Справа № 573/1306/18
Номер провадження 1-о/573/1/19
28 листопада 2019 року м. Білопілля
Колегія суддів Білопільського районного суду Сумської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря: ОСОБА_4 ,
прокурорів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
заявника: ОСОБА_8 ,
захисників: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
потерпілої: ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопілля кримінальне провадження за заявою ОСОБА_8 про перегляд вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2004 року за нововиявленими обставинами,
07 вересня 2018 року до Білопільського районного суду Сумської області надійшла заява ОСОБА_8 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області у кримінальній справі №1-20-2004, яким його засуджено за ст. 94, п. «з» ст. 93, ч. 1 ст. 123 КК України 1960 року, ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 201, ч. 2 ст. 185 КК України 2001 року, на підставі ч. 1 ст. 42 КК України 1960 року до довічного позбавлення волі, вмотивована тим, що під час розгляду кримінальної справи не були допитані свідки, які можуть спростувати неправдиві свідчення проти нього та про допит яких буде заявлено у судовому засіданні. З цих підстав ОСОБА_8 просить відкрити провадження за нововиявленими обставинами, дослідити усі докази, які не досліджувалися та ухвалити новий вирок.
У зв'язку з неможливістю створення колегії суддів для розгляду вищевказаної заяви головою Білопільського районного суду на адресу Апеляційного суду Сумської області 07 серпня 2018 року було направлене подання для вирішення питання щодо спрямування заяви ОСОБА_8 для розгляду до іншого суду.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 10 серпня 2018 року у задоволенні вказаного подання відмовлено, матеріали справи № 573/1306/18 за заявою засудженого ОСОБА_8 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2004 року повернуті до Білопільського районного суду для розгляду по суті.
Зазначені матеріали надійшли до Білопільського районного суду 15 серпня 2018 року. У цей же день було складено акт про неможливість визначення складу суду та створення колегії. У подальшому, 11 вересня 2018 року, за результатами авторозподілу справи за заявою ОСОБА_8 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами створено колегію суддів у складі суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_13 , під головуванням судді ОСОБА_1 .
Ухвалою від 12 вересня 2018 року заяву засудженого ОСОБА_8 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2004 року залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. 462 КПК України. Заявнику надано термін для усунення недоліків заяви тривалістю п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали (а. с. 25-26).
Вказана ухвала була направлена на адресу адміністрації ДУ «Замкова виправна колонія №58» для вручення засудженому ОСОБА_8 та отримана адресатом 19 вересня 2018 року.
У подальшому у зв'язку з ненадходженням відомостей про вручення засудженому копії ухвали про залишення його заяви без руху, судом було зроблено запит до адміністрації колонії щодо вручення ОСОБА_8 копії зазначеної ухвали. 06 листопада 2018 року до Білопільського районного суду надійшов лист за підписом заступника начальника виправної установи, зі змісту якого вбачається, що ухвала про залишення заяви ОСОБА_8 без руху отримана останнім 21 вересня 2018 року, про що свідчить його підпис на супровідному листі суду (27-28).
У встановлений судом строк недоліки заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами ОСОБА_8 усунуті не були. Проте, з метою забезпечення права останнього на доступ до правосуддя, ухвалою від 08 листопада 2018 року відкрито провадження у справі за вказаною вище заявою та призначено її до розгляду (а. с. 38-39).
У зв'язку з прийняттям заяви судді ОСОБА_13 про відставку, на підставі наказу голови Білопільського районного суду Сумської області №07/06 від 24 жовтня 2019 року останню відраховано зі штату Білопільського районного суду Сумської області.
25 жовтня 2019 року заява засудженого передана на повторний автоматизований розподіл, яким до складу колегії замість судді ОСОБА_13 включено суддю ОСОБА_3
28 листопада 2019 року ухвалою Білопільського районного суду Сумської області прийнято рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд спочатку та повторно здійснювати у судовому засіданні усі процесуальні дії, які вже були проведені під час судового розгляду до заміни суду, оскільки усі учасники судового провадження не наполягали на новому проведенні процесуальних дій, а суддя ОСОБА_3 ознайомилася з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, згодна з прийнятими судом процесуальним рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, які вже були проведені.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_8 та його захисники заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підтримали. Додатково ОСОБА_8 зазначив, що нововиявленими обставинами, які на його думку, є підставами для перегляду ухваленого відносно нього вироку є покази свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , а також експертів ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , які можуть спростувати факти, на яких ґрунтуються висновки суду. Крім того заявник вказує, що в ході досудового розслідування до нього застосовувалося фізичне та психічне насилля, а також вважає, що кримінальна справа відносно нього сфальсифікована, покладені в основу вироку докази є суперечливими, а вирок ухвалений незаконним складом суду, оскільки суддя Апеляційного суду Сумської області ОСОБА_24 , який входив до складу колегії суддів, після розпаду СРСР не приймав присягу судді незалежної України.
Прокурор просив залишити заяву ОСОБА_8 без задоволення з огляду на те, що обставини, на які посилається заявник фактично зводяться до переоцінки доказів, що були відомі ще при розгляді кримінального провадження та на момент ухвалення судового рішення, а тому не можуть вважатися нововиявленими в розумінні положень ст. 459 КПК.
Потерпілі ОСОБА_25 та ОСОБА_26 у судове засідання не з'явилися, надіслали заяви про розгляд справи в їх відсутність (а. с. 84, 98).
Потерпіла ОСОБА_17 у судове засідання не з'явилася без повідомлення причин.
Потерпіла ОСОБА_12 проти задоволення заяви ОСОБА_8 заперечувала.
Заслухавши учасників судового провадження, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши заяву та матеріали кримінального провадження №1-20-2004 відносно ОСОБА_8 , колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Перегляд судових рішень у кримінальних справах (вироків, ухвал) у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження в кримінальному судочинстві. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість вироку чи ухвали суду, неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового провадження не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про цю обставину. Тобто, перегляд справи за нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням або вироком суду, що набрав законної сили, і викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності.
Нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які: 1) об'єктивно існували на момент вирішення кримінальної справи; 2) не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала учать у справі; 3) які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути. Наявність цих умов для визнання обставин нововиявленими є обов'язковою.
Частиною 2 статті 459 КПК України передбачено, що нововиявленими обставинами визнаються:
1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Перелік нововиявлених обставин, передбачених ч. 2 ст. 459 КПК України, є вичерпним.
Судом встановлено, що вироком Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2004 року у справі №1-20-2004 ОСОБА_8 засуджено за ст. 94, п. «з» ст. 93, ч. 1 ст. 123 КК України 1960 року, ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 201, ч. 2 ст. 185 КК України 2001 року та на підставі ч. 1 ст. 42 КК України 1960 року за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим остаточно призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією предметів контрабанди (а. с. 223-233, т. 4).
Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 29 березня 2005 року вказаний вирок залишений без змін (а. с. 264-265, т. 4).
Як підставу для перегляду вироку за нововиявленими обставинами, заявник зазначає штучне створення доказів стороною обвинувачення під час кримінального провадження, зокрема перекручення слідчим його показів під час допиту в якості підозрюваного одразу після затримання, які в подальшому були покладені судом в основу вироку, неправдиві покази свідка ОСОБА_17 та висновки експертиз, які є суперечливими і ґрунтуються на припущеннях, а також застосування відносно нього слідчими прокуратури Білопільського району фізичного та психічного насилля.
Визначаючись щодо заявлених підстав, колегія суддів враховує, що штучне створення або підроблення доказів в розумінні ст. 459 КПК України означає їхню завідому неправильність, розраховану на введення суду в оману, та може бути вчинено як учасниками процесу, так і іншими особами.
Штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу, висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок, зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження можуть бути підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, якщо вони спричинили винесення необґрунтованого або незаконного судового рішення.
Разом з цим такі нововиявлені обставини повинні бути встановлені вироком суду, а за неможливості його постановлення - матеріалами розслідування. Провадженню за такими нововиявленими обставинами обов'язково повинно передувати здійснення досудового розслідування щодо фактів штучного створення або підроблення доказів, дачі завідомо неправдивих показань, завідомо неправильного перекладу, завідомо неправильного висновку чи пояснень експертом, зловживань слідчого, прокурора, слідчого судді, судді під час кримінального провадження, тобто, з конкретизацією такого факту відносно певної особи, що в даному випадку відсутнє.
Колегія суддів також зазначає, що обставини, на які посилається ОСОБА_8 як на нововиявлені, були відомі судовим інстанціям, учасникам судового процесу, досліджені у сукупності з іншими доказами та їм надана належна оцінка при постановленні вироку від 28 грудня 2004 року. Висновки Апеляційного суду Сумської області, з якими погодився Верховний Суд України, про винуватість заявника у скоєнні злочинів, за які його засуджено до довічного позбавлення волі, відповідають фактичним обставинам справи та з достатньою повнотою підтверджуються перевіреними під час судового слідства та наведеними в вироку доказами.
На думку заявника, підставою для перегляду судового рішення є також те, що у судді ОСОБА_24 , що входив до складу колегії суддів, яка розглядала кримінальне провадження відносно нього, не було повноважень судді Апеляційного суду Сумської області, оскільки він прийняв присягу до дня проголошення незалежності України.
Проте колегія суддів вважає, що вищенаведена обставина не є нововиявленою в розумінні ст. 459 КПК України, оскільки не передбачена п. п. 1-4 ч. 2 ст. 459 КПК України.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про правонаступництво» від 12 вересня 1991 року органи державної влади і управління, органи прокуратури, суди та арбітражні суди, сформовані на підставі Конституції (Основного Закону) Української РСР, діють в Україні до створення органів державної влади і управління, органів прокуратури, судів та арбітражних судів на підставі нової Конституції.
Відповідно до п. 12 Перехідних положень Конституції України судді всіх судів України, обрані чи призначені до дня набуття чинності цією Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження згідно з чинним законодавством до закінчення строку, на який вони були обрані чи призначені.
З листа в. о. голови Сумського апеляційного суду ОСОБА_27 від 05 березня 2019 року вбачається, що суддею ОСОБА_24 , звільненим на даний час у відставку, присяга була прийнята 28 квітня 1990 року відповідно до Закону України «Про статус суддів в СРСР» від 04 серпня 1989 року №328-І та Указу Президії Верховної Ради Української РСР «Про присягу суддів і народних засідателів судів Української РСР» від 15 грудня 1989 року №8527-ХІ.
Таким чином, суддя ОСОБА_24 був призначений на посаду судді в установленому законом порядку та мав відповідні повноваження на розгляд кримінальної справи відносно ОСОБА_8 у складі колегії суддів Апеляційного суду Сумської області.
Також засуджений ОСОБА_8 , посилаючись на рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Петухов проти України», просить переглянути постановлений щодо нього вирок та замінити призначене йому покарання на строк, не пов'язаний з довічним позбавленням волі.
Однак, відповідно до п. п. 1-4 ч. 2 ст. 459 КПК України вказана обставина не є нововиявленою.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 459 КПК встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом визнається виключною обставиною.
Відповідно до частини 3 статті 463 КПК України заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами подаються до Верховного Суду для їх розгляду у складі Великої Палати.
Таким чином, вирішення питання про приведення вироку відносно ОСОБА_8 у відповідність до норм міжнародного права не відноситься до компетенції суду першої інстанції.
Положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод становлять частину українського законодавства, а одна з основних засад кримінального провадження вимагає, щоб кримінальне процесуальне законодавство України застосовувалося з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Важливо не порушувати балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Принцип юридичної визначеності вимагає серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинно братись під сумнів. Юридична визначеність передбачає повагу до принципу res judicata, що є принципом остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна сторона не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантований пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, належить розуміти в контексті преамбули цієї Конвенції, яка проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
У справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав про необхідність розуміння права на справедливий розгляд судом з урахуванням принципу юридичної визначеності, який є одним із аспектів верховенства права. В цьому рішенні ЄСПЛ тлумачить гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції в контексті того, що «Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру …» (рішення у справі «Рябих проти Росії»).
Отже, принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду і жодна сторона не має права вимагати перегляду цього рішення лише з однією метою домогтися повторного розгляду та ухвалення нового рішення у справі, що має місце в даному випадку.
Наведені у заяві ОСОБА_8 підстави перегляду вироку за нововиявленими обставинами фактично зводяться до переоцінки доказів, які вже досліджувались судом, що суперечить положенням п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України, зокрема, такій засаді кримінального провадження, як верховенство права, яка передбачає принцип юридичної визначеності, відповідно до якого якщо суди остаточно вирішили справу, їхнє рішення не повинно братися під сумнів, жодна із сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового судового рішення.
Неможливість відтворення аудіозапису судового засідання Апеляційного суду Сумської області та відсутність захисника під час касаційного перегляду Верховним Судом України вироку відносно ОСОБА_8 , на які останній посилається як на підставу своїх вимог, не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 459 КПК України.
З огляду на викладене вище, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_8 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 395, 424-426 КПК України, колегія суддів
У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_8 про перегляд вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2004 року за нововиявленими обставинами відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області протягом 7 днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя:
Судді: