25 листопада 2019 року
Київ
справа №400/3237/18
адміністративне провадження №К/9901/29187/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Загороднюка А.Г., Кашпур О.В.,
перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України ра рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 6 травня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року у справі №400/3237/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою зобов'язати відповідача внести запис в трудову книжку «Звільнений з 20 березня 2014 року з посади начальника Черкаської митниці згідно пунктом статті 30 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі».
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на протиправне звільнення його з посади начальника Черкаської митниці. В судовому порядку наказ про його звільнення був скасований, але поновлення на посаді не відбулось внаслідок того, що відповідач не видав наказ про поновлення позивача на займаній посаді. В подальшому це призвело до того, що при досягнення позивачем 65 річного віку (граничний вік перебування на державній службі) його не звільнено з державної служби з дотриманням вимог Закону України «Про державну службу. Відсутність запису в трудовій книжці про звільнення з роботі унеможливило його працевлаштування по трудовій книжці та унеможливлює підрахунок стажу державної служби.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 6 травня 2019 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Зобов'язано ДФС України видати наказ про звільнення ОСОБА_1 з 20 березня 2014 року з посади начальника Черкаської митниці в зв'язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі та зобов'язати внести відповідний запис у трудову книжку позивача.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна фіскальна служба України звернулось з касаційною скаргою у якій, з посиланням на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Однак пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачає, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги правовідносини між ОСОБА_1 та відповідачем виникли з приводу внесення запису до трудової книжки позивача.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій вказали, що своєю бездіяльністю відповідач порушує права позивача, а саме унеможливлює його працевлаштування по трудовій книжці, унеможливлює підрахунок стажу державної служби, що також є порушенням права позивача бути звільненим з державної служби з дотриманням вимог Закону України «Про державну службу» в зв'язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі.
Миколаївським окружним адміністративним судом зазначену справу віднесено до справ незначної складності та розглянуто за правилами спрощеного провадження.
Отже, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України ра рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 6 травня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року у справі №400/3237/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
А.Г.Загороднюк
О.В. Кашпур
Судді Верховного Суду