Справа № 202/7893/19
Провадження № 1-кс/202/12344/2019
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
27 листопада 2019 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , володільця майна ОСОБА_3 , його представника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , яке погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 , про арешт майна, -
Слідчий слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором, в якому просить накласти арешт на автомобіль «JAC J2» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , виданого 06.09.2014 року Центром ДАІ 1209, належить ОСОБА_7 , шляхом позбавлення права на відчуження, розрядження та користування вказаним автомобілем.
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що 23.11.2019 року водій ОСОБА_3 ., керуючи автомобілем «JAC J2» реєстраційний номер НОМЕР_1 , допустив наїзд на пішохода.
Під час проведення огляду місця події був вилучений автомобіль «JAC J2» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до ст. 98 КПК України визнаний речовим доказом.
Автомобіль «JAC J2» реєстраційний номер НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , виданого 06.09.2014 року Центром ДАІ 1209, належить ОСОБА_7 , яка мешкає: АДРЕСА_1 .
Слідчий вказує, що з метою запобігання приховуванню, знищенню, перетворенню, відчуженню транспортного засобу - автомобіля «JAC J2» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який визнаний речовим доказом та необхідний для проведення судових експертиз, виникла потреба в накладенні на нього арешту відповідно до ст. 170 КПК України.
В судове засідання слідчий не з'явився, що не перешкоджає судовому розгляду.
Володілець майна ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 у судовому засідання заперечували проти задоволення клопотання, крім того, в разі накладення арешту просили визначити місце зберігання вилученого майна в іншому місці, оскільки за тримання автомобіля на майданчику ФОП " ОСОБА_8 " нараховується оплата.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Слідчим суддею встановлено, що 23.11.2019 року до ЄРДР були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, за №12019040000000959.
Як вбачається з матеріалів клопотання, під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди був вилучений автомобіль «JAC J2» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
За змістом частини першої статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК).
Так, за приписами статті 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому згідно статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Статтею 173 КПК визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна (частина четверта статті 170 КПК).
Відповідно до частини 11 статті 170 КПК заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя вважає доведеним, що був вчинений злочин і наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучений транспортний засіб є доказом такого злочину, відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, оскільки зберіг на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема за допомогою експертних досліджень.
У той же час існує загроза приховування, перетворення, відчуження даного транспортного засобу, оскільки на сьогодні не проведені всі необхідні слідчі дії та експертні дослідження транспортного засобу, а володілець вилученого транспортного засобу є особою, заінтересованою в результатах кримінального провадження. Крім того, власник автомобіля може у будь-який час його відчужити.
Отже, матеріали клопотання слідчого доводять наявність правових підстав для накладення арешту на автомобіль «JAC J2» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
На переконання слідчого судді, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника або володільця цього майна та не матиме тяжких наслідків, оскільки для проведення експертних досліджень безпосередньо потрібен вказаний транспортний засіб та арешт майна носить тимчасовий характер. Крім того, арешт може бути скасований відповідно до статті 174 КПК України.
Тому з метою забезпечення кримінального провадження та запобігання приховуванню, перетворенню, відчуженню автомобіля «JAC J2» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на нього необхідно накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та використання вказаного автомобіля.
Підстав для визнання слідчий суддею місця зберігання автомобіля немає, оскільки вирішення цього питання не входить до компетенції слідчого судді. Відповідно до статті 100 КПК України на стадії досудового розслідування зберігання речових доказів, які були вилучені слідчим, прокурором, здійснюється стороною обвинувачення в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, клопотання слідчого необхідно задовольнити.
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль «JAC J2» реєстраційний номер НОМЕР_1 шляхом заборони відчуження, розпорядження та використання вказаного транспортного засобу.
Роз'яснити, що арешт майна може бути скасований повністю або частково в порядку, визначеному статтею 174 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Строк складання та оголошення повного тексту ухвали відповідно до частини 2 статті 376 КПК України - 14-00 годині 28 листопада 2019 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1