вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про зупинення провадження у справі
25.11.2019м. ДніпроСправа № 904/4389/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі:
судді Колісника І.І.
за участю секретаря судового засідання Ковтун А.В.
та представників:
прокурор: Комаров М.Д.;
позивач: Росітюк Н.М.;
відповідач: не з'явився
розглянув у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метеорстроймонтаж", м. Дніпро
про повернення земельної ділянки < Список > ОСОБА_1
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 звернувся в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Метеорстроймонтаж" повернути Дніпровській міській раді за актом приймання-передачі земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Макарова, 25Б, площею 0,3554 га з кадастровим номером 1210100000:07:213:0011.
Судовий збір у сумі 1 921,00 грн. прокурор просить покласти на відповідача.
Звернення з позовом до суду прокурор обґрунтовує порушенням інтересів держави, яке полягає в неналежному виконанні відповідачем зобов'язань за договором оренди землі в частині її повернення позивачу після закінчення 15.07.2014 укладеного між сторонами договору від 13.12.2007 та встановленого законодавством порядку використання земельної ділянки комунальної власності.
Прокурор стверджує, що невиконання відповідачем вимог договору оренди в частині повернення земельної ділянки позбавляє Дніпровську міську раду можливості подальшої передачі в оренду спірної земельної ділянки та, як наслідок, отримання коштів до місцевого бюджету від імовірного орендаря, є свідченням нераціонального використання об'єкта комунальної власності та неефективного управління цим об'єктом, що спричиняє економічні збитки місцевому бюджету, а також створює загрозу економічним інтересам Дніпровської міської ради, що суттєво порушує економічні інтереси держави, що й потребує їх захисту.
Наявність у позивача повноважень у сфері земельних правовідносин та прав для їх захисту, які за обставинами справи ним не здійснюються, прокурор обґрунтовує статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Заявляючи про своє процесуальне право на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, прокурор зазначає, що вже самого факту бездіяльності міськради для втручання прокурора є достатнім, оскільки статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб'єктом владних повноважень своїх функцій», які є підставою для звернення прокурора до суду.
При цьому прокурор посилається також на відповідні висновки з цього питання Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у його постановах 2017 - 2018 р.р. за результатом касаційного перегляду справ, а також на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 587/430/16-ц від 26.06.2019.
Ухвалою суду від 07.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання було призначено на 07.11.2019, після чого відкладалось до 25.11.2019.
20.11.2019, на виконання вимог ухвали суду від 07.11.2019, представник позивача подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів - копії доповнень до договору оренди землі від 13.12.2007, укладеного між сторонами у справі.
У відзиві на позов, що надійшов до суду 28.10.2019, відповідач позов не визнає з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1.2 договору купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна від 24.05.2006 ТОВ «Метеорстроймонтаж» набуло у власність нежитлову будівлю та споруди, що знаходяться на спірній земельній ділянці.
За таких обставин, посилаючись на частину третю статті 120 Земельного кодексу України та частину першу статті 377 Цивільного кодексу України, відповідач зауважує на тому, що до нього перейшло право на спірну земельну ділянку на тих самих умовах, на яких воно належало попередньому землекористувачу.
Відповідачем долучені до відзиву платіжні доручення за січень - жовтень 2019 року, якими він спростовує також твердження прокурора про шкоду територіальній громаді, завданій несплатою орендної плати за спірну земельну ділянку.
Крім того, відповідач просить застосувати строк позовної давності, який на його думку, враховуючи зазначений прокурором строк припинення договору оренди землі, на час його звернення з позовом до суду вже сплинув.
У підготовче засідання 25.11.2019 представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлявся належним чином відповідно до статті 242 ГПК України, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Неявка представника відповідача за таких обставин не перешкоджає проведенню підготовчого засідання за його відсутності.
У підготовчому засіданні судом на розгляд учасників справи було поставлено питання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019.
Прокурор заперечує проти зупинення провадження у справі, мотивуючи свою правову позицію постановою Великої Палати Верховного Суду, яка за результатом провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Дармовиса Сергія Анатолійовича на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 у справі №903/129/18 за позовом заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області до фізичної особи-підприємця Дармовиса Сергія Анатолійовича про зобов'язання повернути земельну ділянку водного фонду зазначила, що сам факт не звернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв'язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади.
Представник позивача у вирішенні поставленого на обговорення питання покладається на розсуд суду.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі.
ВИСНОВКИ СУДУ, НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Частиною четвертою статті 23 цього Закону встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Отже, обов'язком прокурора є обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави, а обов'язком суду - з'ясування наявності у прокурора таких підстав.
Ключовими у цьому сенсі в межах справи, що розглядається, є питання щодо:
- наявності факту порушення або загрози порушення інтересів держави (для з'ясування наявності предмету захисту);
- наявності в органу місцевого самоврядування повноважень у сфері земельних правовідносин, у тому числі права щодо судового захисту порушених прав й охоронюваних законом інтересів;
- встановлення факту не здійснення або неналежного здійснення органом місцевого самоврядування захисту інтересів держави.
Зазначені обставини і є предметом доказування для підтвердження чи спростування наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Дніпровської міської ради у цій справі.
За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України обставини (факти), які мають значення для вирішення справи, встановлюються на підставі доказів.
За загальнодоступною інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 27.08.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 у справі № 912/2385/18 за позовом заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртранссервіс-груп”, відділу освіти, молоді та спорту Устинівської РДА про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90577,26 грн.
Ухвалою колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2019 на підставі частини п'ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України справа передана разом із касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду. При цьому колегія суддів вказала на наявність виключної правової проблеми, вирішення якої сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто розумного балансу між приватними й публічними інтересами.
За висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 ГПК України, статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:
- додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;
- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.
У контексті зазначених питань колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на правовий висновок, викладений у постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 грудня 2018 року у справі №924/1256/17 про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом. Колегія суддів зазначає, що цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц стосовно відсутності необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але зауважує, що у справі, що переглядається, на відміну від справи № 587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.
Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить різну судову практику з наведеного питання, посилаючись на постанови Верховного Суду у справах № 922/2901/17, № 927/246/18, № 925/650/18, № 923/560/18, №913/299/18, № 915/242/18, № 0440/6738/18, № 802/4083/15-а, № 924/1237/17, № 906/240/18, № 910/18770/17, № 924/1256/17, № 201/5279/16, № 372/1688/17-ц, № 448/764/17, №910/3486/18, № 441/702/19, № 441/821/19, № 626/482/19-ц, № 910/3486/18.
Крім того, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:
- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;
- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.
При цьому колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на різну судову практику щодо зазначених питань. Зокрема, на постанови Верховного Суду № 927/246/18, № 916/2914/18, № 912/2529/18, № 916/641/18, №916/2914/18, 909/63/18, № 920//284/18 № 925/226/18, у яких позов прокурора був залишений без розгляду та № 923/560/18, № 909/569/18, № 924/1256/17, у яких у позові прокурора було відмовлено.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором та ухвалою від 07.11.2019 прийняла до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
За приписами пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі у цьому випадку зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
За таких обставин, з метою врахування позиції Великої Палати Верховного Суду щодо подібних правовідносин під час розгляду справи № 904/4389/19, суд знаходить достатньо правових підстав для зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.
Заперечення прокурора проти зупинення провадження у справі судом не приймаються, оскільки справа № 903/129/18, якою він обґрунтовує свою правову позицію, переглядалася Великою Палатою Верховного Суду з підстав порушення правил суб'єктної юрисдикції, а не з підстав наявності права на представництво інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.
Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, 232 - 235, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Зупинити провадження у справі № 904/4389/19 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року у справі № 912/2385/18 (провадження №12-194гс19) за позовом заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртранссервіс-груп”, відділу освіти, молоді та спорту Устинівської РДА про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90577,26 грн.
2. Зобов'язати сторони повідомити Господарський суд Дніпропетровської області про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 904/4389/19, на підтвердження чого подати належні докази.
Ухвала набирає законної сили 25.11.2019 з моменту її оголошення та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 28.11.2019.
Суддя І.І. Колісник