25 листопада 2019 року
Київ
справа №813/4917/15
адміністративне провадження №К/9901/31689/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Саприкіної І.В.
перевіривши касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 у справі № 813/4917/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії,
У 2015 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - відповідач), в якому, з врахуванням уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення відповідача, оформлене наказом від 16.09.2015 № 813, у частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 19.01.2015 № 004-13405-190115, укладеного між АТ «Дельта банк» і позивачем;
- зобов'язати уповноважену особу подати до Фонду додаткову інформацію про позивача як вкладника АТ «Дельта банк», якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) від 19.01.2015 № 004-13405-190115, предметом якого є розміщення строкового вкладу на суму 11 500,00 доларів США, у межах суми відшкодування, передбаченої Законом України від 23.02.2012 № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI).
Ухвалою Львівського окружного адміністративний суд від 16.08.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016, закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 касаційну скаргу позивача задоволено частково:
- ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача як вкладника Публічного акціонерного товариства «Дельта банк», якому необхідно здійснити виплату відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування скасовано, а справу в цій частині направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду;
- в іншій частині ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16.02.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 змінено, виклавши їх мотивувальну частину в редакції постанови.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.05.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019, позов задоволено.
15.11.2019 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, у якій скаржник просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 і прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд встановив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, з огляду на таке.
Відповідно до частини двадцятої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, в контексті вимог частини двадцятої статті 4, пункту 6 частини шостої статті 12 та статті 262 КАС України справа відноситься до справ незначної складності.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").
Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 у справі № 813/4917/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.М. Чиркін
Судді: А.А. Єзеров
І.В. Саприкіна