25 листопада 2019 року
Київ
справа №815/1993/17
адміністративне провадження №К/9901/31703/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Командира військової частини НОМЕР_1 генерала-майора ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року
у справі № 815/1993/17 за позовом підполковника ОСОБА_2
до Командира військової частини НОМЕР_1 генерала-майора ОСОБА_1 , командувача Сухопутних військ Збройних Сил України генерала-лейтенанта Попко Сергія Миколайовича, тимчасово виконуючого обов'язки начальника озброєння Командування Сухопутних військ Збройних Сил України полковника Ковтун Володимира Олексійовича
про визнання дій неправомірними та скасування наказу, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Командира військової частини НОМЕР_1 генерала-майора ОСОБА_1 , командувача Сухопутних військ Збройних Сил України генерала-лейтенанта Попко Сергія Миколайовича, тимчасово виконуючого обов'язки начальника озброєння Командування Сухопутних військ Збройних Сил України полковника ОСОБА_3 , в якому просив суд:
- визнати неправомірними дії (перевищення службових повноважень) командира в/ч НОМЕР_1 генерал-майора ОСОБА_1 щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та переслідування по службі за подання скарги, а також оскарження дій та наказів командування військової частини НОМЕР_1 в судовому порядку;
- визнати неправомірними дії (перевищення службових повноважень) командувача Сухопутних військ Збройних Сил України генерал - лейтенанта ОСОБА_4 , з переслідування позивача по службі за подання заяви (в якій було порушені питання не виконання умов контракту з боку військових посадових осіб стосовно нього) на його ім'я, подання скарги на дії полковника ОСОБА_5 , та оскарження дій (у тому числі наказів) командування в/ч НОМЕР_1 в судовому порядку;
- визнати неправомірними дії (перевищення службових повноважень) тимчасово виконуючого обов'язки начальника озброєння Командування Сухопутних військ ЗСУ полковника ОСОБА_3 щодо питань (недоліків по службі) порушених у службовому листі від 21.12.2016р. №116/10/1/3654;
- скасувати наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 24 січня 2017 року №56 відповідно до якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності з оголошенням дисциплінарного стягнення «Сувора догана»;
- скасувати накладене наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 24.01.2017р. дисциплінарне стягнення «сувора догана» за неналежне виконання службових обов'язків.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року, позов задоволено частково:
- скасовано наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 24 січня 2017 року №56 відповідно до якого ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності з оголошенням дисциплінарного стягнення «Сувора догана»;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищенаведеними рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду даної справи є визнання дій неправомірними та скасування наказу відповідно до якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності з оголошенням дисциплінарного стягнення «Сувора догана» .
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Посада публічної служби позивача не відноситься до переліку службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції».
Позивач проходить військову службу на посаді начальника служби метрології та стандартизації озброєння оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України та має звання підполковника, що не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції». Згідно з останньою під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, військові посадові особи вищого офіцерського складу, якими в силу частини другої статті 5 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» є військовослужбовці зі званнями: генерал-майор, контр-адмірал, генерал-лейтенант, віце-адмірал, генерал-полковник, адмірал, генерал армії України.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Командира військової частини НОМЕР_1 генерала-майора ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.О. Шишов
Судді Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко