вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" листопада 2019 р. Справа№ 911/1158/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Суліма В.В.
Майданевича А.Г.
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "КИЇВОБЛГАЗ"
на рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2019
у справі № 911/1158/19 (суддя Сокуренко Л.В.)
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "КИЇВОБЛГАЗ"
до Фізичної особи-підприємця Данилейка Миколи Віталійовича
про стягнення 68 677,92 грн,
розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ст.269, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Короткий зміст заявлених вимог
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "КИЇВОБЛГАЗ" звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Данилейко Миколи Віталійовича про стягнення 68 677,92 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в наслідок роботи комерційного ВОГ в позаштатному режимі, витрата (споживання) природного газу не обліковується або обліковується некоректно, що призвело до порушення норм кодексу ГРС при роботі лічильника відповідача. Враховуючи вищенаведені обставини, позивачем здійснено донарахування не облікованого об'єму та обсягу природного газу, спожитого відповідачем та, в свою чергу, подано зазначену позовну заяву про стягнення 68 677,92 грн з останнього.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Київської області від 29.07.2019 в задоволенні позову відмовлено повністю.
При цьому суд першої інстанції, відмовляючи в позові, зазначив, що що Акціонерним товариством «Оператор газорозподільних систем «Київоблгаз» не вірно застосовано норми Кодексу ГРС при здійсненні розрахунку оперативно-господарської санкції, що унеможливлює перевірити обгрунтованість заявленої суми позову позивачем, а тому суд прийшов до висновку про недоведеність позовної вимоги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «Київоблгаз» про стягнення з Фізичної особи-підприємця Данилейко Миколи Віталійовича 68 677,92 грн. - вартості не облікованого (донарахованого) об'єму природного газу у зв'язку з чим, відмовив у її задоволенні.
3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду
Не погодившись з вказаним рішенням Господарського суду Київської області, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільних систем "КИЇВОБЛГАЗ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2019 у справі №911/1158/19 та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "КИЇВОБЛГАЗ" у повному обсязі, стягнути заборгованість по оплаті вартості не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу у розмірі 68 677,98 грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2019 справу № 911/1158/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "КИЇВОБЛГАЗ" на рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2019 у справі № 911/1158/19 було залишено без руху на підставі ст. 260 ГПК України, у зв'язку з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу та запропоновано скаржнику надіслати відповідачу копії доданих до апеляційної скарги документів, про що надати суду докази.
30.09.2019 на адресу Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано докази надсилання відповідачу копії доданих до апеляційної скарги документів.
Одночасно, при зверненні з апеляційною скаргою, апелянтом було порушено клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги у даній справі, оскільки копію повного тексту рішення скаржник отримав поштовим зв'язком лише 07.08.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 було відновлено Акціонерному товариству "Оператор газорозподільних систем "КИЇВОБЛГАЗ" пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2019; відкрито апеляційне провадження; призначено до розгляду апеляційну скаргу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників. Запропоновано надати відзив на апеляційну скаргу.
До Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (з доказами направлення позивачу), в якій просив рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2019 у справі № 911/1158/19 залишити - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Так, з наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення видно, що ухвалу суду від 02.10.2019 про відкриття апеляційного провадження у даній справі відповідач отримав 05.10.2019. При цьому, в ухвалі від 02.10.2019 судом було встановлено строк, зокрема, для подачі відзиву на апеляційну скаргу - протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали відповідно. Таким чином, останнім днем для подачі відзиву на апеляційну скаргу є 15.10.2019. Проте, відповідачем було подано відзив лише 17.10.2019 (згідно відомостей на поштовому конверті, в якому надійшов відзив), тобто з пропуском строку для його подання. При цьому, клопотання про поновлення строку для подачі відзиву відповідачем подано не було та не міститься в тексті поданого відзиву.
Відтак, дослідивши поданий відповідачем відзив, суд апеляційної інстанції залишає без його розгляду в порядку ст. 118, 207, 263 ГПК України, оскільки останній поданий з пропуском строку встановленого судом та без клопотання про поновлення строку для його подачі.
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів
Апеляційна скарга вмотивована тим, що, на думку апелянта, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному та нелажному з'ясуванні судом обставин, що мають істотне значення для прави.
Так, за доводами апелянта суд першої інстанції залишив поза увагою, що представниками позивача 19.03.2019 складено акт демонтажу лічильника газу для проведення експертизи, в якому зазначена вся інформація, що має бути зазначена в протоколі щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку, та який підписано без зауважень та заперечень представником відповідача. Судом, на думку скаржника, не було враховано, що саме власник (відповідач) є відповідальним за збереження та безпечну експлуатацію газового обладнання, а у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ - саме власник зобов'язаний терміново проінформувати про це АТ «Київоблгаз».
При цьому апелянт також зазначає про порушення судом першої інстанції положень ч. 4 ст. 238 ГПК України, оскільки суд не здійснив мотивовану оцінку кожного аргументу.
А тому позивач просив задовольнити апеляційну скаргу у даній справі, скасувати рішення місцевого господарського суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
5. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції
01.01.2016 між Фізичною особою-підприємцем Данилейко Миколою Віталійовичем (споживач), як непобутовим споживачем, та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (оператор ГРМ) був укладений договір розподілу природного газу № 09426U1P7RCP016 шляхом подання заяви-приєднання до умов Типового договору розподілу природного газу.
Відповідно до умов Типового договору (п. 2.1.) за цим договором оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та оплатити її вартість у розмірі, строки та в порядку, визначених цим договором.
При вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем (п. 2.3. Типового договору).
Згідно п. 5.2. Типового договору, визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором.
Відповідно до ч. 4 п. 7.2. вказаного типового договору, позивач має право перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на об'єкті споживача у порядку, визначеному Кодексом газорозподільних систем.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг у сфері постачання газу.
З матеріалів справи вбачається, що у ФОП Данилейко Миколи Віталійовича встановлене наступне газове обладнання: опалювальний котел МІРА-22 (1 одиниця) та плита газова ПГ - 4 (1 одиниця), а облік обсягів споживання природного газу здійснювався на підставі даних засобу вимірювальної техніки - лічильнику газу GMS-ARSENAL, заводський № 39077.
19.03.2018 під час проведення працівниками позивача перевірки стану обліку природного газу на об'єкті ФОП Данилейко Миколи Віталійовича було виявлено порушення Кодексу ГРС, яке кваліфікується як позаштатний режим роботи комерційного ВОГ (не з вини споживача) (підпункт 3.1 п. 3 глави 2 розділ XI Кодексу ГРС).
Даний факт був зафіксований в акті № Б-623 перевірки стану обліку природного газу від 19.03.2018 та в акті про порушення № 1035 від 19.03.2018, які були підписані як представниками ПАТ «Київоблгаз», так і представником ФОП Данилейко Миколи Віталійовича без жодних зауважень та заперечень.
Судом першої інстанції правомірно зазначено, що 19.03.2018 співробітниками позивача було складено акт про усунення порушення, відповідно до змісту якого вбачається, що позивачем було розпломбовано та проведено демонтаж газового лічильника для направлення його на експертизу, з приводу чого складено Акт демонтажу лічильника газу для проведення експертизи від 19.03.2019.
При цьому, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" не було складено протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку, в якому зазначається найменування та адреса спеціально уповноваженого органу, де буде проводитись позачергова повірка ЗВТ та сторону, яка відповідає за доставку ЗВТ до спеціально уповноваженого органу, чим порушено вимоги пункту 4 глави 11 розділу X Кодексу в частині складання.
Як видно з матеріалів справи, 27.03.2019 було проведено експертизу лічильника газу, що відображено у Акті № 827е від 27.03.2018. Згідно висновку комісії: втручання не виявлено.
Водночас, за результатами повірки засіб вимірювальної техніки, що належить відповідачу, був визнаний непридатним, що підтверджується довідкою про непридатність №Д50М827е18 від 29.03.2018.
26.04.2018 відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу, за результатами якого було прийнято рішення про задоволення акту про порушення № 1035 від 19.03.2018. Одночасно, присутній на засіданні комісії представник відповідача на протоколі засідання з розгляду актів про порушення вимог Кодексу від 26.04.2018 зазначив, що не згодний із зазначеним висновком.
26.04.2018 Акціонерним товариством «Оператор газорозподільних систем «Київоблгаз» було складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості за номінальною потужністю газового обладнання за період з 01.03.2018 по 01.04.2018 в розмірі 38 362,03 грн на підставі підпункту 1 п. 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС, яким встановлено, що при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ(з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного повіреного ЗВТ.
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільних систем «Київоблгаз» супровідним листом вих. № KV22.4-СЯ-5356-0418 від 27.04.2018 направив ФОП Данилейку Миколі Віталійовичу рахунок на оплату вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу від 26.04.2018 в розмірі 38 362,03 грн. Проте, зазначена вартість природного газу так і не була сплачена відповідачем на рахунок газопостачальної організації.
Поряд з цим, позивач в листі вих. № KV22.4-СЯ-8096-0618 від 22.06.2018 повідомив відповідача про відкликання раніше направлених документів, а саме: протоколу засідання комісії, акту-розрахунку, опису розрахунку, технічного розрахунку та рахуноку на оплату від 26.04.2018 у зв'язку із необхідністю розгляду додаткових обставин. Також, в зазначеному листі позивач повідомив відповідача про проведення нового засідання комісії по розгляду акту про порушення, яке відбудеться 05.07.2018 о 10:30.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2018 відбулося повторне засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу, за результатами якого було прийнято рішення про задоволення акту про порушення № 1035 від 19.03.2018. Одночасно, присутній на засіданні комісії представник відповідача підписувати протокол засідання з розгляду актів про порушення вимог Кодексу від 05.07.2018 відмовився.
05.07.2018 Акціонерним товариством «Оператор газорозподільних систем «Київоблгаз» було складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості за номінальною потужністю газового обладнання за період з 01.03.2018 по 26.04.2018 в розмірі 68 677,92 грн на підставі підпункту 1 п. 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС, яким встановлено, що при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного повіреного ЗВТ.
Так, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільних систем «Київоблгаз» супровідним листом вих. № KV22.4-СЯ-9457-0718 від 23.07.2018 направив ФОП Данилейку Миколі Віталійовичу рахунок на оплату вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу від 23.07.2018 в розмірі 68 677,92 грн. Проте, зазначена вартість природного газу так і не була сплачена відповідачем на рахунок газопостачальної організації.
6. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ст. ст. 509, 526 ЦК України, ст. ст. 173, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що правовідносини, що виникають між оператором газорозподільних систем та суб'єктами ринку природного газу регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494. Положення вказаних актів цитуються судом у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу", розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Відповідно до положень пункту 1 глави 6 розділу X Кодексу, власник комерційного ВОГ або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 розділу X Кодексу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).
Згідно з положеннями пункту 1 глави 9 розділу X Кодексу, суміжні суб'єкти ринку природного газу, зокрема оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об'єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо, у тому числі, відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб.
Щодо доводів апелянта про неправомірний висновок суду першої інстанції відносно порушення вимог пункту 4 глави 11 розділу X Кодексу в частині складання протоколу щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до пп. 2 п. 4 глави 11 розділу 10 Кодексу після зняття ЗВТ та/або пломби, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу, чи гвинта, на якому закріплено пломбувальний матеріал (далі - пломба), у присутності сторін пломба або ЗВТ пакується в пакет з поліетилену чи з іншого цупкого матеріалу (або в транспортну тару, що передбачена заводом-виробником та зазначена в паспорті на ЗВТ), який опломбовується пломбою Оператора ГРМ з унікальним номером та, за бажанням, пломбою споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу). При цьому представник Оператора ГРМ складає протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу (по одному екземпляру для кожної сторони), в якому чітко зазначає:
1) поштову адресу місця проведення експертизи;
2) дату та орієнтовний час проведення експертизи (у випадку проведення експертизи ЗВТ та/або пломби суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу», Оператор ГРМ зазначає кінцевий строк, до якого має бути передано ЗВТ та/або пломбу до такого суб'єкта);
3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо проведення експертизи);
4) сторону, відповідальну за доставку ЗВТ та/або пломби на експертизу;
5) дату останньої повірки ЗВТ.
З матеріалів справи вбачається, що 19.03.2018 співробітниками позивача було складено акт про усунення порушення, відповідно до змісту якого вбачається, що позивачем було розпломбовано та проведено демонтаж газового лічильника для направлення його на експертизу, з приводу чого складено Акт демонтажу лічильника газу для проведення експертизи від 19.03.2019.
Однак, матеріали справи не містять протоколу щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку, чим порушено вимоги пункту 4 глави 11 розділу X Кодексу в частині складання.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що Акт демонтажу лічильника газу для проведення експертизи від 19.03.2019 (на який апелянт посилається як на документ, що містить всі дані, які мали бути внесені до протоколу) не містить інформації про контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо проведення експертизи) та дату останньої повірки ЗВТ. А тому доводи скаржника в цій частині не приймаються судом апеляційної інстанції як такі, що спростовуються матеріалами справи.
Щодо доводів апелянта, що саме власник (відповідач) є відповідальним за збереження та безпечну експлуатацію газового обладнання, а у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ саме власник зобов'язаний терміново проінформувати про це АТ «Київоблгаз», а відтак, відповідач має відшкодувати завдані позивачу збитки, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Положеннями пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС визначається перелік порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як "не з вини споживача"), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об'єму природного газу.
Відповідно до зазначеного пункту, до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об'єму природного газу, належать:), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об'єму природного газу, належать, зокрема пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.
При цьому підставою для стягнення необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості за номінальною потужністю газового обладнання за період з 01.03.2018 по 26.04.2018 в розмірі 68 677,92 грн є акт-розрахунок необлікованого об'єму природного газу від 05.07.2018.
Судом першої інстанції правомірно зазначено, що як вбачається із з акту-розрахунку не облікованого об'єму природного газу від 05.07.2018, розрахунок вартості не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу на суму 68 677,92 грн позивачем було здійснено на підставі підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС. Відповідно до якого при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
Водночас, право оператора ГРМ на здійснення перерахунку розподіленого (спожитого) об'єму природного газу при порушеннях, визначених вищенаведеною нормою, не стосується механізму здійснення нарахування не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу, який передбачений підпунктом 1 п. 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС та був застосований позивачем в даному випадку.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно зазначив, що посилання позивача на підпункт 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС при здійсненні розрахунку є безпідставним. При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач ні в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції не спростував інформацію, що здійснення перерахунку відбулося саме на підставі вказаного пункту.
А тому акт-розрахунок не облікованого об'єму природного газу від 05.07.2018 містить помилки та був складений некоректно, що виключає можливість на його підставі стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу. Апелянт даний висновок суду першої інстанції в розумінні ст. ст. 74-80, 269 ГПК України не спростував; інші акти-розрахунки не надав.
Натомість в апеляційній скарзі зазначив, про обов'язок власника (як відповідальної особи за збереження та безпечну експлуатацію газового обладнання) у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ - терміново проінформувати про це АТ «Київоблгаз».
В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно Акту 827е експертизи лічильника газу від 27.03.2018 комісією було встановлено цілісність заводської пломби та повірчого тавра лічильника; встановлено, що лічильник функціонує, механічні пошкодження відсутні, лічильник є герметичним. Таким чином, без спеціальних знань відповідач був позбавлений можливості перевірити справність роботи лічильника. Як і виявити або навіть допустити можливість позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ. А тому доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.
Щодо доводів скаржника про порушення судом першої інстанції положень ч. 4 ст. 238 ГПК України, оскільки суд не здійснив мотивовану оцінку кожного аргументу. Суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що позивачем було допущено ряд порушень при здійсненні розрахунку оперативно-господарської санкції, наявність яких унеможливлює здіснення перевірки заявленої суми, а тому позовні вимоги у даній справі не підлягають задоволенню.
Отже, керуючись ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
8. Судові витрати
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати та за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "КИЇВОБЛГАЗ" на рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2019 у справі № 911/1158/19 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2019 у справі № 911/1158/19 - залишити без змін.
3. Судові витрати, у зв'язку з переглядом рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільних систем "КИЇВОБЛГАЗ".
4. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2019 у справі № 911/1158/19, зупиненого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019.
5. Матеріали справи № 911/1158/19 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді В.В. Сулім
А.Г. Майданевич