Справа № 643/14145/19
н/п 2-а/953/643/19
26 листопада 2019 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Лях М.Ю.,
за участю секретаря судових засідань - Хомінської Т.В.,
розглянувши в порядку скороченого позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до лейтенанта поліції 6 роти 4 бат. УПП у Харківській області ДПП Ничика Володимира Миколайовича (61033, м. Харків вул. Шевченко, 315-А) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕАВ № 1449009 від 23.08.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 статті 122 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтування позову зазначає, що 23 серпня 2019 року відносно нього лейтенантом поліції 6-ї роти, 4-го батальйону УПП в Харківській області Ничиком В.М. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення про визнання його винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 255 грн., відповідно до якої, він не зменшив швидкість та не зупинився перед пішохіднім переходом на якому знаходились пішоходи, чим порушив п. 18.1 ПДР України. З зазначеною постановою не згоден та вважає її незаконною. Зазначає, що вищевказані правила дорожнього руху він не порушував. Дійсно, 23.08.2019 року десь о 19 годині 55 хвилин він рухався по вул. Шевченко, яка має чотири смуги для руху, по дві у кожному напрямку. Прямуючи по крайній правій смузі, керуючи транспортним засобом Skoda Rapid зі швидкістю приблизно 20-25 км/годину він помітив пішохода, який почав перехід з протилежного боку, він пригальмував двигуном, впевнився що не створює перешкоди чи небезпеки продовжив рух. У момент коли він був на пішохідному переході відстань між автомобілем и пішоходом була більш ніж шість метрів (більше двох смуг). У зв'язку з вищевикладеним просить скасувати постанову та закрити провадження про адміністративне провадження.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 04.10.2019 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Як встановлено дослідженими у справі доказами, ОСОБА_1 23.08.2019 року о 19:56 год., керуючи транспортним засобом Skoda Rapid, н.з. НОМЕР_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменив швидкості та не зупинився, щоб надати дорогу пішоходам, чим порушив п.п. 18.1 ПДР України.
У зв'язку з чим, лейтенантом поліції 6 роти 4 бат. УПП у Харківській області ДПП Ничиком В.М., 23.08.2019 року винесено постанову серії ЕАВ № 1449009, якою встановлено, що ОСОБА_1 23.08.2019 року вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 КпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі- ПДР). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно положень п. 2.3 ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, серед іншого, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками (п. 8.1 ПДР України).
Пішохідний перехід - ділянка проїзної частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.35.1-5.37.2, дорожньою розміткою 1.14.1-1.14.3, пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки - шириною тротуарів чи узбіч (п. 1.10 ПДР України).
Відповідно до п. 18.1. ПДР України водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. Вказана вимога передбачає, що на нерегульованих пішохідних переходах пішоходи мають перевагу в русі перед транспортними засобами з моменту, коли вони ступили на перехід. Для виконання вимоги цього пункту водій транспортного засобу обов'язково повинен своїм маневром показати пішоходам, що він дає дорогу, тобто знизити швидкість, якщо цього достатньо для того, щоб дати дорогу або зупинитися.
Забороняється здійснювати об'їзд пішохода, який перебуває на пішохідному переході незалежно від відстані між ним і транспортним засобом, а також збільшувати швидкість з метою «проскочити» перед пішоходом, який ступив на нерегульований пішохідний перехід. Таким чином, водій повинен врахувати можливі маневри пішохода на пішохідному переході (пішохід може зупинитися, передбачаючи небезпеку, побігти або уповільнити хід) і спрогнозувати можливий розвиток ситуації: якщо ймовірно, що шляхи руху пішохода (незалежно від того, як він рухається) і транспортного засобу можуть перетнутися на переході, - уникнути такої ситуації, тобто дати дорогу пішоходу.
Згідно з частиною 1 статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач ОСОБА_1 не заперечує проти факту, що 23.08.2019 року приблизно до 19-55 годині він рухаючись на автомобілі Skoda Rapid по крайній смузі для руху по вул. Шевченко у м. Харкові зі швидкістю 20-25 км/год. помітив пішохіда, який почав перехід з протилежного боку, при цьому не пропустив його та продовжив рух. Разом з тим, при наведених позивачем обставинах пішохід вже має перевагу в русі перед транспортними засобами з моменту, коли він ступив на перехід, у зв'язку з чим рішення позивача щодо продовження руху без зупинки перед нерегульованим пішохідним переходом на якому вже йшов пішохід без зупинки та надання переваги йому у русі не відповідає вимогам п. 18.1. ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність.
В силу вимог встановлених ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому водій має право відступати від вимог Закону та відповідно правил дорожнього руху лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян (ст. 16 Закону).
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувана постанова складена відповідачем правомірно, а стягнення накладено в межах, передбачених санкцією відповідної статті, у зв'язку з чим в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 слід відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 2, 6-10, 77, 122, 241-246, 255, 257, 263, 295, КАС України, ст. 293 КУпАП, суд -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до лейтенанта поліції 6 роти 4 бат. УПП у Харківській області ДПП Ничика Володимира Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення у справі може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі його апеляційного оскарження - моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя -