Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення заяви про забезпечення позову без розгляду
27 листопада 2019 р. Справа №200/13641/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позовної заяви,-
встановив:
26 листопада 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення примусового стягнення, що здійснюється Торецьким міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на підставі виконавчого документа - вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №Ф-12280-17-У від 15 лютого 2019 року, прийнятої Костантинівсько-Дружківським управлінням Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.
Заявник зазначає, що з вимогою не погоджується, в зв'язку з чим просить зупинити стягнення на підставі виконавчого документа.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави забезпечення позову, а також види забезпечення позову в адміністративному процесі.
Можливі ситуації, коли зволікання з вирішенням адміністративної справи може завдати непоправної шкоди позивачеві. У зв'язку з цим у адміністративному процесуальному законодавстві існує інститут забезпечення позову, що дає можливість суду до прийняття рішення у справі вжити заходів щодо забезпечення позовних вимог, зокрема, якщо внаслідок невжиття цих заходів захист прав особи стане утрудненим або неможливим.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Зміст і форма заяви про забезпечення позову визначені статтею 152 КАС України.
Так, відповідно до частини 1 вказаної статті заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
При цьому, якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти (частина 2 статті 152 КАС України).
Вивчивши матеріали заяви, суд констатує, що заявником не виконано вищезазначених вимог до заяви про забезпечення позову, а саме: не визначено сторін у справі, зокрема, відповідача, його повне найменування та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України. Крім того, заявником не зазначено чи відомі йому номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. Тобто заявником не дотримано вимог до форми заяви про забезпечення позову.
В свою чергу, суд зазначає, що в порушення пункту 3 частини 1 статті 152 КАС України заявником не виконано вимоги до змісту заяви про забезпечення позову, адже не визначено предмет позову та не обґрунтовано необхідність забезпечення позову.
Відповідно до ч. 7 ст. 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
З огляду на вищезазначене, суд вважає що заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 150, 151, 152, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя І.С. Молочна