справа № 760/15849/19 головуючий у суді І інстанції Шереметьєва Л.А.
провадження № 22-ц/824/13381/2019 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
18 листопада 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді -Березовенко Р.В.,
суддів:Лівінського С.В., Суханової Є.М.,
з участю секретаряМариненко Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: приватний виконавець Київського міського виконавчого округу Кошарний Олександр Вікторович, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Закрите акціонерне товариство «Консалтингюрсервіс» про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця, визнання незаконними неправомірними дій приватного виконавця, визнання протиправною оцінки вартості майна, визнання оцінки вартості майна такою, що не підлягає використанню, визнання протиправним та скасування повідомлення про вартість майна,-
У травні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із скаргою про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця, визнання незаконними неправомірними дій приватного виконавця, визнання протиправною оцінки вартості майна, визнання оцінки вартості майна такою, що не підлягає використанню, визнання протиправним та скасування повідомлення про вартість майна.
Скарга обґрунтована тим, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2018 року стягнуто солідарно з неї та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 500 000, 00 грн. боргу, 1 030 500, 00 грн. інфляційних втрат та 134 753, 43 грн. річних.
27 лютого 2019 року на виконання рішення суду Солом'янським районним судом м. Києва був виданий виконавчий лист.
13 березня 2019 року приватним виконавцем на підставі вказаного виконавчого листа було відкрито виконавче провадження та проводяться виконавчі дії, в тому числі примусове списання коштів з банківських рахунків, накладено арешт на все нерухоме майно, проведено оцінку майна та вчиняються дії по його реалізації.
Згідно виконавчого документа, пред'явленого до виконання, загальна сума заборгованості становить 2 665 253, 43 грн.
22 квітня 2019 року приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника.В подальшому, 16 травня 2019 року, приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі в ВП № 58613532 - ЗАТ «Консалтингюрсервіс» для проведення оцінки майна боржника.
Дані постанови скаржник поштою не отримувала, оскільки вони надсилалася на адресу: АДРЕСА_1 , в той час, як вона проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
28 травня 2019 року її представник ознайомився з матеріалами виконавчого провадження № 58613532.
З даних матеріалів стало відомо про наявність Звіту оцінки майна, а саме: машиномісця № НОМЕР_1 площею 19, 9 кв.м., машиномісця № НОМЕР_2 площею 19, 7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , двокімнатної квартири площею 80, 9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідно до висновку про вартість майна, підписаного Генеральним директором ЗАТ «Консалтингюрсервіс» ОСОБА_4 та оцінювачем Лищенко Є.В. , ринкова вартість даного майна станом на 21 травня 2019 року становить 3 761 820, 00 гр.
Скаржник вважає, що при оцінці майна не було дотримано обов'язкової послідовності Закону, вимог національних стандартів та умов проведення оцінки.ЗАТ «Консалтингюрсервіс» в особі Генерального директора Грицаєнко М.Ю. та оцінювача Лищенко Є.В. , не здійснювалося ознайомлення з об'єктом оцінки, про що зазначено в самому Звіті. У зв'язку з тим, що не було фактичного ознайомлення із об'єктом оцінки, недостовірними є дані про відсутність у двокімнатній квартирі ремонту та зазначення її стану «після будівельників», що значно занижує вартість самого об'єкту. Також, відсутні будь-які дані, які б свідчили про збирання та оброблення оцінювачем вихідних даних, необхідних для проведення оцінки, як це передбачено Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Отже, зазначені обставини свідчать про невиконання другого етапу послідовності проведення оцінки згідно з п. 51 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року, а саме: ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки.
Крім того, згідно договору № 99/2019 від 20 травня 2019 року, укладеного між приватним виконавцем Кошарним О . В. та ЗАТ «Консалтингюрсервіс», сторони не прописали усі істотні умови договору, оскільки в тексті договору не зазначено чітко, яке майно підлягає оцінці, а саме: відсутній номер квартири боржника (№ НОМЕР_3 ), що підлягає оцінці, у зв'язку з чим у неї виникають сумніви щодо проведення відповідної оцінки саме її майна. У Звіті про оцінку майна, також, не зазначено номер квартири, що була оцінена, тому ідентифікувати по Звіту, що це саме квартира, яка належить їй, неможливо.
Згідно зі Звітом про оцінку, наданим ЗАТ «Консалтингюрсервіс», вартість належного їй майна була визначена в розмірі 3 289 450, 00 гр. за допомогою порівняльного підходу, для чого були підібрані відповідні об'єкти порівняння.
В той же час, дані об'єкти порівняння були підібрані оцінювачем некоректно, оскільки не мають відношення до об'єкта оцінки та мають меншу привабливість в порівнянні з об'єктами, розташованими на території ЖК «Новопечерські липки».
Крім того, при порівнянні інформації щодо вартості майна об'єктів оцінки на офіційному сайті ЖК «Новопечерські липки» вбачається, що вартість аналогічної квартири та паркомісць, що є предметом оцінки, втричі перевищує вартість, зазначену в Звіті про оцінку майна.
Таким чином, скаржник вважає, що в процесі здійснення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження № 58613532, в тому числі щодо підготовки до продажу її майна, приватним виконавцем Кошарним О.В. було допущено ряд грубих порушень законодавства та процедури, а тому його дії з визначення вартості майна боржника є незаконними.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2019 року скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано оцінку нерухомого майна - двокімнатної квартири АДРЕСА_5 загальною площею 80, 9 кв.м., яка належить ОСОБА_2 , проведену 21 травня 2019 року Закритим акціонерним товариством »Консалтингюрсервіс» в межах виконавчого провадження № 58613532, недійсною. В решті скарги відмовлено.
Заінтересована особа - ОСОБА_1 з судовим рішенням не погодився та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу і постановити нову, якою відмовити у задоволенні скарги повністю. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов до невірного висновку, що в звіті не зазначено квартиру, яка підлягає оцінці, не було враховано та підібрано аналогічних за площею об'єктів. Відповідний висновок суду спростовується наявними в справі матеріалами в сукупності. Встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнання недійсними правочинів.
В ухвалі про відкриття апеляційного провадження учасникам справи було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
08.10.2019 року до суду надійшов відзив ОСОБА_2 , поданий представником - Деркач С.С. , згідно якого вважає, що апеляційна скарга є не обгрунтованою, а оскаржувана ухвала законною, та такою, що ухвалена без порушень норм процессуального права та із правильним застосуванням норм матеріального права. Судом вірно встановлено, що при проведені оцінки майна не було дотримано обов'язкової послідовності вимог національних стандартів та умов проведення оцінки. Зі звіту ЗАТ «Консалтингюрсервіс» вбачається, що в ньому не зазначено квартиру, яка підлягає оцінці, не було враховано та підібрано аналогічних за площею об'єктів. Оцінювачі не здійснювали ознайомлення з об'єктом оцінки. Крім того, у договорі від 20.052019 року № 99/2019 про проведення незалежної оцінки сторони не прописали усі істотні умови договору.
08.10.2019 року до суду, також, надійшов відзив заінтересованої особи, приватного виконавця Київського міського виконавчого округу - Кошарного Олександра Вікторовича, згідно якого він не заперечує зміст і вимоги апеляційної скарги, погоджується з вимогами та обґрунтуванням, викладеними у скарзі.
11.10.2019 року до суду надійшов відзив заінтересованої особи, Закритого акціонерного товариства «Консалтингюрсервіс», згідно якого не заперечує зміст і вимоги апеляційної скарги, погоджується з вимогами та обґрунтуванням, викладеними у скарзі. У відзиві зазначає, що сама оцінка є дією, а не правочином та юридичним актом і не може за своєю правовою природою бути визнана недійсною.
В судовому засіданні представник апелянта - Дитинчук В.М. , просила апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2019 року скасувати, в задоволенні скарги відмовити повністю.
Представник скаржника ОСОБА_2 - адвокат Деркач С.С.., в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2019року без змін.
Інші учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з'явилися, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи частково скаргу ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що зі Звіту вбачається, що в ньому не зазначено квартиру, яка підлягала оцінці, не було враховано та підібрано аналогічних за площею об'єктів. Оцінювачем, ЗАТ «Консалтингюрсервіс» не здійснювалось ознайомлення з об'єктом оцінки, про що зазначено безпосередньо в самому звіті. Оцінка майна не відповідає пунктами 15, 16 Національного стандарту № 1, а вказаний звіт про оцінку майна не можна вважати достатньо обґрунтованим та об'єктивним, а також достовірним.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2018 року був задоволений позов ОСОБА_1 .. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 1 500 000, 00 грн. боргу, інфляційні втрати в розмірі 1 030 500, 00 грн., три проценти річних в розмірі 134 753, 43 грн.
27 лютого 2019 року Солом'янським районним судом м. Києва був виданий виконавчий лист (т. 1, а.с. 11).
Постановою приватного виконавця Кошарного О.В. від 13 березня 2019 року було відкрито виконавче провадження з виконання рішення суду (т. 1, а.с. 16).
30 березня 2019 року представник ОСОБА_2 ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження, надавши пояснення щодо існуючого боргу (а.с. 11; 86 - 96).
15 квітня 2019 року приватним виконавцем на адресу заявника, а саме: АДРЕСА_2 , була направлена вимога про забезпечення 22 квітня 2019 року об 11.30 для огляду та опису квартиру АДРЕСА_5 ; квартиру АДРЕСА_3 (т. 1, а.с. 97-99).
Вимога була отримана заявником 25 квітня 2019 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1, а.с. 100).
Приватний виконавець в судовому засіданні зазначав, що доступ до об'єктів нерухомості для їх огляду заявник не надала.
Постановою приватного виконавця від 15 травня 2019 року був призначений суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме: ЗАТ «Консалтингюристсервіс» (т.1, а.с. 21).
23 травня 2019 року після отримання Звіту про оцінку він був направлений заявнику на електронну пошту та за адресою: АДРЕСА_2 , який був отриманий 31 травня 2019 року.
28 травня 2019 року зі звітом був ознайомлений представник заявника.
Відповідно до наданого у межах процедури виконавчого провадження звіту ЗАТ «Консалтингюристсервіс» про вартість нерухомого майна, а саме: машиномісця № НОМЕР_1 , площею 19, 9 кв.м., машиномісця № НОМЕР_2, площею 19, 7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , та двокімнатної квартири, площею 80, 9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , та належать гр. ОСОБА_2 , ринкова вартість зазначеного майна станом на 21 травня 2019 року становить 3 761 820, 00 гр., в тому числі: 237 380, 00 гр. - машиномісце № НОМЕР_1 , площею 19, 9 кв.м.; 234 990, 00 гр. - машиномісце № НОМЕР_2, площею 19, 7 кв.м.; 3 289 450, 00 гр. - двокімнатна квартира, площею 80, 9 кв. м. (а.с. 98 - 112).
Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.
У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.
У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання.
Згідно з ч.1 ст.20 Закону для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в порядку абз.2 ч. 3 ст.57 Закону.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.
Оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності, зокрема, зобов'язані дотримуватися під час здійснення оціночної діяльності вимог Закону про оцінку майна та нормативно-правових актів з оцінки майна, забезпечувати об'єктивність оцінки майна, повідомляти замовника про неможливість проведення об'єктивної оцінки у зв'язку з виникненням обставин, які цьому перешкоджають (згідно із статтею 13 Закону про оцінку майна).
За таких обставин, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду.
Такий правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц.
Частиною третьою статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майновий прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна.
Відповідно до статті 3 Закону оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець із власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Пунктами 15, 16 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» регламентовано, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, та повинні ґрунтуватись на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.
Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача.
У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки.
За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об'єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.
За наявності істотного впливу зовнішніх факторів (соціально-економічних, політичних, екологічних тощо) на ринок подібного майна, що призводить до фактичної неможливості надання аргументованого та достовірного висновку про ринкову вартість, у звіті про оцінку майна даються додаткові роз'яснення та застереження.
При цьому оцінювач має право надавати висновок про ринкову вартість об'єкта оцінки, що ґрунтується, зокрема, на інформації про попередній рівень цін на ринку подібного майна або на припущенні про відновлення стабільної ситуації на ринку.
Відповідно до ст. 36 Національного стандарту № 1 оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільше повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення.
Досліджуючи проведену суб'єктом оціночної діяльності - ЗАТ «Консалтингюристсервіс» у межах процедури виконавчого провадження оцінку майна суд першої інстанції виходив з того, що у висновку вказано місцезнаходження та площу нерухомого майна, його індивідуальні особливості, проте, в ньому не зазначено квартиру, яка підлягала оцінці, не було враховано та підібрано аналогічних за площею об'єктів.
Колегія суддів, погоджується з вказаним висновком місцевого суду, та вважає його обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги в цій частині такими, що не спростовують вказані висновки. Апелянт, на підтвердження своїх вимог, посилається на матеріали звіту, проте не вказує на його аркуші, де зазначені № квартири, яка підлягала оцінці, та підібрано аналогічних за площею об'єктів.
Згідно приписів п. 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.
В судовому засіданні судом першої інстанції встановлено, що оцінювачем ЗАТ «Консалтингюрсервіс» не здійснювалось ознайомлення з об'єктом оцінки, про що зазначено безпосередньо в самому звіті та підтверджується матеріалами справи.
Представником заявника був наданий до суду Звіт про оцінку майна - двокімнатної квартири загальною площею 80, 9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , яка належить заявнику. Згідно наданого звіту вартість зазначеної квартири визначена майже в два рази більше, ніж в звіті, складеному ЗАТ «Консалтингюрсервіс» (т.1. а.с.122-150).
Згідно пояснювальної записки ЗАТ «Консалтінгюрсервіс», оцінювач огляд об'єкта оцінки не здійснював, оскільки замовником не було надано доступу до нього. Враховуючи наявність часткового ремонту в квартирі, товариство заявило про готовність провести доопрацювання Звіту про незалежну оцінку майна (т.1 а.с. 173).
За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що проведена ЗАТ «Консалтингюрсервіс» оцінка майна не відповідає пунктами 15, 16 Національного стандарту № 1, а вказаний звіт про оцінку майна не можна вважати достатньо обґрунтованим та об'єктивним, а також достовірним.
Колегія суддів, критично оцінює доводи апелянта та заінтересованих осіб, що звіт про оцінку майна не може бути оскаржений в судовому порядку, оскільки дане право заявника визначене ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».
Що ж стосується інших доводів апеляційної скарги, то вони колегією суддів розцінюються критично і до уваги не приймаються, оскільки зводяться лише до переоцінки доказів та тлумачення норм права на розсуд апелянта, однак при цьому не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та жодним чином не спростовують висновки суду, викладені в ухвалі.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення судом норм процесуального та матеріального права при його постановленні, зокрема, ст. 149-153 ЦПК України, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи і спростовуються наявними у справі доказами.
Згідно ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу, а судове рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала не підлягає скасуванню, як така, що постановлена з додержанням вимог закону.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: С.В. Лівінський
Є.М. Суханова