Справа № 760/23121/19
Провадження № 1-кс/991/2288/19
22 листопада 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення,
12.08.2019 до Солом'янського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) про вчинення кримінального правопорушення.
14.11.2019 до Вищого антикорупційного суду на підставі ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 27.09.2019 надійшли матеріали скарги ОСОБА_3 для розгляду в установленому законом порядку.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 14.11.2019 для розгляду скарги було визначено суддю ОСОБА_1 .
У своїй скарзі ОСОБА_3 зазначає, що 07.08.2019 він звернувся до НАБУ із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 369-2 КК України, і просив внести відомості до ЄРДР, розпочати досудове розслідування, повідомити про початок досудового розслідування та надати витяг з ЄРДР. Проте станом на 09.08.2019 ОСОБА_3 не було повідомлено про початок досудового розслідування та не надано витяг з ЄРДР.
Заявник вважає, що таким чином відповідальна службова особа не внесла відомості про вчинення кримінального правопорушення за його заявою від 07.08.2019, чим було порушено порядок, який встановлений нормами КПК України при перевірці його заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Під час судового засідання ОСОБА_3 підтримав доводи, наведені у його скарзі, та просив задовольнити її.
Представник НАБУ в судове засідання не з'явився та не надіслав свої письмові заперечення з приводу поданої скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд за відсутності представника НАБУ.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07.08.2019 на особистому прийомі громадян в НАБУ ОСОБА_3 подав заяву про вчинення кримінального правопорушення за вх. № С-9168. У цій заяві ОСОБА_3 повідомив, що 08.07.2019 ним була подана позовна заява про захист честі та гідності проти ОСОБА_4 та ТОВ «Новини 24 години» до Солом'янського районного суду м. Києва. 10.07.2019 суддею ОСОБА_5 було винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що йому стало відомо із ЗМІ у публікації від 11.07.2019. В цей час на офіційному веб-порталі «Судова влада» та у Єдиному реєстрі судових рішень будь-які відомості про вказану ухвалу були відсутні. ОСОБА_3 вважає, що вказані обставини можуть свідчити про вплив сторонніх осіб, зокрема ОСОБА_4 на суддю ОСОБА_5 , а також про зловживання владою суддею ОСОБА_5 з метою отримання неправомірної вигоди в інтересах ОСОБА_4 як відповідача у цивільній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06.04.2016, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 с. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв'язку.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є наявність об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, ст. ст. 214, 303 КПК України, передбачають, що предметом судового контролю судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто така заява, як передумова для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, має містити достатні дані про наявність в описаній заявником події ознак кримінального правопорушення.
У заяві ОСОБА_3 не міститься об'єктивних даних, які б вказували на наявність впливу ОСОБА_4 на суддю ОСОБА_5 , а також на зловживання владою суддею ОСОБА_5 з метою отримання неправомірної вигоди в інтересах ОСОБА_4 як відповідача у цивільній справі, і є лише припущення заявника. Заявник не наводить доказів на підтвердження того, що інформація про залишення його позовної заяви без руху була надана саме суддею до оприлюднення цієї інформації у засобах масової інформації з метою отримання неправомірної вигоди. Припущення про можливе зловживання судді ОСОБА_5 не є достатньою підставою для початку кримінального переслідування, адже досудове розслідування розпочинається лише у випадку вчинення особою кримінального правопорушення, що об'єктивно існує і містить відповідні ознаки.
При розгляді цієї скарги слідчий суддя також враховує, що згідно зі ст. 129 Конституції України суддя при здійсненні правосуддя, є незалежним та керується принципом верховенства права. Відповідно до ст. 126 Конституції України забороняється вплив на суддю у будь-який спосіб.
У ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності судді.
Відповідно до ст. 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа.
Таким чином, у разі виявлення порушень під час судового процесу, особа має право порушити питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Існуючі підозри ОСОБА_3 щодо неналежної поведінки судді ОСОБА_5 потенційно є підставою для початку дисциплінарного провадження, у межах якого може бути встановлена наявність чи відсутність ознак дисциплінарного правопорушення судді.
Можливий вплив ОСОБА_4 на суддю ОСОБА_5 , про який зазначено в заяві ОСОБА_3 , не охоплюється складом злочину, передбаченого ст. 369-2 КК України.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що заява ОСОБА_3 про кримінальні правопорушення не містить достатніх та конкретних даних, які б вказували на наявність у діях судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_5 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України та ознак зловживання впливом ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію.
Слідчий суддя дійшов висновку, що за наведених обставин у задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 214, 303- 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, викладених у заяві від 07 серпня 2019 року (вх. №С-9168).
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1