ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про зупинення провадження у справі
25 листопада 2019 року м. ОдесаСправа № 916/2616/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Принцевської Н.М., Разюк Г.П.
розглянувши апеляційну скаргу Виконувача обов'язків керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2019 про повернення позовної заяви
у справі №916/2616/19
за позовом: Керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Цебриківської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРІНОВКА ВМ»
про: зобов'язання повернути земельні ділянки
У вересні 2019 Керівник Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Цебриківської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРІНОВКА ВМ» про зобов'язання повернути земельні ділянки.
Позов мотивовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ІРІНОВКА ВМ» здійснює використання спірних земельних ділянок без правовстановлюючих документів, що суперечить вимогам чинного законодавства та є підставою для їх повернення органу місцевого самоврядування згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Крім того, керівник Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області зазначав, що невиконання відповідачем приписів законодавства щодо обов'язку укладання договору оренди земельної ділянки спричиняє місцевому бюджету збитки у вигляді недоотримання орендної плати за користування земельними ділянками.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.09.2019 у справі №916/2616/19 позовну заяву Керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Цебриківської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРІНОВКА ВМ» про зобов'язання повернути земельні ділянки (вх.№2671/19 від 03.09.2019) та додані до неї документи - повернуто.
Означене судове рішення мотивоване тим, що у наданій до суду позовній заяві прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також, не обґрунтовано підстави звернення до суду з позовом від імені суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням належних доказів, які би підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
20.09.2019 безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області за підписом Виконувача обов'язків керівника місцевої прокуратури В. Цівільова, в якій апелянт просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2019 у справі №916/2616/19 скасувати та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначає, що після повідомлення Роздільнянською місцевою прокуратурою Цебриківської селищної ради Великомихайлівського району про факти порушення законодавства, останньою не вжито жодних заходів, спрямованих на усунення порушень, а земельні ділянки не повернуто. Таким чином, усвідомлена пасивна поведінка Цебриківської селищної ради Великомихайлівського району є підставою для звернення Розділянською місцевою прокуратурою в інтересах держави в особі Цебриківської селищної ради Великомихайлівського району із даним позовом до суду.
Крім того, скаржник зазначає, що невжиття заходів реагування органами, що виконують відповідні функції у спірних правовідносинах щодо усунення обставин, якими спричинено порушення інтересів держави, є обставинами, що виправдовують втручання прокурора у справу.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 за апеляційною скаргою Виконувача обов'язків керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2019 про повернення позовної заяви у справі №916/2616/19 відкрито апеляційне провадження; у задоволенні клопотання Виконувача обов'язків керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи відмовлено; постановлено розгляд апеляційної скарги Виконувача обов'язків керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2019 про повернення позовної заяви у справі №916/2616/19 здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено іншим учасникам справи згідно з нормами ст. 263 Господарського процесуального кодексу України строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами його направлення учасникам справи) до 08.11.2019.
06.11.2019 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРІНОВКА ВМ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого відповідач просить залишити ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2019 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заперечуючи стосовно доводів апеляційної скарги, відповідач зазначає, що прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави, а також, не обґрунтовано підстави звернення до суду з позовом від імені органу місцевого саморядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням належних доказів, які б підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
15.11.2019 до суду апеляційної інстанції надійшли письмові пояснення Керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області, відповідно до яких, скаржник не погоджується з прийнятим судовим рішенням місцевого господарського суду, з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019, в порядку підготовки справи до розгляду, Виконувача обов'язків керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області зобов'язано у строк до 25.11.2019 надати суду оригінал позовної заяви Керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Цебриківської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області (вх.ГСОО №2671/19 від 03.09.2019) по справі №916/2616/19 та доданих до неї документів.
20.11.2019 на виконання вимог ухвали від 18.11.2019 Роздільнянською місцевою прокуратурою Одеської області листом № 16.53-52-5367вих-19 надано оригінал позовної заяви Керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Цебриківської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРІНОВКА ВМ» про зобов'язання повернути земельні ділянки (вх.ГСОО № 2671/19 від 03.09.2019) по справі №916/2616/19 та доданих до неї документів.
Під час розгляду матеріалів апеляційної скарги судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2019 на розгляд Великої Палати передано справу №912/2385/18 за позовом заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранссервіс-груп», Відділу освіти, молоді та спорту Устинівської районної державної адміністрації про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів, щодо застосування, зокрема, положень ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Передаючи справу №912/2385/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, серед іншого, із посиланням на судову практику Верховного Суду, яка не є однаковою, зазначив, що слід вирішити питання, чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: 1) додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; 2) обґрунтування та доведення суду причини, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.
При цьому враховано, що закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво в суді законних інтересів держави («якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень»), не можна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовча практика.
Наведене свідчить про те, що механізм реалізації права прокурора подавати позови до суду в інтересах держави є недосконалим та неоднозначним, що, на думку колегії суддів, може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, який вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.
Колегія суддів також зазначає, що передаючи справу №912/2385/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду послався на судову практику, де судом касаційної інстанції зроблено висновок, що неможливість сплати судового збору та недостатнє фінансування органу державної влади не свідчить про наявність виключного випадку, за якого прокурор може представляти інтереси держави.
Погодившись із висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 07.11.2019 прийняла до розгляду справу №912/2385/18 та призначила її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників на 24.03.2020 об 11:00 год.
За змістом п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб'єктного складу учасників господарських відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, підстав позову, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
У даному випадку, справа №916/2616/19 та справа №912/2385/18 мають подібні правовідносини, які обумовлені застосуванням положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Питання застосування наведених положень Закону України «Про прокуратуру» становлять виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду.
При цьому колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.
Статтею 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
За приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється, зокрема, у випадку передбаченому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, зважаючи на предмет і підстави позову, фактичні обставини, які формують зміст спірних правовідносин та їх нормативно-правове регулювання, колегія суддів вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконувача обов'язків керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2019 про повернення позовної заяви у справі №916/2616/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи №912/2385/18 (виготовлення та офіційного оприлюднення повного тексту постанови).
Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235, 270, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконувача обов'язків керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2019 про повернення позовної заяви у справі №916/2616/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи №912/2385/18 (виготовлення та офіційного оприлюднення повного тексту постанови).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
судді Н.М. Принцевська
Г.П. Разюк