28 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 915/400/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "ПМК-107 "ВОДБУД" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 (головуючий суддя: Колоколов С.І., судді Разюк Г.П., Савицький Я.Ф.) та рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2019 (суддя Семенчук Н.О.) у справі № 915/400/18
за позовом Фізичної особи-підприємця Ворони Владислава Валерійовича
до Товариства з додатковою відповідальністю "ПМК-107 "ВОДБУД"
про стягнення грошових коштів у сумі 977 896,00 грн - основного боргу за договором оренди техніки від 22.01.2016 № 1/01/16 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 17.01.2019)
21.10.2019 Товариство з додатковою відповідальністю "ПМК-107 "ВОДБУД" через Південно-західний апеляційний господарський суд подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2019 у справі № 915/400/18.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
За змістом пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.
Разом з цим особи, що звертаються до Верховного Суду з касаційними скаргами, мають враховувати, що Верховний Суд є судом "права, а не факту", а тому посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи чи на перевагу одних доказів над іншими не допускається.
У поданій касаційній скарзі скаржник описує обставини даної справи та зазначає, що судами не враховано положень статей 612, 613, 614 Цивільного кодексу України.
Проте, в порушення наведених процесуальних вимог, зі змісту касаційної скарги не вбачається обґрунтування того, в чому саме полягає порушення або неправильне застосування судами попередніх інстанцій зазначених норм матеріального права під час прийняття оскаржених судових рішень у даній справі.
Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, які саме норми порушено чи застосовано неправильно, і в чому саме полягає це порушення або неправильне застосування.
За таких обставин, враховуючи, що касаційна скарга зводиться до посилання на норми матеріального права без належного обґрунтування в чому саме полягає порушення або неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати уточнену касаційну скаргу з обґрунтування того, в чому саме полягає порушення або неправильне застосування норм права і яким чином це вплинуло на прийняття оскаржених судових рішень у даній справі.
Матеріали з усунення недоліків слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів позивачу у справі.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "ПМК-107 "ВОДБУД" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2019 у справі № 915/400/18 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків скарги.
3. Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.
4. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Суховий В.Г.