Справа № 202/7370/19
Провадження № 2/202/2491/2019
Іменем України
28 листопада 2019 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді Бєсєди Г.В.
за участю секретаря Голобородько О.М.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначив, що з серпня 2018 року вони припинили шлюбно-сімейні відносини. Від шлюбу вони мають спільну дитину. Подальше сумісне життя, примирення та збереження родини неможливе.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився. Через канцелярію суду подав заяву, в якій просив суд розглянути справу без його участі, позовну заяву підтримав в повному обсязі та просив суд розірвати шлюб із ОСОБА_2 .
Відповідач ОСОБА_2 також не з'явилася в судове засідання, через канцелярію суду подала заяву, в якій просила суд розглянути справу без її участі, позовну заяву визнала в повному обсязі та просила суд розірвати шлюб з ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що сторони одружені з 23 квітня 2015 року, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 193.
Позивач та відповідач мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Амур - Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпровського міського управління юстиції, 21 липня 2015 року.
Відповідно до положень ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України)
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Статтею 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання. А згідно з вимогами ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що сторони разом не проживають та спільного господарства не ведуть, суд вважає, що подальше збереження родини стало неможливим, тому даний шлюб необхідно розірвати.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 768,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 111, 112 СК України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), зареєстрований 23 квітня 2015 року, Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 193 - розірвати.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: Г.В. Бєсєда