Справа№ 355/1111/19 Головуючий у 1 інстанції Литвиненко О.Л.
Провадження № 33/824/4382/2019 Головуючий у 2 інстанції Гайдай Р.М.
Категорія: ч. 4 ст. 121 КУпАП
22 листопада 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Гайдай Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Баришівського районного суду Київської області від 22 серпня 2019 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпаП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на три місяці.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 384 гривні 20 копійок.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 15 липня 2019 року о 22 годині 19 хвилин на 77 км автодороги Київ-Харків Баришівського району Київської області повторно керував транспортним засобом «RENAULTPREMIUM», державний номерний знак НОМЕР_1 , у якого не горіла лампа ближнього світла зліва в темну пору доби, чим порушив п. 31.4.3 В ПДР України.
В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Баришівського районного суду Київської області від 22 серпня 2019 року ОСОБА_2 вказав, що оскаржувану постанову отримав 27 серпня 2019 року та 05 вересня 2019 року, тобто в межах встановлених термінів направив апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області. Копія постанови Київського апеляційного суду від 20 вересня 2019 року йому вручена 23 жовтня 2019 року, що підтверджується оригіналом конверту.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Баришівського районного суду Київської області від 22 серпня 2019 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Баришівського районного суду Київської області від 22 серпня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким закрити справу на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог вказав, що судом першої інстанції неправильно встановлено повторність керування транспортним засобом «RENAULT PREMIUM», державний номерний знак НОМЕР_1 у якого не горіла лампа ближнього світла зліва в темну пору доби, оскільки посилаючись на зазначену повторність судом першої інстанції не було встановлено, що 22 травня 2019 року транспортним засобом, що мав технічні несправності склоочисників був «OPELCOMBO» державний номерний знак НОМЕР_2 . Таким чином, на думку апелянта, представником УПП не було дотримано норм Інструкції № 1395 щодо правильності та повноти оформлення протоколу, що не відповідали дійсним обставинам справи, а судом першої інстанції не встановлено дану обставину та не надано їй належної оцінки.
Щодо висновків суду про його відповідальність за технічний стан транспортного засобу, то апелянт вказав, що транспортний засіб належить на праві власності Товариству і використовується співробітниками підприємства як службовий автомобіль. Ні представником УПП, ні судом першої інстанції не було встановлено, що саме апелянт, як водій транспортного засобу, є відповідальною особою за технічний стан транспортного засобу та всіх інших питань пов'язаних з його експлуатацією, а також допуску транспортного засобу до експлуатації.
До суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, пропричини свого неприбуття суд не повідомляв.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відпоідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд першої інстанції, при встановленні обставин правопорушення, вирішенні питання про наявність події і складу правопорушення в діях ОСОБА_1 доведеності його вини, зазначених вимог закону дотримався в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів провадження та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.
Відповідно до п. 31.4.3В ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів при порушенні регулювання фар.
Відповідно до ч. 4 ст. 121 КУпАП адміністративна відповідальність наступає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. ч. 1 - 3 цієї статті.
Так, винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 31.4.3В ПДР України, за обставин, викладених у постанові, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії БД 213557 від 15 липня 2019 року, згідно якого, 15 липня 2019 року о 22 годині 19 хвилин на 77 км автодороги Київ-Харків Баришівського району Київської області водій ОСОБА_1 повторно керував транспортним засобом «RENAULT PREMIUM», державний номерний знак НОМЕР_1 , у якого не горіла лампа ближнього світла зліва в темну пору доби, чим порушив п. 31.4.3 В ПДР України;
- постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 11928 від 22 травня 2019 року, з якої вбачається, що 22 травня 2019 року об 11 годині 08 хвилин водій ОСОБА_1 керував автомобілем OPEL COMBO д.н.з. НОМЕР_2 , що мав технічні несправності склоочисників.
Вказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
На підставі зібраних у справі доказів суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції неправильно встановлено повторність керування транспортним засобом, що має несправності - є безпідставними.
Так, з постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 11928 від 22 травня 2019 року встановлено, що 22 травня 2019 року об 11 годині 08 хвилин водій ОСОБА_1 керував автомобілем OPEL COMBO д.н.з. НОМЕР_2 , що мав технічні несправності склоочисників.
При цьому, з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД 213557 від 15 липня 2019 року встановлено, що 15 липня 2019 року о 22 годині 19 хвилин на 77 км автодороги Київ-Харків Баришівського району Київської області водій ОСОБА_1 повторно керував транспортним засобом «RENAULT PREMIUM», державний номерний знак НОМЕР_1 , у якого не горіла лампа ближнього світла зліва в темну пору доби, чим порушив п. 31.4.3 В ПДР України.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, суд першої інстанції правильно притягнув останнього до адміністративної відповідальності.
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
За таких обставин, постанова судді Баришівського районного суду Київської області від 22 серпня 2019 року є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Щодо доводів апеляційної скарги про поновлення строку на апеляційне оскарження, то вони є слушними, а тому підлягають до задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Баришівського районного суду Київської області від 22 серпня 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Баришівського районного суду Київської області від 22 серпня 2019 року, стосовно нього - без зміни.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Р.М. Гайдай