пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
25 листопада 2019 р. Справа № 903/761/19
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участі секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали по справі № 903/761/19
за позовом Фізичної особи-підприємця Вишневського Олега Степановича, м.Луцьк
до Приватного підприємства Приватної фірми "Скорпіон-сервіс", м. Луцьк
про стягнення 16 268,69 грн.,
за участю представників:
від позивача: Cиськова О.Л. - адвокат ( ордер серія РН- 783 №29 від 31 .10.2019),
від відповідача: Парфенюк А.С. - адвокат (дов. б/н від 22.10.2019),
24.09.2019 Фізична особа-підприємець Вишневський Олег Степанович звернувся з позовною заявою до господарського суду, в якій просить стягнути з Приватного підприємства Приватної фірми «Скорпіон-сервіс» 16268,69 грн., з них: 9030 грн. безпідставно отриманих коштів, 3288,49 грн. відсотків за користування безпідставно отриманими коштами, 1676,45 грн. пені, 2273,75 грн. збитків, завданих інфляцією.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач безпідставно утримує перераховані йому кошти в розмірі 9030 грн., а тому на підставі ст.1212 ЦК України зобов?язаний їх повернути. Оскільки, на думку позивача, відповідач порушив строк виконання зобов?язання з повернення безпідставно утримуваних коштів, то він зобов?язаний сплатити 3288,49 грн. відсотків за користування безпідставно отриманими коштами, 1676,45 грн. пені, 2273,75 грн. збитків, завданих інфляцією.
Ухвалою від 27.09.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та відкрив провадження у справі; розгляд справи призначив на 23.10.2019; запропонував подати суду у строк до 22.10.2019: позивачу - будь-які додаткові докази в обгрунтування позовних вимог (у разі їх наявності); відповідачу: відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову (у разі їх наявності); докази направлення відзиву позивачу; позивачу (на розсуд позивача): відповідно до ст. 166 ГПК України подати відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву.
21.10.2019 відповідач подав до суду відзив № 119 від 18.10.2019 на позов, в якому просить відмовити у задоволені позову повністю.
Як вбачається з доданих до відзиву додатків, відзив на позов відповідачем було надіслано позивачу лише 18.10.2019.
В судовому засіданні 23.10.2019 представник позивача повідомила, що відзив на позовну заяву позивач не отримував; заявила усне клопотання про надання часу, щоб отримати відзив та подати заперечення на відзив.
Суд клопотання представника позивача про надання можливості ознайомитися з відзивом на позовну заяву та подати заперечення на відзив задовольнив, в судовому засіданні було оголошено перерву на підставі ст. 216 ГПК України до 31.10.2019 до 15 год.
29.10.2019 через відділ документального забезпечення та контролю позивач подав відповідь на відзив б/н від 29.10.2019, до якого приєднав копії листів ПП ПФ «Скорпіон-сервіс» від 05.07.2017 та 10.07.2017.
В судовому засіданні 31.10.2019 представник відповідача заявив клопотання про приєднання до матеріалів справи калькуляції вартості плати за надані послуги за 1 м.кв. площі ТК «Ювант».
Частиною 3 ст.80 ГПК України передбачено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень.
Відповідно до ч.1 ст.251 ГПК України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач подав відзив 21.10.2019. До відзиву додав певні докази, але калькуляції не додавав.
Враховуючи приписи ч.1 ст.251, ч.3 ст.80 ГПК України, відповідач пропустив строк для подачі доказів.
Як визначено ч.8 ст.80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обгрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідач не обгрунтував неможливості подання калькуляції у вказаний строк з причин, що не залежали від нього.
Відповідно до ч.2 ст.207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
З огляду на викладене, клопотання представника відповідача було залишено судом без задоволення.
В судовому засіданні 31.10.2019 представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні 31.10.2019 позовні вимоги заперечив, просив в задоволенні позову відмовити повністю.
31.10.2019 в судовому засіданні відповідно до ст. 216 ГПК України було оголошено перерву до 13.11.2019
В судовому засіданні 13.11.2019 представник відповідача заявив клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових пояснень №128 від 12.11.2019, копій угод про внесення змін в договір від 20.10.2004, калькуляції вартості плати за надані послуги за 1 м.кв. площі ТК «Ювант», розгляд якого було відкладено до 19.11.2019.
13.11.2019 в судовому засіданні відповідно до ст. 216 ГПК України було оголошено перерву до 19.11.2019 .
В судовому засіданні 19.11.2019 було розглянуто та задоволено клопотання представника відповідача про приєднання до матеріалів справи письмових пояснень №128 від 12.11.2019, копій угод про внесення змін в договір від 20.10.2004, калькуляції вартості плати за надані послуги за 1 м.кв. площі ТК «Ювант», оскільки питання про те, чому саме було перераховано відповідачу 9030 грн. виникло вже після початку розгляду справи.
Судом не прийняті до уваги доводи представника позивача про те, що суд вже вирішував та відхилив клопотання представника відповідача про приєднання калькуляції, оскільки питання про перерахування коштів саме в розмірі 9030 грн. виникло після вирішення попереднього клопотання.
19.11.2019 в судовому засіданні відповідно до ст. 216 ГПК України було оголошено перерву до 25.11.2019.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
20.10.2004 між фізичною особою - підприємцем Вишневським О.С. як замовником і приватною фірмою «Скорпіон-сервіс» як виконавцем було укладено договір про надання послуг, згідно з п. 1.1. якого виконавець за дорученням замовника зобов'язується забезпечити магазин замовника №259, загальною площею 48,1 кв.м., який розташований на 2-му поверсі торгового комплексу, що знаходиться в м. Луцьку по вул. Карпенка-Карого, 1, електричною енергією на умовах енергопостачальної організації та тепловою енергією, а також надати замовнику інші супутні послуги до яких входить: забезпечення зовнішнього освітлення в торговому комплексі та на прилеглій території, утримання площ загального користування торгового комплексу та прилеглої території в належному санітарному та екологічному стані, забезпечення обслуговування встановленої в магазині замовника протипожежної сигналізації, забезпечення охорони магазина замовника, забезпечення обслуговування протипожежних систем торгового комплексу, утримування в належному технічному стані будівлі торгового комплексу (експлуатація та обслуговування інженерних мереж та будівельних конструкцій). Замовник зобов'язується своєчасно проводити оплату за використану електричну енергію та надані виконавцем послуги, а також виконувати інші умови, визначені цим договором.
Пунктами 3.1., 3.2., 3.5. визначено, що розмір оплати за надані послуги визначається виконавцем та має становити 26,50 грн. за кв.м. в місяць, що становить 1274,65 грн. в місяць, а також вартості використаної замовником електроенергії згідно показів лічильника, встановленого в магазині, згідно з чинними в цей період тарифами та індексом цін енергопостачальної організації.
За послуги замовник перераховує одним (або декількома) авансовими платежами на розрахунковий рахунок, або сплачує готівкою в касу виконавця грошові кошти до 5 - го числа місяця, в якому будуть надаватись послуги.
Також 20.04.2004 між фізичною особою - підприємцем Вишневським О.С. як замовником і приватною фірмою «Скорпіон-сервіс» як виконавцем було укладено договір про надання послуг, згідно з п. 1.1. якого виконавець за дорученням замовника зобов'язується забезпечити магазин замовника № 126, загальною площею 72,3 кв.м., який розташований на 1-му поверсі торгового комплексу, що знаходиться в м. Луцьку по вул. Карпенка-Карого, 1, електричною енергією на умовах енергопостачальної організації та тепловою енергією, а також надати замовнику інші супутні послуги до яких входить: забезпечення зовнішнього освітлення в торговому комплексі та на прилеглій території, утримання площ загального користування торгового комплексу та прилеглої території в належному санітарному та екологічному стані, забезпечення обслуговування встановленої в магазині замовника протипожежної сигналізації, забезпечення охорони магазина замовника, забезпечення обслуговування протипожежних систем торгового комплексу, утримування в належному технічному стані будівлі торгового комплексу (експлуатація та обслуговування інженерних мереж та будівельних конструкцій). Замовник зобов'язується своєчасно проводити оплату за використану електричну енергію та надані виконавцем послуги, а також виконувати інші умови, визначені цим договором.
Також в процесі судового розгляду з'ясовано, що в жовтні 2006 року сторони у справі уклали угоди про внесення змін в договори про надання послуг від 20.10.2014.
Дати укладання на угодах відсутні.
Однією угодою сторони виклали п.3.1. договору від 20.10.2004 в редакції: « Розмір оплати за надані послуги визначається виконавцем і становить 37 грн. 50 коп. за 1 кв.м в місяць, що, з врахуванням магазину замовника №126 площею 72,3 кв.м., становить 2711,25 грн. в місяць, а також вартості використаної замовником електричної енергії згідно показів лічильника, встановленого в магазині замовника, згідно з чинними в цей період тарифами та індексом цін енергопостачальної організації».
Іншою угодою сторони виклали п.3.1. договору від 20.10.2004 в редакції: « Розмір оплати за надані послуги визначається виконавцем і становить 37 грн. 50 коп. за 1 кв.м в місяць, що, з врахуванням магазину замовника №259 площею 48,1 кв.м., становить 1803,75 грн. в місяць, а також вартості використаної замовником електричної енергії згідно показів лічильника, встановленого в магазині замовника, згідно з чинними в цей період тарифами та індексом цін енергопостачальної організації».
В п.2 угод про внесення змін зазначено, що вони вступають в силу з 01.10.2006.
Копії угод були надані представником відповідача.
Представник позивача факт укладення угод про внесення змін до договорів від 20.10.20014 позивачем підтвердила.
Листом №34 від 24.05.2017 ПФ «Скорпіон-сервіс» пропонувала підприємцю Вишневському О.С. підписати додаткову угоду про зміну з 01.06.2017 розміру оплати на 64,75 грн. за кв.м.; попереджала, що у разі відмови від підписання додаткової угоди ПФ «Скорпіон-сервіс», керуючись пунктом 6.3. діючого договору про надання послуг, в односторонньому порядку розриває його дію на підставах, передбачених пунктами 2.15. та 3.5. вказаного правового документа та припиняє надання буд-яких послуг в магазині з 01.06.2017.
Листом №38 від 06.06.2017 ПФ «Скорпіон-сервіс» повідомила підприємця Вишневського О.С. про правові наслідки розірвання договору з 01.06.2017.
Листом від 23.06.2017 підприємець Вишневський О.С. просив ПФ «Скорпіон-сервіс» переглянути калькуляцію вартості послуг: 64,75 грн. за кв.м.
Листом 30.06.2017 ПФ «Скорпіон-сервіс» повідомила підприємця Вишневського О. С . про обґрунтованість вартості послуг в розмірі 64,75 грн. за кв.м. і пропонувала підписати додаткові угоди.
Листом від 03.07.2017 підприємець Вишневський О. С. повідомив ПФ «Скорпіон-сервіс» про те, що немає підстав для розірвання договорів в односторонньому порядку; запропонував підписати додаткові угоди, згідно з якими п.3.1. договорів пропонувалось викласти в редакції: 50 грн. за кв.м. в маг.№126, що становить 3615 грн. в місяць; 50 грн. за кв.м. в маг.№259, що становить 2405 грн. в місяць.
Платіжними дорученнями №№59, 60, 61, 62 від 04.07.2017 позивач перерахував відповідачу 9030 грн.
У рядку «Призначення платежу» платіжних доручень №№59,60 від 04.07.2017 зазначено про те, що це плата за послуги маг.№126 ТЦ «Ювант» за липень, серпень 2017.
У рядку «Призначення платежу» платіжних доручень №№61,62 від 04.07.2017 зазначено про те, що це плата за послуги маг.№259 ТЦ «Ювант» за липень, серпень 2017.
Листом від 05.07.2017 ПФ «Скорпіон-сервіс» повідомила підприємця Вишневського О. С . про надходження коштів в розмірі 9030 грн. за послуги, надані в липні - серпні 2017, заявила про розірвання всіх договорів з 01.07.2017 та припинення надання послуг в магазинах відповідача №126, 259.
Листом від 06.07.2017 підприємець Вишневський О. С . повідомив ПФ «Скорпіон-сервіс» про те, що додаткові угоди, надіслані в червні, ним не підписані, а тому договори залишаються чинними у раніше підписаній редакції; просив надати відповідь на пропозицію укласти додаткову угоду, надіслану 03.07.2017.
Листом від 14.06.2018 підприємець Вишневський О.С. просив ПФ «Скорпіон-сервіс» повернути надлишок перерахованих коштів.
Листом від 15.08.2019 підприємець Вишневський О. С. вимагав, щоб ПФ «Скорпіон-сервіс» повернула безпідставно утримувані кошти.
Факт отримання цього листа відповідачем 28.08.2019 підтверджується відстеженням на сайті ПАТ «Укрпошта».
Оскільки ПФ «Скорпіон-сервіс» добровільно коштів не повернула, то підприємець Вишневський О.С. у вересні 2019 звернувся з позовною заявою до суду.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частинами першою і другою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Отже, зазначеною нормою встановлено основне правило щодо можливості припинення зобов'язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов'язання на вимогу однією зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.
Відповідно до частин першої і четвертої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Отже, за загальним правилом, встановленим як господарським, так і цивільним чинним законодавством, зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про розірвання договору).
З огляду на наведене, за загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов'язання) в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.
Відповідно до положень статей 525, 651 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання та розірвання договору за відсутності згоди обох сторін допускається лише у випадках, передбачених законом чи договором.
Статтею 907 Цивільного кодексу України передбачено розірвання договору про надання послуг шляхом односторонньої відмови.
Відповідач звертався до позивача з листом від №34 від 24.05.2017, в якому ПФ «Скорпіон-сервіс» пропонувала підприємцю Вишневському О.С. підписати додаткову угоду про зміну з 01.06.2017 розміру оплати на 64,75 грн. за кв.м. та попереджала, що у разі відмови від підписання додаткової угоди ПФ «Скорпіон-сервіс», керуючись пунктом 6.3. діючого договору про надання послуг, в односторонньому порядку розриває його дію на підставах, передбачених пунктами 2.15. та 3.5. вказаного правового документа, та припиняє надання буд-яких послуг в магазині з 01.06.2017.
Представник позивача факту отримання позивачем листа №34 від 24.05.2017 в процесі судового розгляду не заперечувала.
Фізична особа - підприємець Вишневський О.С. додаткових угод про зміну з 01.06.2017 розміру оплати на 64,75 грн. за кв.м. не підписав.
Згідно з ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір відповідно є розірваним або зміненим.
Відповідно до частини другої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
За таких обставин слід вважати, що договори від 20.10.2004 є розірваними з 01.06.2017 шляхом односторонньої відмови від них виконавця.
Таким чином, договори від 20.10.2004 на час перерахування коштів ПФ «Скорпіон - сервіс» 04.07.2017 були розірваними, а договірні правовідносини між сторонами припинились.
В процесі вирішення спору судом встановлено, що позивач перерахував відповідачу кошти в розмірі 9030 грн. платіжними дорученнями №№59, 60, 61, 62 від 04.07.2017.
У рядку «Призначення платежу» платіжних доручень №№59,60 від 04.07.2017 позивач зазначив про те, що це плата за послуги маг.№126 ТЦ «Ювант» за липень, серпень 2017.
У рядку «Призначення платежу» платіжних доручень №№61,62 від 04.07.2017 зазначив про те, що це плата за послуги маг.№259 ТЦ «Ювант» за липень, серпень 2017.
Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Кошти в розмірі 9030 грн. позивач перерахував відповідачу 04.07.2017 за відсутності правової підстави, коли договори про надання послуг від 20.10.2004 були розірвані, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми коштів в розмірі 9030 грн. підлягає до задоволення як отримана ним безпідставно.
Вимога позивача про стягнення з відповідача 3288,49 грн. відсотків за користування безпідставно отриманими грошовими коштами не підлягає до задоволення.
На обґрунтування цієї вимоги позивач посилається на ст.536 ЦК України, визначаючи розмір процентів за користування чужими грошовими на рівні облікової ставки НБУ.
Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частиною 2 статті 1214 Цивільного кодексу України визначено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами (ч.1 ст.536 ЦК України).
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч.2 ст.536 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Спірні правовідносини між сторонами у цій справі виникли на підставі договорів про надання послуг від 20.10.2004.
Договорами про надання послуг від 20.10.2004 не було узгоджено розмір процентів за користування чужими грошовими коштами.
Враховуючи те, що в договорах про надання послуг не було обумовлено нарахування і сплату процентів за користування чужими грошовими коштами згідно із ст.536 ЦК України, правовідносини сторін не є правовідносинами позики в розумінні ч.1 ст.1048 ЦК України, а тому підстави для застосування вказаного у наведеній статті розміру відсотків відсутні.
Верховний Суд України в постанові від 27.12.2010 у справі № 9/67-38 (№3-65гс10), розглядаючи позовні вимоги про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами за несвоєчасне повернення суми попередньої оплати, дійшов висновку, що застосування аналогії закону за ст. 1048 ЦК України до правовідносин постачання не ґрунтується на вимогах законодавства, оскільки договори постачання і позики є різними за своєю правовою природою та регулюють різні види правовідносин.
Договори про надання послуг і договори позики також є різними за своєю правовою природою та регулюють різні види правовідносин, а тому застосування аналогії закону - ст. 1048 ЦК України до правовідносин з надання послуг також не ґрунтується на приписах законодавства.
У зв'язку із несвоєчасним виконанням грошового зобов'язання позивач нараховує і просить стягнути з відповідача 1676,45 грн. пені з 01.07.2017 по 16.09.2019.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Однак, договорами про надання послуг від 20.10.2004 не було передбачено відповідальності відповідача у формі пені за несвоєчасне повернення безпідставно отриманих коштів, ці договори в подальшому були розірвані.
Відтак, правові підстави для стягнення 1676,45 грн. пені, нарахованої від суми 9030 грн., відсутні.
Позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить також стягнути з відповідача 2273,75 грн. збитків, завданих інфляцією, за період липень 2017 - серпень 2019.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Листом від 15.08.2019 підприємець Вишневський О.С. вимагав, щоб ПФ «Скорпіон-сервіс» перерахувала 14951,57 грн. у зв'язку з безпідставним користуванням коштами.
Факт отримання цього листа відповідачем 28.08.2019 підтверджується відстеженням на сайті ПАТ «Укрпошта».
Позивач не довів прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем в розмірі 9030 грн. за період липень 2017 - серпень 2019, оскільки вимога про повернення безпідставно отриманих коштів була отримана відповідачем лише 28.08.2019, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2273,75 грн. збитків завданих інфляцією, до задоволення не підлягає.
У зв'язку із частковим задоволенням позову судові витрати по справі на підставі ст.124 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 525,530, 547, 598, 625, 627, 628, 651, 653,907,1212, 1048 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємства Приватної фірми «Скорпіон - сервіс» (43001, м. Луцьк., вул. Шевченка, 35, код ЄДРПОУ 30584474) на користь фізичної особи - підприємця Вишневського Олега Степановича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 9030 грн. безпідставно отриманих коштів; 1066 грн. 26 коп. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господ гірського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено:28.11.2019.
Суддя І. О. Якушева