28 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 922/1699/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Мамалуй О. О., Студенець В. І.,
за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» Акціонерного товариства «Укргазвидобування»
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів Пономаренка Є. Ю., Суліма В. В., Руденко М. А.
від 09.09.2019
за позовом Прокурора Красноградського району Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області
до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз»
про стягнення 2 043 460,00 грн
за участю представників:
позивача (Державна екологічна інспекція у Харківській області): не з'явилися
відповідача: Горошко Т. М.
прокуратури: Чубенко В. В.
У березні 2015 року Прокурор Красноградського району Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» про стягнення 2 043 460,00 грн шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зокрема за самовільне користування надрами. Позивач просить стягнути зазначені кошти з відповідача, перерахувавши їх на розрахунковий рахунок 33115331700301, УДКСУ у Красноградському районі Харківської області, для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».
В обґрунтування вимог позивач зазначав, що Підсобне сільське господарство «Україна» як структурний підрозділ відповідача використовувало сім артезіанських свердловин, з яких протягом періоду з 01.10.2011 по 30.09.2013 видобувало підземні води для їх використання на виробничі потреби без спеціального дозволу на користування ділянкою надр, що є порушенням вимог статей 44, 49 Водного кодексу України та статей 19, 28 Кодексу України про надра. Внаслідок користування надрами за відсутності дозвільних документів державі була заподіяна шкода в розмірі 2 043 460,00 грн, яку відповідач відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України та статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» зобов'язаний відшкодувати.
Господарський суд міста Києва рішенням від 02.06.2016 відмовив у задоволенні позову повністю.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 09.09.2019 скасував рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2016 у справі № 922/1699/15 та прийняв нове рішення, яким позов задовольнив повністю. Стягнув з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» 2 043 460,00 грн матеріальної шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, з перерахування цих коштів на розрахунковий рахунок 33115331700301, УДКСУ у Красноградському районі Харківської області, код 37886402, МФО 851011 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності». Стягнув з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі Філії Бурове управління «Укрбургаз» на користь Державного бюджету України 40 869,20 грн судового збору за розгляд позовної заяви та на користь Прокуратури міста Києва 44 956,12 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Відповідач - Акціонерне товариство «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» Акціонерного товариства «Укргазвидобування» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2019, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2016 залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення спору у цій справі.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 01.11.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерне товариство «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі № 922/1699/15 та призначив розгляд касаційної скарги на 28.11.2019 о 10 годині 30 хвилин у приміщенні Касаційного господарського суду.
Як вбачається з матеріалів справи з позовом у цій справі до господарського суду звернувся Прокурор Красноградського району Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, посилаючись на наявність підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду у цій справі та приймаючи нове рішення про задоволення позову повністю, зокрема виходив з того, що у цій справі Прокурор Красноградського району Харківської області мав підстави для захисту інтересів держави та для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особи Державної екологічної інспекції у Харківській області, оскільки зазначена екологічна інспекція як орган, уповноважений державою здійснювати контроль за використанням та охороною надр, тривалий час не вчиняла суттєвих заходів щодо стягнення з відповідача збитків, завданих самовільним користуванням надрами, що порушувало інтереси держави та потребувало вжиття заходів прокурорського реагування.
При вивченні матеріалів касаційної скарги Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» Акціонерного товариства «Укргазвидобування» у цій справі № 922/1699/15 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду встановив, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 16.10.2019 у справі № 912/2385/18 за позовом Заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранссервіс-груп», Відділу освіти, молоді та спорту Устинівської районної державної адміністрації про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90 577, 26 грн передав зазначену справу разом із касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 на розгляд Великої Палати Верховного Суду в порядку частини п?ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України, з підстав того, що справа містить виключну правову проблему щодо підстав здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді. Правова проблема полягає у вирішенні питання: чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:
1) додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;
2) обґрунтування та доведення суду причини, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 16.10.2019 про передачу справи № 912/2385/18 на розгляд Великої палати Верховного Суду також зазначає про необхідність вирішення питання, що потребує правового висновку, щодо правових наслідків у разі, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, недотримання прокурором процедури, що передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 16.10.2019 про передачу справи № 912/2385/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду встановив відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права на подання позову до суду в інтересах держави та дійшов висновку про те, що зазначені питання свідчать про наявність виключної правової проблеми, вирішення якої є необхідним для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 07.11.2019 прийняла справу № 912/2385/18 до розгляду та призначила її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 24.03.2020.
Відповідно до пункту 7 частини 1 та частини 3 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному поряду палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 буде мати значення для надання правової оцінки підстав здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді у цій справі № 922/1699/15 та вважає за необхідне зупинити провадження у цій справі на підставі пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України до прийняття відповідного рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 912/2385/18.
Керуючись статтями 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зупинити касаційне провадження у справі № 922/1699/15 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О. Баранець
Судді О. Мамалуй
В. Студенець