15 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 910/101/19
Верховний Суд у складі колеги суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н. 0., ДроботовоїТ.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства"Сбербанк"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 (судді: Смірнова Л. Г., Сулім В. В., Дідиченко М. А.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2019 (суддя Паламар П. І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маргаз"
до Акціонерного товариства "Сбербанк"
про стягнення боргу за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у сумі 725 909,72 грн,
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маргаз" (далі ? ТОВ "Маргаз") звернулося до господарського суду з позовом до Акціонерного товариства "Сбербанк" (далі ? AT "Сбербанк") про стягнення боргу за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у сумі 725 909,72 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що після закінчення 18.12.2017 строку дії договору вкладу, ТОВ "Маргаз" повернуто частину вкладу у розмірі 29 759 000,00 грн, а частину вкладу у розмірі 5 241 000,00 грн залишено на депозитному рахунку на умовах цього договору. Залишок вкладу ТОВ "Маргаз" було повернуто 05.10.2018.
Посилаючись на те, що проценти за користування протягом періоду з 18.12.2017 по 04.10.2018 коштами вкладу у розмірі 5 241 000,00 грн AT "Сбербанк" не сплатило, ТОВ "Маргаз" на підставі статті 1058,1060 Цивільного кодексу України просить стягнути з банку на свою користь 699 350,42 грн процентів за вкладом, 21 846,30 грн інфляційних втрат та 4 713,00 грн три проценти річних, а також понесені ним по справі судові витрати.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з AT "Сбербанк" на користь ТОВ "Маргаз" 313 383,42 грн ? проценти, 12 374,85 грн ? збитки внаслідок інфляції за час прострочення, 0,71 грн ? проценти річних з простроченої суми, 4 886,37 грн ? витрат з оплати судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
2.2. Оскаржувані судові рішення обґрунтовано тим, що протягом періоду з 18.12.2017 по 04.10.2018 на грошові кошти, які були на рахунку № НОМЕР_1 був накладений арешт, разом з тим це не свідчить про те, що банк втратив можливість користуватися цими грошовими коштами, які з його установи не вибували.
Суди зазначили, що за своєю правовою природою арешт на грошові кошти на рахунку у банку стосується обмеження права особи-вкладника на розпорядження цими коштами та не обмежує права указаної особи володіти та користуватися цими коштами.
Зважаючи на це суди дійшли висновку, що відповідно до частини другої статті 1066 Цивільного кодексу України AT "Сбербанк" не був позбавлений можливості використовувати грошові кошти на рахунку позивача, за що повинен сплатити останньому проценти, визначені законодавством.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. AT "Сбербанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить повністю скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2019 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
3.2. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, що характерною ознакою нарахування та сплати процентів на користь особи, яка претендує на них, є ознака вільного користування коштами банком.
Проте кошти на рахунку ТОВ "Маргаз" відповідно до рішення суду були арештовані, а тому вони не могли бути використані банком, тобто у вільному обігу не знаходились, що унеможливлює застосування статті 536 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин.
3.3. Крім того скаржник зазначає, що на момент дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена у документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів (пункт 9.6 Інструкції про безготівкові розрахунки в України в національній валюті від 21.01.2004 №22)
3.4. Заявник вважає, що згідно "Умов банківського обслуговування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в AT "Сбербанк", зокрема відповідно до пункту 6.11 Підрозділу 6. "Відповідальність Сторін", банк звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за відповідним договором у тому випадку, якщо у відповідності з законодавством буде проведено примусове списання (стягнення) коштів з рахунку або накладений арешт на кошти, що розміщені на рахунку, в порядку передбаченому законодавством (редакція цих пунктів залишалась незмінною станом як на 18.12.2017, так і на 05.10.2018).
3.5. ТОВ "Маргаз" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін, наголошуючи на правомірності висновків господарських судів і безпідставності доводів, викладених у касаційній скарзі.
3.6. До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 17.10.2019 від AT "Сбербанк" надійшла відповідь на відзив.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 09.10.2015 між ТОВ "Маргаз" і AT "Сбербанк" (правонаступник Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк сбербанку Росії") укладено договір №3000934/24/164 про проведення вкладних операцій у межах договору щодо банківського обслуговування від 09.10.2015, згідно з умовами якого відповідач відкриває позивачу депозитний рахунок, а позивач розміщує на цьому рахунку кошти на визначений строк на умовах і в порядку передбаченому цим договором та положеннями Умов банківського обслуговування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в AT "Сбербанк Росії', затверджених наказом Голови правління банку від 04.04.2013 №316 (далі ? умови банківського обслуговування).
4.3. На підставі договору банківського обслуговування 15.06.2017 між ТОВ "Маргаз" і AT "Сбербанк" укладено договір №3000934/24/164-375 про розміщення вкладу до договору про проведення вкладних операцій від 09.10.2015 №3000934/24/164, згідно з яким ТОВ "Маргаз" доручив AT "Сбербанк" списати з його поточного рахунку № НОМЕР_2 кошти (вклад) у сумі 35 000 000,00 грн та зарахувати на депозитний рахунок № НОМЕР_1 .
4.4. Строк розміщення вкладу відповідно до умов пунктів 2, 3 договору встановлено з 15.06.2017 до 15.08.2017.
4.5. За змістом пунктів 4, 5 договору процентна ставка за користування вкладом встановлена в розмірі 16,75 % річних. Нараховані проценти за користування вкладом в рамках договору перераховуються клієнту в кінці строку розміщення вкладу на його поточний рахунок у банку № НОМЕР_2 .
4.6. У подальшому договорами від 15.08.2017 №3000934/24/164-375-1, 3000934/24/164-383, від 13.10.2017 №3000934/24/164-384 про внесення змін до договору від 15.06.2017 №3000934/24/164-375 (далі ? договір від 13.10.2017 про внесення змін) сторони вносили зміни у частині процентної ставки за користування вкладом та строку повернення вкладу. Встановлено кінцевий термін повернення вкладу 18.12.2017.
4.7. Судами установлено і підтверджується матеріалами справи, що під час дії депозитного договору відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва від 22.06.2017 №757/35547/17-к накладено арешт на грошові кошти ТОВ "Маргаз", які знаходились на рахунку № НОМЕР_1 в AT "Сбербанк".
4.8. 02.08.2017 Апеляційним судом міста Києва скасовано ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 22.06.2017 №757/35547/17-к та накладено арешт на майно позивача на загальну суму 5 241 000,00 грн, у тому числі на кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 ТОВ "Маргаз" в AT "Сбербанк".
4.9. Суди також установили, що після закінчення строку дії депозитного договору, банк повернув 18.12.2017 ТОВ "Маргаз" частину вкладу у сумі 29 759 000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками, а інша частина вкладу у сумі 5 241 000,00 грн залишилася на вкладному (депозитному) рахунку № НОМЕР_2 у зв'язку з накладенням арешту на кошти позивача відповідно до ухвали слідчого судді.
4.10. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.06.2018 (з урахуванням ухвали Печерського районного суду міста Києва від 25.09.2018 про виправлення описки) скасовано арешт грошових коштів ТОВ "Маргаз".
4.11. 05.10.2018 AT "Сбербанк" повернув залишок вкладу ТОВ "Маргаз" у сумі 5 241 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою з рахунку.
4.12. Предметом позову у цій справі є вимога позивача про стягнення боргу за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, а саме процентів за вкладом, інфляційних втрат та три проценти річних після закінчення строку дії депозитного договору.
4.13. Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
4.14. Згідно з частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
4.15. Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
4.16. За змістом частини першої статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
4.17. Відповідно до частини першої статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
4.18. Умовами статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що вклад (депозит) ? це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору. Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
4.19. Місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги виходив із того, що позивач не вимагав повернення залишку вкладу, а тому договір банківського вкладу між сторонами був продовжений на умовах укладеного договору відповідно до частини четвертої статті 1060 Цивільного кодексу України.
4.20. Пунктом 6 договору від 13.10.2017 про внесення змін визначено, що повернення вкладу здійснюється банком шляхом перерахування коштів на поточний рахунок клієнта в банку № НОМЕР_2 . Сторони також погодили пунктом 3 цього договору, що дата повернення вкладу - 18.12.2017.
При цьому вказаним договором не передбачено умови його пролонгації.
4.21. Відповідно до частини третьої статті 1066 Цивільного кодексу України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
4.22. Судами установлено, що після закінчення строку дії договору вкладу банком було виконано свої зобов'язання відповідно до частини третьої статті 1060 Цивільного кодексу України та повернуто ТОВ "Маргаз" кошти у сумі 29 759 000,00 грн, що не заперечується позивачем.
4.23. Разом з тим, банком не було повернуто ТОВ "Маргаз" грошові кошти у сумі 5 241 000,00 грн у зв'язку з тим, що ухвалою слідчого судді було накладено арешт на кошти, які знаходиться на рахунку позивача.
4.24. Після надходження до банку ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.06.2018 про скасування арешту грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках позивача (з урахуванням ухвали Печерського районного суду міста Києва від 25.09.2018 про виправлення описки), AT "Сбербанк" одразу повернуло вказану суму вкладу, що підтверджується випискою з банківського рахунка позивача від 05.10.2018.
4.25. Отже, не повернення грошових коштів протягом спірного періоду не залежало від волевиявлення банку, не базувалось на договірних відносинах між сторонами, а було обумовлено необхідністю виконання банком судових рішень, прийнятих в рамках кримінального провадження №42014000000000375.
4.26. Вирішуючи спір по суті, суди дійшли висновку, що хоча протягом спірного періоду з 18.12.2017 по 04.10.2018 на кошти, які залишилися на рахунку № НОМЕР_1 був накладений арешт, однак це не свідчить про те, що банк втратив можливість користуватися цими грошовими коштами, які з його установи не вибували.
4.27. Зважаючи на вищевикладене, на підставі частини другої статті 1066 Цивільного кодексу України, якою визначено, що банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами, суди дійшли висновку про стягнення 313 383,42 грн боргу по процентах, 12 374,85 грн інфляційних втрат та 0,71 грн три проценти річних.
4.28. Такі висновки судів колегія суддів вважає передчасними та такими, що не базуються на нормах матеріального права і не відповідають установленим обставинам справи.
4.29. Аналіз правових норм та умов договору дає підстави для висновку, що відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання банку у розмірі та на умовах, визначених договором банківського вкладу (депозиту), припинилися у строк, установлений цим договором, а саме 18.12.2017, що підтверджується перерахуванням на рахунок позивача коштів у сумі 29 759 000,00 грн, за виключенням грошових коштів, на які накладено арешт ухвалою слідчого судді у сумі 5 241 000,00 грн.
4.30. Згідно з частиною першою статті 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.
4.31. Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.
Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, кореспондентському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.
4.32. Публічні інтереси у приватно-правових відносинах реалізуються через систему обмежень і державного втручання у цивільно-правові відносини. Застосування обмежувальних заходів реалізується шляхом закріплення у нормативно-правових актах обмежень свобод, автономії волі, прав суб'єктів цивільних відносин, якщо така свобода, автономія, широка реалізація цивільних прав здатна перешкодити забезпеченню публічних інтересів.
Обмеження можуть виявлятися в обмеженні свободи договору й свободи вчинення інших правочинів, у забороні суб'єктам цивільного права здійснювати юридично значущі дії, використовувати об'єкти цивільних відносин у певний спосіб, у позбавленні певних благ майнового й особистого немайнового характеру.
Саме таку юридичну природу мають заходи з накладення арешту коштів, які знаходяться на рахунках у банку.
4.33. Арешт коштів ? це операція, що полягає в обмеженні прав власника щодо розпоряджання своїми грошовими коштами.
З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції арешт банківського рахунку - це тимчасове припинення будь-яких операцій на рахунку без згоди на це клієнта і без розірвання договору банківського рахунку. Операції на рахунках можуть бути тимчасово припинені рішеннями податкових, судових, правоохоронних органів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Арешт коштів як банківська операція становить собою зупинення видаткових операцій по рахунку, при цьому кошти, що надходять на рахунок, продовжують прийматися, арештовується не рахунок, а кошти на ньому.
4.34. Пунктом 9.1 глави 9 "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 (далі ? Інструкція) визначено, що виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця, судовим рішенням (у тому числі рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження.
4.35. Відповідно до пункту 9.6 Інструкції залежно від наявності/відсутності коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, банк здійснює такі дії: якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Документ про арешт коштів банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку.
4.36. Отже, під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.
Таким чином, арешт коштів на рахунку передбачає блокування видаткових операцій за рахунком клієнта, що у свою чергу виключає проведення банком будь-яких видаткових операцій за цим рахунком.
4.37. Преамбулою Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" визначено, що видаткова фінансова операція - це фінансова операція, яка призводить до зменшення активів на рахунку клієнта - власника активів.
Таким чином, виходячи із системного аналізу тлумачення цього терміну, блокування видаткових (фінансових) операцій за рахунком клієнта свідчить про заборону будь- яких видаткових операцій, що фактично виключає можливість банку використовувати ці кошти.
4.38. При цьому колегія суддів ураховує те, що співвідношення понять "арешт коштів на рахунках" та "зупинення видаткових операцій на рахунках" мають однакове значення з точки зору їх застосування як примусового заходу. Під час дії документа про арешт коштів банк зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі №520/9858/18.
4.39. З огляду на наведене, оскільки арешт коштів на рахунку відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупиняє всі видаткові операції по рахунку, суди помилково розмежували поняття арешту коштів на рахунку, зазначивши що обмеження прав на розпорядження коштами стосується лише особи-вкладника.
4.40. Такий висновок також підтверджується пунктом 9.9 глави 9 Інструкції відповідно до якого кошти, що арештовані на рахунку клієнта, забороняється використовувати до надходження платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для виконання якого накладався арешт, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.
4.41. Отже, AT "Сбербанк" не міг користуватися грошовими коштами позивача у розумінні статті 536 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами, оскільки кошти не знаходились у вільному користуванні банком.
4.42. Колегія суддів звертає увагу що пунктом 11 договору від 13.10.2017 про внесення змін визначено, що все інше, що не передбачено цим договором про внесення змін, визначено в основному договорі, Умовах банківського обслуговування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПАТ "Сбербанк" та Тарифах комісійної винагороди за банківськими операціями та послугами для юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Тарифи та Умови (з усіма змінами та доповненнями до них, що можуть відбутися протягом дії цього договору) є невід'ємними частинами цього договору та розміщуються на офіційному сайті банку та/або на інформаційних стендах, розташованих у доступних для клієнта місцях в операційному та/або касовому залах банку.
4.43. Разом з цим, сторони підписавши зазначений договір, погодились з Умовами банківського обслуговування юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців в AT "Сбербанк", а саме з пунктом 6.11 підрозділу 6 "Відповідальність сторін" про те, що банк звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за відповідним договором у тому випадку, якщо у відповідності з Законодавством буде проведено примусове списання (стягнення) коштів з Рахунку або накладений арешт на кошти, що розміщені на Рахунку, в порядку, передбаченому Законодавством.
4.44. Пунктом 6.13 підрозділу 6 вказаних умов визначено, що банк не несе відповідальність за порушення зобов'язань внаслідок настання випадків, що знаходяться поза його контролем та пов'язані зі збоями в роботі зовнішніх систем оплати, розрахунків, обробки і передачі даних та/або за виникнення інших конфліктних ситуацій поза сферою його контролю.
4.45. Отже, виконуючи свої обов'язки відповідно до норм законодавства AT "Сбербанк" виконало вимоги ухвали слідчого судді про здійснення арешту коштів ТОВ "Маргаз", які знаходяться на банківських рахунках, тобто банк діяв поза власною волею. Таким чином, після закінчення строку дії договору вкладу, не вчасне повернення коштів з депозитного рахунку позивача відбулось не з вини банка.
При цьому, залишення коштів на рахунку, на підставі ухвали слідчого судді про арешт грошових коштів позивача, після закінчення строку дії депозитного договору не свідчить про продовження цього договору, а також використання цих коштів банком і, в такий спосіб, не є підставою для нарахування процентів за вкладом, інфляційних втрат та три проценти річних.
4.46. Суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували, відповідно, неправильно застосували положення законодавства, яке регулює спірні правовідносини, до установлених ними ж обставин справи, а отже висновок господарських судів про наявність правових підстав для часткового задоволення позову є помилковим і суперечить наведеному.
4.47. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 308 цього Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
5.3. Згідно з частинами 1,3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
5.4. З огляду на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права до встановлених ними обставин справи, у зв'язку з чим надали неправильну юридичну оцінку обставинам у справі, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення і постанова у справі про задоволення позовних вимог про стягнення боргу за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
6. Розподіл судових витрат
6.1. У відповідності з положеннями частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 300, ЗОЇ, пунктом 3 частини першої статті 308, статтями 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк" задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2019 у справі №910/101/19 скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маргаз" (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Миколаївська, 16, ідентифікаційний код 34440221) на користь Акціонерного товариства "Сбербанк" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46, ідентифікаційний код 25959784) 4 886,37 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 7 329,56 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 21 777,30 грн судового збору за подання касаційної скарги.
4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. А. Зуєв
Судді Н. О. Багай
Т. Б. Дроботова