26 листопада 2019 року
Київ
справа №815/6861/15
адміністративне провадження №К/9901/32407/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 9 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі №815/6861/15 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Суворовського районного відділу Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа: Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним наказу, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
Позивач звернувся до суду з позовом у якому, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просив: визнати протиправним та скасувати наказ ГУ МВС № 1500 о/с від 4 листопада 2015 року в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 з 6 листопада 2015 року у запас Збройних Сил України за скороченням штатів з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Хаджибеївського відділу міліції Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області; поновити позивача на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Хаджибеївського відділу міліції Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області з 7 листопада 2015 року, зобов'язати ГУ НП в Одеській області прийняти заяву та розглянути кандидатуру позивача для зайняття посади у відповідності до п.9 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» у Головному управлінні НП в Одеській області та видати відповідний наказ; визнати період часу з 7 листопада 2015 року по дату поновлення на посаді-невиконання позивачем службових обов'язків - вимушеним прогулом; стягнути з Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 7 листопада 2015 року по 18 червня 2019 рік в розмірі 220 755,23 грн; стягнути з ГУ МВС на користь позивача моральної шкоди в сумі 200 000,00 грн., зобов'язати ГУ МВС в Одеській області зробити запис в трудовій книжці та особовій справі позивача про поновлення на службі.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 9 липня 2019 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області №1500 о/с від 4 листопада 2015 року в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 з 6 листопада 2015 року у запас Збройних Сил України за скороченням штатів з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Хаджибеївського відділу міліції Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області. Поновлено позивача на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Хаджибеївського відділу міліції Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області з 7 листопада 2015 року. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (ліквідаційна комісія) на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 7 листопада 2015 року 8 липня 2019 рік в розмірі 134927,38грн (без урахування обов'язкових відрахувань та виплаченої вихідної допомоги). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У поданій касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Однак, пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачає, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги, позивач працював оперуповноваженим карного розшуку Хаджибеївського відділу міліції Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області. Звернувся з позовом визнання протиправним та скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Отже, позивач не є особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище в розумінні Закону № 1700-VII, а відтак ця справа належить до справ незначної складності.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку наявності обставин, наведених у підпунктах "а"-"в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Посилання Верховного Суду на застосування критеріїв незначної складності, як зазначив ЄСПЛ у рішенні "Азюковська проти України", не є порушенням права особи на доступ до суду в контексті вимог статті 6 (1) Конвенції, оскільки умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства, можуть бути суворіші ніж для звичайної заяви.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 9 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі №815/6861/15.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
О.В. Калашнікова,
Судді Верховного Суду