встановленому п.п.4.1, 4.2 Правил порядку, оформив заявку для отримання позики, шляхом заповнення всіх полів Заявки, що підтверджується роздруківкою заявки відповідача з офіційного веб-сайту позивача. На підставі заповненої відповідачем заявки 29.05.2016 року між відповідачем та ТОВ «ВЕЛЛФІН» було укладено договір позики №42698, згідно з умовами якого, позикодавець надав позичальнику грошові кошти у сумі 800 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. Пунктом 1.3 Договору позики встановлено, що позика надається строком на 14 днів. Відповідно до п.1.4 дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний позичальником за домовленістю сторін вважається датою укладання договору позики між позичальником і позикодавцем. Позивачем в порядку встановленому п.1.4 договору позики на картковий рахунок позивача була перерахована сума позики в розмірі 800 грн. ТОВ «ВЕЛЛФІН» виконало умови договору, а відповідач, в свою чергу, його порушив, чим спричинив заборгованість, яка станом на 10.06.2019 року становить 34 260 грн., з яких: 800 грн. - основний борг, 16 856,40 грн. - заборгованість за відсотками, 16 603,60 горн. - заборгованість за простроченими відсотками. В добровільному порядку відповідач відмовляється повернути кошти, тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 34 260 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 03.09.2019 року у вказаній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до суду подано клопотання представника позивача, за довіреністю у справі, ОСОБА_2 , про розгляд справи у відсутності представника товариства, позовні вимоги позивач підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач, ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності та відзив на позов до суду не подала.
На підставі ст. 280 ЦПК України та враховуючи думку позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків ( ст. 11 ЦК України).
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» є фінансовою установою, яка надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності відповідно до Нацкомфінпослуг №2606 від 27.10.2015 року, зареєстровано в реєстрі фінансових установ за №16103225.
29.05.2016 року ОСОБА_1 у встановленому п.п.4.1, 4.2 Правил порядку, оформив заявку для отримання позики, шляхом заповнення всіх полів Заявки, що підтверджується роздруківкою заявки відповідача з офіційного веб-сайту позивача (а.с.27-33).
29.05.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №42698, згідно з умовами якого, позикодавець надав позичальнику грошові кошти у сумі 800 грн. на умовах строковості, зворотності, платності.
Встановлено, що вказаний договір було укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на офіційному веб-сайті і виконання ним певних дій, які свідчать про укладення Договору.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку,визначеному частиною шостою цієї статті.
Статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12, ч. 1 ст. З вказаного Закону, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом, який зазначений у тексті договору у розділі Підписи сторін».
Отже, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ст. 207 ЦК України) та виходячи з вищезазначеного, договір №42698 від 29.05.2016 року є письмовим правочином, який відповідає формі передбаченої ЦК України, оскільки він укладений в письмовій формі, підписаний уповноваженими особами, що підтверджується досягнення істотних умов договору.
Згідно п. 1.1. договору позикодавець надав позичальнику грошові кошти у сумі 800 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою зазначені у п.1.5 цього Договору.
18.05.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» був укладений договір про організацію переказу грошових коштів №ВП-180516-3 (а.с.45-49), з якого вбачається, що відповідно до умов цього договору організація та здійснення переказу грошових коштів Фінансовою компанією на користь кредитної установи по транзакціях, що ініціюються клієнтами - держателями електронних платіжних засобів, з використанням електронних способів обробки платежів на підставі укладених з кредитною установою угод, організація та здійснення переказів грошових коштів від кредитної установи на банківські картки клієнтів (для видачі кредитів або позик).
Пунктом 4 даного договору про організацію переказу грошових коштів передбачено, порядок проведення операцій та розрахунків між сторонами та порядок проведення платіжних операцій.
Встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу позику у розмірі, встановленому Договором, що підтверджується довідкою ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» №323-ВП від 30.05.2019 року (а.с.44), з якої вбачається, що відповідно до договору №ВП-180516-3 від 18.05.2016 року було здійснено за доручення ТОВ «ВЕЛЛФІН» переказ 29.05.2016 року на суму 800 грн. на карту НОМЕР_1 ОСОБА_1 , номер транзакції в системі «WayForPay-a_38316_42698»
Як вбачається з пункту 1.2 договору №42698 від 29.05.2016 року (а.с.34-40), строк дії договору 14 днів, але в будь-якому разі цей договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором.
Пунктом 1.3 даного договору встановлено, що позика надається на 14 днів.
Відповідно до п. 7.1. договору невід'ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у вигляді позики Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» регламентують порядок надання грошових коштів у позику фізичним особам.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Встановлено, що відповідач не повернула суму позики, тим самим порушила умови Договору та на даний час заборгованість за договором не погашена.
Відповідно до п. 1.5 договору, нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов:1,9% від суми позики, але не менше, ніж 30 грн. за перший день користування позикою; 1,9% від суми позики щоденно, починаючи з другого дня в межах строку зазначеного в п. 1.2. цього договору; 3,8 % від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк зазначений в п. 1.2. цього договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором.
Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в строк, встановлений договором, відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
В силу ст.599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому, згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визнані умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір в силу приписів ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З наданого позивачем розрахунку (а.с.43) вбачається, що заборгованість за договором станом на станом на 10.06.2019 року становить в сумі 34 260 грн., з яких: 800 грн. - основний борг, 16 856,40 грн. - заборгованість за відсотками, 16 603,60 горн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
За ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідач відзив з належними, допустимими та достатніми доказами в підтвердження заперечень проти позову та спростування доводів позивача до суду не подала.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані позивачем у справі докази, суд дійшов висновку, що факт неналежного виконання відповідачем умов договору позики знайшов своє підтвердження при розгляді справи і є підставою, відповідно до змісту договору, наданого позивачем розрахунку боргу та вимог чинного законодавства, для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1 921 грн.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 525, 526, 530, 610, 625, 626, 628, 629, 638, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» (код ЄДРПОУ: 39952398, місцезнаходження: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» заборгованість за договором позики №42698 від 29.05.2016 року в розмірі 34260,00 грн. (тридцять чотири тисячі двісті шістдесят гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» судові витрати у справі в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одну гривню 00 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 29.11.2019 року.
СуддяО. В. Бондаренко