Ухвала
Іменем України
25 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 509/4936/18
провадження № 61-20777ск19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2018 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до житлово-будівельного кооперативу «Марін-Білдер» в особі ліквідаційної комісії житлово-будівельного кооперативу «Марін-Білдер» (далі - ЖБК «Марін-Білдер»), треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , про визнання права власності,
У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ЖБК «Марін-Білдер», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про визнання права власності.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, ОСОБА_1 звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2018 року.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто заявнику з підстав, передбачених пунктом четвертим частини п'ятої статті 357 ЦПК України.
Апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , виходив з того, що апеляційну скаргу подано на ухвалу, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 залишити без розгляду.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_2 при поданні позову до місцевого суду не в повному обсязі сплачено судовий збір.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у частині оскарження ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2018 року слід відмовити з таких підстав.
Право касаційного оскарження передбачене статтею 389 ЦПК України.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також інші особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; ухвали суду першої інстанції, вказані у 3, 6?8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Аналіз вказаної норми процесуального законодавства дає підстави дійти висновку, що касаційному оскарженню підлягають рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.
Проте, заявник оскаржив у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції, яка не була предметом перегляду по суті судом апеляційної інстанції.
За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач
відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на вищевказані обставини та норми закону, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у частині оскарження ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2018 року слід відмовити з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, оскільки з доданих до касаційної скарги матеріалів вбачається, що оскаржувана ухвала місцевого суду не була предметом апеляційного перегляду.
Верховний Суд, дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, оскаржувану ухвалу апеляційного суду, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у частині оскарження ухвали Одеського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року необхідно відмовити з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 353 ЦПК України передбачено перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.
Як передбачено пунктом 8 частиною першою статті 353 ЦПК України, окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржник не погоджується з ухвалою суду першої інстанції про відкриття провадження, посилаючись на те, що позивачем не в повному обсязі сплачено судовий збір.
Таким чином, апелянтом оскаржується ухвала про відкриття провадження у справі, яка не стосується порушення правил підсудності.
Відповідно до пункту четвертого частини п'ятої статті 357 ЦПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги заявнику з підстав, передбачених пунктом четвертим частини п'ятої статті 357 ЦПК України.
Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи, що зазначені у касаційній скарзі доводи щодо порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги, а отже відсутні підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2018 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до житлово-будівельного кооперативу «Марін-Білдер» в особі ліквідаційної комісії житлово-будівельного кооперативу «Марін-Білдер», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , про визнання права власності відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. С. Жданова
В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов