26 листопада 2019 року
Київ
справа №815/6861/15
адміністративне провадження №К/9901/32406/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів - Губської О.А., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду 6 червня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі №; 815/6861/15 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Суворовського районного відділу Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа: Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним наказу, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
Позивач звернувся до суду з позовом у якому, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просив: визнати протиправним та скасувати наказ ГУ МВС № 1500 о/с від 4 листопада 2015 року в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 з 6 листопада 2015 року у запас Збройних Сил України за скороченням штатів з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Хаджибеївського відділу міліції Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області; поновити позивача на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Хаджибеївського відділу міліції Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області з 7 листопада 2015 року, зобов'язати ГУ НП в Одеській області прийняти заяву та розглянути кандидатуру позивача для зайняття посади у відповідності до п.9 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» у Головному управлінні НП в Одеській області та видати відповідний наказ; визнати період часу з 7 листопада 2015 року по дату поновлення на посаді-невиконання позивачем службових обов'язків - вимушеним прогулом; стягнути з Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 7 листопада 2015 року по 18 червня 2019 рік в розмірі 220 755,23 грн; стягнути з ГУ МВС на користь позивача моральної шкоди в сумі 200 000,00 грн., зобов'язати ГУ МВС в Одеській області зробити запис в трудовій книжці та особовій справі позивача про поновлення на службі.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 6 червня 2019 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (ліквідаційна комісія), Суворовського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа без самостійних вимог Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, викладені в уточненнях до позову, про зобов'язання ГУ МВС розглянути та задовольнити його рапорт від 3 листопада 2015 року про звільнення з ОВС у зв'язку з бажанням проходити службу в поліції відповідно до пункту 64 «з» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ»; визнання протиправними дій ГУ МВС щодо не розгляду питання про можливість присвоєння позивачу оперуповноваженому сектору карного розшуку Хаджибеївського відділу міліції Суворовського РВ у строк черговості спеціального звання начальницького складу «майор міліції» з 21 жовтня 2015 року та зобов'язання ГУ МВС розглянути питання про можливість присвоєння позивачу оперуповноваженому сектору карного розшуку Хаджибеївського відділу міліції Суворовського РВ у строк черговості спеціального звання начальницького складу «майор міліції» з 21 жовтня 2015 року.
У поданій касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу в частині залишених без розгляду позовних вимог направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Залишаючи без розгляду в частині позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.
Позивачем при зверненні до суду з позовом 3 грудня 2015 року однією з вимог була вимога про зобов'язання розглянути його рапорт та призначити на посаду до ГУНП.
При цьому, позивач уточнював свої позовні вимоги, зокрема визнання протиправними дій ГУ МВС щодо не розгляду питання про можливість присвоєння у строк черговості спеціального звання начальницького складу «майор міліції» та зобов'язання ГУ МВС розглянути питання про можливість присвоєння у строк черговості спеціального звання начальницького складу «майор міліції» з 21 жовтня 2015 року.
Ухвалою суду від 31 жовтня 2016 року прийнято до провадження заяву про уточнення позовних вимог від 31 жовтня 2016 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ МВС, Суворовського РВ та задоволено клопотання про відкликання позовної вимоги до ГУ МВС про зобов'язання розглянути та задовольнити його рапорт про звільнення з ОВС у зв'язку з бажанням проходити службу в поліції відповідно до пункту 64 «з» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ». При повторному збільшені позовних вимог, судами попереднії інстанцій встановлено, що позивачем пропущено встановлений строк звернення до адміністративного суду, а тому зроблено висновок, про залишення без розгляду цієї частини позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою зазначеної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 99 КАС України (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судами встановлено, що спірні позовні вимоги про: зобов'язання ГУ МВС розглянути та задовольнити рапорт від 03 листопада 2015 року про звільнення з ОВС у зв'язку з бажанням проходити службу в поліції відповідно; визнання протиправними дій ГУ МВС щодо не розгляду питання про можливість присвоєння ОСОБА_1 оперуповноваженому сектору карного розшуку Хаджибеївського відділу міліції Суворовського РВ у строк черговості спеціального звання начальницького складу «майор міліції»; зобов'язання ГУ МВС розглянути питання про можливість присвоєння позивачу оперуповноваженому сектору карного розшуку Хаджибеївського відділу міліції Суворовського РВ у строк черговості спеціального звання начальницького складу «майор міліції» заявлялись ним до суду першої інстанції під час попереднього розгляду даної справи.
При цьому, такі позовні вимоги залишені судами без розгляду, зокрема, за власними клопотаннями позивача про відкликання його позовних вимог.
В цьому випадку, процесуальним законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин та на момент звернення позивача до суду із заявою про збільшення позовних вимог, встановлено місячний строк звернення до суду з позовом у справах щодо проходження публічної служби.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, позивач при зверненні з зазначеними позовними вимогами не дотримався встановленого законодавством строку.
Верховний Суд зауважує, що право особи на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, зокрема, строком звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, що установлений чинним процесуальним законодавством.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи, що зміст оскаржуваних судових рішень та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про залишення без розгляду в частині позовних вимог, оскільки скаржником пропущено процесуальний строк для оскарження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» від 23 жовтня 1996 року; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» від 19 грудня 1997 року.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.
В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду 6 червня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі №; 815/6861/15.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
О.В. Калашнікова,
Судді Верховного Суду