справа № 761/10166/18 головуючий у суді І інстанції Кондратенко О.О.
провадження № 22-ц/824/14094/2019 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
25 листопада 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді -Березовенко Р.В.,
суддів:Лівінського С.В., Суханової Є.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття,
У березні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття квартири.
Свої вимоги мотивувала тим, що в період часу з 2015 року по 2017 рік, відбувалося неодноразове залиття належної їй квартири АДРЕСА_1 , із вище розташованих квартир АДРЕСА_2 , які знаходяться над квартирою позивачки і належать на праві власності ОСОБА_1 .. В досудовому порядку вирішити питання не вдалось, тому вона звернулася до суду. Також, позивачка вважає, що внаслідок неналежного відношення відповідачки до сантехнічного обладнання в її квартирі, стороні позивача була заподіяна моральна шкода, оскільки неодноразове залиття квартири АДРЕСА_1 створило для неї дискомфорт, який полягає в тому, що протягом тривалого часу вона позбавлена можливості повноцінно користуватись належним їй майном, а також спричинення моральних страждань, у зв'язку з пошкодженням майна. Крім того, моральні страждання позивачі спричиняє бездіяльність, яка має місце зі сторони відповідачки, яка не бажає здійснити відшкодування спричиненої шкоди.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 15 січня 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 37 753 грн. 43 коп., у відшкодування моральної шкоди 1 500 грн. 00 коп., у відшкодування витрат на правову допомогу 9 216 грн. 00 коп., у відшкодування витрат по оплаті судового збору 2 466 грн. 80 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт, посилалася на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та неправильне встановлення обставин, які мають значення для справи.
При цьому зазначає, що суд розглянув справу за відсутності відповідача, відзив на позов не вона надсила, представник відповідача для участі у розгляді справи не направлявся, причини неявки суду відповідачем не сповіщалися, заяв про оголошення перерви чи подальший розгляд справи за відсутності відповідача не надсилалося. Позивач вказала адресу для листування відповідача: АДРЕСА_4 , проте, проживає вона за іншою адресою, тому не отримувала судові повістки. Вважає, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення - за закінченням терміну зберігання не є належним повідомленням її про розгляд справи. Тому, на думку відповідачки, вона не була належним чином повідомлена про дату, час і місце проведення судового засідання.
Крім того, зазначає, що причиною систематичних затоплень квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_5 є порушення цілісності гідроізоляції міжповерхового перекриття, або стиків каналізаційних труб. Вона неодноразово зверталась до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» з прохання обстежити квартиру АДРЕСА_3 на предмет встановлення причин залиття квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_5. Перевіркою встановлено, що інженерні мережі та сантехнічне обладнання квартири АДРЕСА_3 знаходиться в задовільному стані.
В листі ПАТ «СК «Універсальна» від 23.02.2017 р. зазначено, що 20.01.2017 року під час огляду застрахованого майна було зафіксовано відсутність будь-яких порушень та доказів, що з вини ОСОБА_1 було залито АДРЕСА_5 . Тому, вважає, що залиття квартири АДРЕСА_1 сталося не з її вини.
В ухвалі про відкриття апеляційного провадження відповідачу було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
03.10.2019 року до суду надійшов відзив, у якому відповідач зазначає, що судові повістки відповідачу направлялися за адресою: АДРЕСА_1 , яка була вказана в позовній заяві та зазначена в апеляційній скарзі. Судом здійснено запит та встановлено, що відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 . В подальшому всі повістки та повідомлення направлялися за вказаною адресою. Тому вважає, що прав відповідача порушено не було. Крім того, заяви відповідача не стосуються періоду залиття квартири позивача, та не спростовують факт залиття квартири позивача з квартири відповідача в інший час, що зафіксовано в Актах. Договори страхування не покривають періоди залиття квартири, не відносяться до договорів обов'язкового страхування в розумінні вимог с. 999 ЦК України, тому не є обов'язковими при розгляді справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки в даній справі ціна позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму, і дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 263 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про право власності на житло, виданого 15 вересня 1999 року відділом приватизації державного житлового фонду Шевченківської районної державної адміністрації (т. 1, а.с. 152).
Згідно відповіді КП КМР "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 27 квітня 2018 року, квартира АДРЕСА_10 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 , згідно договору купівлі - продажу від 21 січня 2000 року; квартира АДРЕСА_3 , на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 , згідно договору купівлі - продажу від 23 листопада 2001 року (т.1, а.с. 131).
В період часу з 2015 року по 2017 роки мало місце залиття квартири АДРЕСА_1 із вище розташованих квартир АДРЕСА_2 а саме: 30 березня 2015 року, 17 травня 2017 року, 21 липня 2017 року, 15 серпня 2017 року, 19 серпня 2017 року внаслідок чого КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» складено відповідні акти (т.1, а.с. 21-25).
Для визначення вартості ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести для усунення пошкоджень у квартирі АДРЕСА_1 , спричинених внаслідок неодноразового залиття, на замовлення позивачки було виготовлено висновок експерта № 1-04/09 від 04 вересня 2017 року, вартість послуг якого складає - 8 000, 00 грн. (т.1, а.с. 54).
Як вбачається із висновку експерта №1-04/09 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження, складеного 04 вересня 2017 року, вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , згідно даних візуально-інструментального обстеження, станом на час проведення дослідження, з врахуванням переліку матеріалів, що використовувались під час проведення попереднього ремонту, відповідно до заяви від 21 серпня 2017 року, становить 28 980 грн. (т.1, а.с.33-51).
08 серпня 2017 року спеціалістами лабораторії ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М.Марзєєва НАМНУ" були відібрані проби на вміст плісневих грибків на поверхнях квартири АДРЕСА_1
Згідно протоколу № 288-290 від 14 серпня 2017 року результатів мікробіологічного дослідження житлового приміщення на наявність плісневих грибів було встановлено наступне: "В змиві з поверхонь виділено плісеневі гриби у кількості від 1,9 х 10/3 до 1,8 х 10/5 КУО/200 см2. Можливо причиною виникнення умов розмноження плісневих грибів є підвищена температура та вологість за рахунок чого відбувається створення "парникового ефекту" (т.1, а.с.27). Витрати понесені позивачкою на проведення мікробіологічного дослідження житлового приміщення на наявність плісневих грибів складають 755, 43 грн. (т.1, а.с.28).
Задовольняючи позов частково, місцевий суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до висновку, що з відповідачки, як власника квартир - АДРЕСА_2 , підлягає стягненню на користь позивачки у відшкодування матеріальної шкоди 28 980, 00 грн. (вартість ремонтно-будівельних робіт для усунення пошкоджень, спричинених внаслідок залиття) + 8 000, 00 грн. (вартість експертних послуг) + 755, 43 грн. (витрати по оплаті дослідження змивів на наявність грибів у квартирі) = 37 753, 43 грн. Ухвалюючи судове рішення в частині стягнення моральної шкоди суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги в цій частині є доведеними і обґрунтованими частково, і з урахуванням принципів розумності і справедливості дійшов висновку, що розмір заподіяної шкоди становить 1500 грн., а також, до стягнення підлягають судові витрати на правничу допомогу в розмірі 9216 грн. Відшкодування понесених витрат по оплаті послуги банку у розмірі 80,00 грн., за інформаційні довідки № 117090883 та № 117087666 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 46, 00 грн., комісія банку 73, 73 грн., задоволенню не підлягають, так як не є судовими витратами.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 10 Житлового кодексу України громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержуватись правил користування жилими приміщеннями.
Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 572 від 08.10.1992 р., власник майна (орендар) квартири зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; використовувати приміщення житлового будинку і гуртожитку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, гуртожитку, порушують умови проживання громадян.
Відповідно до ч.1, 2 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Колегія суддів, вважає, що відповідачем не доведено, що шкода завдана не з її вини, а надані докази не спростовують висновки суду першої інстанції.
Так, посилання відповідача на те, що причиною систематичних затоплень квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_5 є порушення цілісності гідроізоляції міжповерхового перекриття, або стиків каналізаційних труб, не підтверджується належними та допустимими доказами, а є лише припущеннями ОСОБА_1 ..
Колегія суддів, критично оцінює наданий відповідачем акт від 26.06.2015 року (т.1, а.с. 188), оскільки його було складено в результаті перевірки інженерних мереж та сантехнічного обладнання квартири АДРЕСА_3 . При якому доступ до інженерних мереж квартир АДРЕСА_6 не надано. Дані про комісійне обстеження інженерних споруд щодо АДРЕСА_1 відсутні. Акт складено у 2015 році, в той час як позивач вказує на неодноразове залиття її квартири у 2017 році.
Наданий лист ПАТ «СК «Універсальна» від 23.02.2017 р. (т.1, а.с. 195) про відсутність будь-яких порушень та доказів, що з вини ОСОБА_1 стосується кв. АДРЕСА_5 , та не виключає вину відповідачки щодо залиття квартири АДРЕСА_1 . У долучених договорах страхування зазначено квартиру АДРЕСА_3 (т.1, а.с. 196-212), в той час як, залиття квартири АДРЕСА_1 відбулося з квартир АДРЕСА_2 .
А відтак, вказані докази не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні.
Доводи апелянта, щодо неналежного її повідомлення про дату, час і місце проведення судового засідання, на думку колегії суддів, також, є не обґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.
Судові повістки відповідачу направлялися за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.120, 133), яка була зазначена в позовній заяві та вказана в апеляційній скарзі. Крім того, у відповідності до вимог ч.7 ст. 128 ЦПК України судом першої інстанції було встановлено місце реєстрації: АДРЕСА_4 (т.1, а.с.147, 149), відповідача та направлено судові повістки за вказаним адресом (т.1 а.с. 155,160-161,165). За даною адресою відповідач отримує поштову кореспонденцію, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням (т.1, а.с. 222, 230).
Відповідно до частин першої та другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Згідно із пунктом 4 частини п'ятої зазначеної статті суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що права відповідача порушенні не були, та тому відсутні процесуальні підстави для скасування рішення.
За правилами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК) .
Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
А відтак, колегія суддів вважає, що відповідачем не спростовано висновки суду першої інстанції, а доводи апеляційної скарги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановивши обставини спору, дослідивши докази у справі й надавши їм належну правову оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На думку колегії суддів, оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому судове рішення, відповідно до ст.375 ЦПК України, необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: Є.М. Суханова
С.В. Лівінський