26 листопада 2019 рокуЛьвів№ Н-857/3875/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Попка Я.С., Сеника Р.П.
з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року у справі № 1.380.2019.0010.81 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов,
Позивачка звернулася з позовом до суду у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про скасування процесуального документа від 11.02.2019 року, винесену начальником Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчому провадженні № 54070445; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 28.02.2019 року, винесену головним державним виконавцем Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчому провадженні № 54070445.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з цим рішення суду першої інстанції, його оскаржила ОСОБА_2 , подавши апеляційну скаргу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року в справі № 1.380.2019.001081 скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову про скасування процесуального документу від 11.02.2019 року, винесену начальником Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчому провадженні № 54070445.
Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу в розмірі 1700 грн. від 28.02.2019 року, винесену головним державним виконавцем Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Копитко Ю.Ю. у виконавчому провадженні № 54070445.
Стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області судовий збір в розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні.
06.09.2019 року до Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування вимог заяви, заявник посилається на те, що нововиявленою, на його думку, обставиною у цій справі є факт існування, тобто не знесення об'єкту самочинного будівництва - фундаменту за адресою: АДРЕСА_1 , який суд вважав знесеним. Факт наявності вказаної нововиявленої обставини підтверджується листом Підзвіринецької сільської ради Городоцького району Львівської області від 01.02.2019 року № 22, актом Підзвіринецької сільської ради Городоцького району Львівської області від 01.02.2019 року, листом Департаменту ДАБІ у Львівській області від 03.09.2019 року № 1013-6/3913-19. При цьому, заявник вважає, що єдиним способом захисту порушеного права є звернення до суду з цією заявою, під час розгляду якої можливо буде встановити фактичні обставини справи, оскільки справа № 1.380.2019.0010.81 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов, переглянута усіма судовими інстанціями.
З урахуванням наведеного, заявник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у справі № 1.380.2019.2019.01081 та прийняти нову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 року - без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, та доводи заяви, апеляційний суд виходить з наступних міркувань.
Відповідно до частини 1 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з частиною 2 статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є крім іншого істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
В частині 4 статті 361 КАС України вказано, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Отже, стаття 361 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.
При цьому, не вважаються нововиявленими нові обставини, які виникли після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Отже, процедура скасування судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає те, що існує обставина, яка існувала, але раніше не була відома, проте могла би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити доказ наявності нововиявленої обставини під час судового розгляду, а також те, що ця обставина є вирішальною.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 364 КАС України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення.
Апеляційний суд встановив те, що нововиявленою обставиною у цій справі є факт існування, самочинного влаштованого позивачкою об'єкта самочинного будівництва, фундаменту за адресою: АДРЕСА_1 , на час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження та її скасування, у зв'язку з тим, що позивачка на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року у справі № 813/996/16 його не знесла,.
Доказами, які підтверджують нововиявлену обставину є: лист Підзвіринецької сільської ради Городоцького району Львівської області від 01.02.2019 року № 22, акт Підзвіринецької сільської ради Городоцького району Львівської області від 01.02.2019 року, лист Департаменту ДАБІ у Львівській області від 03.09.2019 року № 1013-6/3913-19, які подані заявником.
У цих документах йде мова про те, що станом на дату їх складення, фундамент існував та громадянкою ОСОБА_2 не знесений.
Крім того, у судовому засіданні апеляційного суду при розгляді цієї заяви, державний виконавець, який здійснював примусове виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року у справі № 813/996/16 про знесення ОСОБА_2 самовільно збудованого фундаменту за адресою: АДРЕСА_1 надав пояснення про те, що при виконанні цього судового рішення, допустив помилку, належним чином не перевірив факт знесення фундаменту, що призвело до безпідставного та передчасного закінчення виконавчого провадження, за наявності не знесеного фундаменту, який позивачка зобов'язана була знести.
Отже, наведені обставини та надані докази свідчать про той факт, що фундамент, який самочинно збудований громадянкою ОСОБА_2 , на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року у справі № 813/996/16, ні станом на дату винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.06.2017 року, ні станом на дату винесення начальником Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області постанови про скасування процесуального документу від 11.02.2019 року, якою скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження, не був знесений.
Натомість, Восьмий апеляційний адміністративний суд під час розгляду справи № 1.380.2019.001081 та прийнятті постанови від 11 червня 2019 року встановив, що самовільно збудований громадянкою ОСОБА_2 фундамент за адресою: АДРЕСА_1 був нею самостійно знесений.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що є підстави для перегляду постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини 2 статті 361 КАС України, у зв'язку з наявністю істотних для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Частиною 2 статті 368 КАС України визначено, що справа за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.
Апеляційний суд зазначає, що 07.03.2019 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до Львівського окружного адміністративного суду у якому просила суд визнати протиправною та скасувати постанову про скасування процесуального документа від 11.02.2019 року, винесену начальником Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчому провадженні № 54070445; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 28.02.2019 року, винесену головним державним виконавцем Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчому провадженні № 54070445.
Позовні вимоги мотивовано тим, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року у справі № 813/996/16 її зобов'язано знести самовільно збудований фундамент за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачка зазначила, що на виконання цієї постанови, у грудні 2015 року на замовлення позивачки, підрядна організація КП «Центр Комплекс» ЛОАІ ВОІ СОІУ здійснила демонтаж фундаменту за адресою: вул. Верхня, 14, с. Лівчиці Городоцького району Львівської області.
22.06.2017 року державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду.
11.02.2019 року начальник Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області виніс постанову про скасування процесуального документу, якою скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 22.06.2017 року.
28.02.2019 року державний виконавець виніс постанову про накладення на ОСОБА_2 штрафу за невиконання рішення суду.
Постанову начальника Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 11.02.2019 року про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з тим, що рішення суду не виконано та постанову державного виконавця Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 28.02.2019 року про накладення штрафу за невиконання рішення суду, позивачка вважає протиправними, оскільки рішення суду виконала у грудні 2015 року, ще до прийняття спірних рішень, про що надала відповідні докази про проведення робіт з демонтажу фундаменту.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що судові рішення, які набрали законної сили повинні бути виконані. Судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, які містяться в матеріалах справи встановлено обставини невиконання вимог припису про знесення самочинно збудованого фундаменту за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі цих рішень видано виконавчий лист, який підлягає виконанню. Суд першої інстанції зауважив, що судові рішення про встановлення наявності самочинно збудованого фундаменту прийняті після того, як зазначає позивачка, вона знесла фундамент. Тому, суд першої інстанції вважав, що оскаржені рішення відповідача відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржила позивачка, ОСОБА_2 , яка просить рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивачка зазначила мотиви, що аналогічні тим, які вона навела в позовній заяві та додатково звернула увагу на те, що відповідач, в порушення вимог частини 1 та 2 статті 41 Закону України «Про виконавче провадження», після скасування постанови про закінчення виконавчого провадження не виніс постанови про відновлення виконавчого провадження, у зв'язку з чим безпідставно продовжив вчинення виконавчих дій та прийняв постанову про накладення штрафу за невиконання судового рішення.
Як зазначено вище, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року в справі № 1.380.2019.001081 скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов задоволено і скасовано оскаржені рішення Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
Приймаючи цю постанову Восьмий апеляційний адміністративний суд вважав, що оскільки самовільно збудований громадянкою ОСОБА_2 фундамент на момент прийняття державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого був знесений, то постанова про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та постанова про накладення штрафу є протиправними.
Однак, апеляційний суд звертає увагу, що ця обставина при розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами не підтвердилася. Заявник надав докази, які як встановив вище апеляційний суд, стверджують про існування самовільно збудованого фундаменту на момент винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.06.2017 року, постанови про скасування процесуального документу від 11.02.2019 року, якою скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження та постанови про накладення штрафу від 28.02.2019 року.
Оцінюючи постанову про скасування процесуального документа від 11.02.2019 року, винесену начальником Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчому провадженні № 54070445 та постанову про накладення штрафу від 28.02.2019 року, винесену головним державним виконавцем Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчому провадженні № 54070445 з позиції нововиявленої у цій справі обставини, апеляційних суд виходить з наступних міркувань.
З 05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі по тексту - Закон від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ).
Статтями 1, 2 Закону № 1404-VІІІ дано визначення поняттю виконавчого провадження, відповідно до якого виконавче провадження - це завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів, тобто сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною першою статті 26 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема виконавчого листа виданого судом.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження від 22.06.2017 року, державний виконавець виходив з того, що постанова Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року у справі № 813/996/16 про знесення об'єкта самочинного будівництва є виконаною, оскільки демонтаж фундаменту під житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 здійснено ще у грудні 2015 року.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Державний виконавець 19.06.2017 року при виході за адресою: вул АДРЕСА_1 с. Лівчиці, Городоцького району Львівської області встановив, що фундамент про який йдеться в постанові Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року у справі № 813/996/16, демонтовано в грудні 2015 року, про що склав відповідний акт державного виконавця.
Однак, державний виконавець складаючи цей акт керувався лише документами про демонтаж фундаменту, які надала позивачка, водночас не перевірив цю обставину візуально, з участю понятих та стягувача.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що державний виконавець в ході здійснення виконавчих дій діяв неефективно, неповно з'ясувавши обставини виконавчого провадження.
Абзацом 2 частини 3 статті 74 Закону № 1404-VІІІ начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
В постанові про скасування процесуального документу від 11.02.2019 року зазначено, що при закінченні виконавчого провадження державним виконавцем не враховано, що виконавчий лист виданий 14.06.2016 року, тобто після ймовірного виконання рішення суду. До заяви про відкриття виконавчого провадження було додано ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2017 року, де у мотивувальній частині рішення суду вказано, що посилання апелянта на те, що позивач добровільно виконала вимоги припису про знесення фундаменту не заслуговують на увагу, оскільки фундамент, споруджений з порушенням вказаних вище норм ДБН залишився, що стверджується сторонами, графічними матеріалами та фотографіями. Окрім цього, 05.02.2019 року на адресу ДАБІ надійшли звернення фізичної особи ОСОБА_1 та сільського голови, в яких зазначено, що боржник 2 роки не виконує рішення суду.
Враховуючи те, що факт незнесення громадянкою ОСОБА_2 на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року у справі № 813/996/16 самовільно збудованого фундаменту станом на дату прийняття постанови про скасування процесуального документу встановлений апеляційним судом при розгляді цієї заяви, то постанова про скасування процесуального документу, на думку апеляційного суду, є законною, а тому її належить залишити в силі.
Водночас, відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ) у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
При цьому, вжите у наведеній вище нормі словосполучення «скасована в установленому законом порядку» стосується випадків коли постанова про закінчення виконавчого провадження скасовується в інший спосіб ніж в судовому порядку. Цей випадок, на переконання суду апеляційної інстанції, належить до випадків скасування постанови про закінчення виконавчого провадження начальником органу ДВС відповідно до повноважень передбачених абзацом 2 частини 3 статті 74 Закону від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ.
За приписами частини 1 статті 41 Закону від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ у випадку скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Однак, відповідач не прийняв постанову про відновлення виконавчого провадження як цього вимагає частина 1 статті 41 Закону від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ. Таким чином, подальші виконавчі дії вчинялись, а рішення приймались в рамках невідновленого (закінченого) виконавчого провадження, а тому не можуть вважатися законними.
Виходячи з цього, постанова головного державного виконавця Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про накладення штрафу № 54070445 від 28.02.2019 року є протиправною, що є підставою для скасування цієї постанови.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 369 КАС України у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд приймає постанову - якщо переглядалася постанова.
Апеляційний суд вважає, що заявник довів існування нововиявленої обставини, яка є підставою для скасування постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 року у справі № 1.380.2019.001081.
Тому враховуючи встановлені обставини, на думку апеляційного суду, заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 року у справі № 1.380.2019.001081 необхідно задовольнити частково, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 року у справі № 1.380.2019.001081 скасувати та прийняти нову постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року у справі № 1.380.2019.001081 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов скасувати та позов задовольнити частково, шляхом скасування постанови головного державного виконавця Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про накладення штрафу № 54070445 від 28.02.2019 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Щодо розподілу судових витрат, апеляційний суд звертає увагу на наступні обставини.
Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За наведених обставин судові витрати позивачки, а саме судовий збір за подання позовної заяви, сплачений на підставі квитанції № 0.0.1288850273 від 07.03.2017 року в сумі 1536,80 грн. та за подання апеляційної скарги, сплачений на підставі квитанції № 0.0.1314589760.1 від 02.04.2019 року в сумі 2305,20 грн. необхідно відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області частково, пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1921 грн.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у справі № 1.380.2019.001081 задовольнити частково.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у справі № 1.380.2019.001081 скасувати та прийняти нову постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року в справі № 1.380.2019.001081 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу в розмірі 1700 грн. від 28.02.2019 року, винесену головним державним виконавцем Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Копитко Ю.Ю. у виконавчому провадженні № 54070445.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області судовий збір в розмірі 1921 (тисячу дев'ятсот двадцять одну) гривню.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Я. С. Попко
Р. П. Сеник
Повний текст постанови складений 27.11.2019 року