Іменем України
25 листопада 2019 року
Київ
справа № 160/2762/19
адміністративне провадження № К/9901/23225/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 160/2762/19
за позовом ОСОБА_1 до Соборного відділу Державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду 24 червня 2019 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Сафронової С.В, суддів: Мельника В.В, Чепурнова Д.В.,
Суть спору.
26 березня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Соборного відділу Державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 25 вересня 2018 року Чуприни В.О. про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 30% від суми заборгованості по аліментам, що становить 24 750,00 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Соборного відділу Державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу відмовлено.
Позивач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст рішень суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року у справі № 160/2762/19 залишено без руху. Надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання заяви про поновлення строку та доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
12 червня 2019 року ОСОБА_1 надав до суду заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження, де вказував, що строк апеляційного оскарження необхідно рахувати виходячи з правил статті 295 КАС України, оскільки судом першої інстанції в резолютивній частині оскаржуваного рішення зазначено саме такий порядок його оскарження.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року у справі №160/2762/19 на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з пропуском заявником строку на апеляційне оскарження.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції.
15 серпня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду 24 червня 2019 року у справі № 160/2762/19.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки поясненням скаржника щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення. Так, строк на апеляційне провадження було пропущено у зв'язку з тим, що у резолютивній частині рішенні суду першої інстанції зазначено «Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України». Отже, позивач при зверненні з апеляційною скаргою керувався саме положеннями статті 295 КАС України, згідно якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., Соколова В.М. від 04 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року у справі №160/2762/19 за позовом ОСОБА_1 до Соборного відділу Державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 31 жовтня 2019 року підготовчі дії закінчено, справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позиція інших учасників справи .
Від відповідача відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи.
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
За приписами частини 1 статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до приписів статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 цього Кодексу.
При цьому за приписами частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З матеріалів справи слідує, що предметом розгляду у вказаній справі є оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.
Згідно з частиною 6 статті 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року ОСОБА_1 20 травня 2019 року, з пропуском встановленого законом строку, подано апеляційну скаргу.
Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження, посилаючись на те, що скаржником не наведено жодних доводів, які б свідчили про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від його волевиявлення та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою. Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
З матеріалів справи слідує, що вступна та резолютивна частина рішення суду першої інстанції проголошена 22 квітня 2019 року у відкритому судовому засіданні за участі позивача, представника позивача та представника відповідача, що підтверджується протоколом судового засідання Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року.
В резолютивній частині зазначеного рішення суду вказано, що рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Однак, колегія суддів зазначає, що зазначення судом першої інстанції загального строку, протягом якого може бути подано апеляційну скаргу, не позбавляє учасників справи обов'язку дотримуватися процесуальних строків, встановлених, насамперед, приписами Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічна правова позиція щодо предмета спору викладена в постанові Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 480/4283/18.
Як слідує зі змісту ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 09 квітня 2019 року, розгляд справи відбувався з особливостями розгляду справ, передбаченими статтею 287 КАС України.
Відповідно до матеріалів справи позивач користувався правничою допомогою адвоката Костогриз О.В., що підтверджується ордером серії ДП № 90 від 25 березня 2019 року. Вказаним представником позивача отримано ухвала суду першої інстанції про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 09 квітня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Враховуючи зазначені обставини, апелянт повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
В матеріалах справи наявна розписка ОСОБА_1 про отримання ним повного тексту рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року - 03 травня 2019 року.
Апеляційна скарга подана 20 травня 2019 року, допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, визначених процесуальним законом апелянтом не надано.
Отже, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження та відсутності підстав для його поновлення, правильно застосував положення пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, з урахуванням визначених статтею 287 КАС України особливостей, норми якої є спеціальними по відношенню до норм статті 295 КАС України в цій категорії адміністративних справ.
Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги.
За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
Оскільки при ухваленні судового рішення судом апеляційної інстанції не порушено норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.
Висновки щодо розподілу судових витрат.
З огляду на результат касаційного розгляду справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду 28 травня 2019 року - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду